У видавництві #книголав вийшов роман "Сила" Наомі Альдерман — бестселер New York Times і одна з улюблених книг Барака Обами. Це жорстока антиутопія про світ, в якому жінки раптово стають сильнішими за чоловіків і починають мстити за всі століття патріархату.
Уявіть собі світ, де жінки фізично набагато сильніші за чоловіків. У них є сила — це електричний струм. Спочатку силу помічає в собі 14-річна Роксі — донька Берні Монка, бандита з Лондона. На очах у Роксі двоє чоловіків убивають її мати, і в цю мить Роксі виявляє свою силу — спочатку це просто поколювання, потім тремтіння в пальцях, а згодом — потужний розряд струму, здатний убивати. Пізніше ця сила відкриється у сотень, а потім тисяч дівчат по всьому світу. Завдяки струму вони можуть захищатися, а ще — завдавати болю і вбивати тих, хто хоче їх образити. Світ стурбований, глави держав скликають саміти, щоб прийняти план дій і зупинити дівчат. Але силу не зупинити: дівчата, особливо це стосується країн з патріархальним устроєм (в книзі це, наприклад, Індія) об'єднуються в щось на кшталт сект, і починають війну проти тих, хто упродовж років і десятиліть їх ображав, — чоловіків. Чи стане світ кращим, справедливішим і правильнішим, коли жінки нарешті набудуть голосу і сили, а бог виявиться жіночої статі, запитує авторка Наомі Альдерман? Ні, вибачте за спойлер, не стане — це лише обернеться новим витком жорстокості і зла.
Роман "Сила" вийшов у 2016 році і наробив чимало галасу. Книга трималася упродовж трьох місяців у списку бестселерів New York Times, потрапила до рейтингу улюблених романів Барака Обами, а в 2017 році Наомі Альдерман отримала престижну літературну премію "Бейліс" — однією з найважливіших у Великобританії літературних премій відзначаються книги, написані жінками. Серед її призерів — Зеді Сміт і Чімаманда Нґозі Адічі (але саму премію, що логічно, не раз звинувачували в сексизмі). Читаючи цей роман, неможливо не помітити його зв'язок з іншими антиутопіями — книгами Джорджа Оруелла і Маргарет Етвуд. Етвуд в цій історії зіграла окрему роль. Колись Наомі Альдерман брала участь у літературній програмі, її наставницею була Маргарет Етвуд. На молоду письменницю авторка "Розповіді служниці" справила величезне враження, ба більше, допомогла їй придумати деякі деталі для майбутньої книги — наприклад, жіночий монастир як одну з локацій роману "Сила".
"Сила" — роман жорсткий, подекуди моторошний, і перше, на що звертаєш увагу, читаючи його, — авторка дуже вірить у те, про що пише. Феміністська позиція Альдерман сформувалася ще в дитинстві. Як і героїня серіалу Netflix "Неортодоксальна", Наомі виросла в суворій релігійної обстановці. В одному з інтерв'ю вона згадує, що зростала в школі для ортодоксальних євреїв, і часто чула, як хлопчики говорили під час ранкових молитов: "Спасибі, Боже, що не зробив мене жінкою". Альдерман каже, що в ці ж роки прочитала "Розповідь служниці" Етвуд — і зрозуміла, що з цим світом щось не так. Це відчуття вона точно передає в романі "Сила": її світ хворий. неважливо, якої статі Бог і хто ним керує — чоловіки чи жінки. Жорстокість породжує жорстокість, а здобувши владу, люди рідко залишаються людьми.
У "Силі" четверо головних героїв. Вже згадана напочатку Роксі — дійсно, героїня, яка викликає симпатію, фактично єдина з тих, хто знайшов силу, але залишився людиною. Еллі або Єва — дівчинка, яка вбиває прийомного батька, який ґвалтував її, і ховається в монастирі, де називає себе матір'ю Євою і очолює хід проти чоловіків. Марго — амбітна політикиня зі США, яка балотується в мери. Донька Марго теж має силу і, щоб врятувати її, Марго влаштовує по всій країні табори для дівчат. щоб ті могли спрямовувати свою силу в мирне русло. При цьому Марго не прийме піти по головах своїх конкурентів-чоловіків в боротьбі за крісло мера. Четвертий герой історії — хлопець Тунде, репортер з Нігерії, який їздить по світу і знімає репортажі про жіночі повстання. Альдерман не виправдовує своїх героїв, тому навряд чи вони вам дуже сподобаються — до слова, найпозитивнішим героєм у всьому романі виявляється саме чоловік.
"Я сподівалася, що, принаймні спочатку, жінкам буде корисно відчути і уявити собі, як це — бути в становищі лідера, бога", — сказала Наомі Альдерман в інтерв'ю New York Times. — Завжди приємно трохи поглянути і побачити, яким буде суспільство з іншого боку. Але, нарешті, ви повинні запитати себе, чи жінки кращі за чоловіків? Ні. І чоловіки не кращі за жінок. Люди є люди. Не слід думати, що всі чоловіки жахливі, якщо у вашому житті є чоловіки, які зловживають своєю силою. Те ж саме можна сказати про жінок. Велика частина насильства, скоєного жінками в "Силі", необгрунтована. Що читачі повинні отримати з цього? Ось що. Я єврейка, і тому часто уявляла собі, а що було б, якби я народилася раніше і стала жертвою Голокосту? .. Але для мене серйозніше питання про Голокост не в тому, як не стати жертвою, а в тому, як не стати нацистом… Ось про що книга ".
Крім усього іншого, "Сила", як і попередні книги Ал дерман, дуже кінематографічний роман (у 2017 році Рейчел Вайс зіграла головну роль в екранізації її книги "Непокора" — роману про ортодоксальну єврейку, яка, всупереч очікуванням своєї строгої сім'ї, крутить роман з дівчиною ). Права на "Силу" викупила платформа Amazon Prime Video, які вже знімають серіал за книгою. У режисерському кріслі — Рід Морано, яка зняла кілька епізодів першого сезону серіалу "Розповідь служниці". Що ж, чекаємо з нетерпінням.
Переклад з англійської Наталії Тисовської