З 24 до 30 жовтня у Києві покажуть хіти Канн, Венеції і ретроспективу класики Голлівуду: в місті відбудеться фестиваль "Київський тиждень критики". Vogue.ua вибрав 7 фільмів фестивалю, які не можна прогавити.
"Маяк" – тріумфатор цьогорічного Каннського кінофестивалю і точно один з найгарніших і наймоторошніших фільмів року. Кінокартину показали у програмі "Двотижневик режисерів", вона вразила глядачів не лише естетикою, але й грою Віллема Дефо, яка заслуговує "Оскара". У центрі сюжету цього чорно-білого фільму – відносини старого доглядача маяка (Віллем Дефо) і його нового помічника (Роберт Паттінсон). Їхнє спілкування починається з неприйняття, згодом переростає в дружбу, а тоді – в ненависть. "Маяк" – перлина авторського кіно 2019 року, – каже кінокритик і одна з організаторів фестивалю Дарія Бадьйор. – Як за формою (плівка, антикварні камери, академічний формат, мова героїв), так і за змістом. "Маяк" можна сприйняти як стрічку про конфлікт поколінь, як казку про суперечку нових і старих богів, або як коментар про небезпеки освіти". Одну з головних ролей у фільмі зіграла українка Валерія Караман.
Франко-сенегальська режисерка Маті Діоп цьогоріч була номінована на Золоту пальмову гілку в Каннах, стала першою темношкірою жінкою в цій номінації, а в підсумку отримала Гран-прі фестивалю. Діоп – яскрава дебютантка: її "Атлантика" – романтична історія про кохання двох біженців-сенегальців і одночасно історія жінки, чий голос має силу. Сюжет у фільму містичний. Над передмістям Дакара височіє майже добудована футуристична вежа під назвою "Атлантика". 17-річна Ада закохана в Сулеймана, молодого будівельника. Але обіцяна іншому чоловікові. Одного разу вночі Сулейман і його колеги залишають країну морем у надії на краще майбутнє. Кілька днів по тому пожежа ламає весільні плани Ади, і починає поширюватися таємнича лихоманка. Дівчина навіть не здогадується, що її коханий повернувся.
Фільм французького режисера Бертрана Бонелло ("Ів Сен-Лоран") розповідає історію гаїтянки Мелісси, внучки найвідомішого зомбі у світі Клервіуса Нарциса, яка потрапляє в елітну школу для дівчаток і, щоб влитися в таємний орден, ділиться історією дідуся. Однокласниця Мелісси звертається до її тітки – гаїтянської чаклунки, щоб та допомогла їй пережити розставання з бойфрендом. "Зомбі вже давно стали частиною сучасної поп-культури, а фільм Бертрана Бонелло – досить незвична спроба дослідження цього феномену через повернення до його витоків, через нове дослідження колоніальних питань, що навіть сьогодні не втрачають актуальності", – каже куратор фестивалю Станіслав Битюцький.
Рой Андерссон – найвідоміший шведський режисер, володар "Золотого лева" Венеційського кінофестивалю за фільм "Голуб сидів на гілці, розмірковуючи про життя" 2014 року. Його нова картина "Про Нескінченність" – філософська драма: роздуми про людське життя у всій його красі і жорстокості, пишноті і банальності. Це безсюжетне кіно, але є два персонажі, що проходять через увесь фільм: оповідачка Шехерезада, яка веде глядача, і священик, який розчарувався у вірі.
Без перебільшення, "Додому" – один з найочікуваніших українських фільмів 2019 року. Це повнометражний дебют 26-річного режисера з Криму Нарімана Алієва, про який всі говорять: фільм увійшов до програми "Особливий погляд" Каннського кінофестивалю, в липні "Додому" отримав Гран-прі Одеського кінофестивалю, а тепер, можливо, буде номінантом на "Оскара" від України. Фільм розповідає історію кримського татарина Мустафи і його синів, які виїхали після анексії Криму до Києва. Головну роль Мустафи зіграв Ахтем Сейтаблаєв (інтерв'ю з актором читайте тут), актор і режисер гучної картини "Кіборги".
"Мої думки тихі" режисера Антоніо Лукіча – ще одна гучна українська прем'єра. Цього року фільм отримав спеціальну нагороду від журі на кінофестивалі в Карлових Варах. Головний персонаж фільму – молодий режисер Вадим: через невизнання на батьківщині він хоче виїхати до Канади, але перед від'їздом вирішує записати голоси рідкісних закарпатських птахів. "Абсурдистська трагікомедія, ще один повнометражний дебют, – каже критик Дарія Бадьйор. – Молодий звукорежисер знаходить фріланс – канадська компанія замовляє йому зробити запис звуків українських тварин. Особливо цінним буде, якщо Вадим запише голос дикої крякви – рідкісного птаха, що живе на Закарпатті. Якби цей птах існував насправді, то став би тотемною твариною для всіх невротичних душ, які шукають своє істинне призначення, сваряться з мамами в машинах і пишуть дивну музику".
Цьогоріч на фестивалі Трайбека представили відновлену, режисерську версію культового фільму "Апокаліпсис сьогодні" Френсіса Форда Копполи. Стрічку відреставрували і відновили до її 40-річчя. Історія створення цього фільму про війну у В'єтнамі унікальна не менше, ніж він сам: фільм мав знімати Джордж Лукас, але в підсумку його зняв Коппола, причому повністю на власні гроші, зароблені на серії "Хрещений батько" – щоб бути незалежним від студій. Зйомки проходили у складних умовах на Філіппінах, а уряд США відмовився його підтримувати. Як казав сам Коппола: "Ми робили цей фільм приблизно так само, як американці вели війну: нас було занадто багато, ми витрачали забагато грошей і потроху божеволіли".
Фестиваль "Київський тиждень критики" триватиме з 24 до 30 жовтня в кінотеатрі "Жовтень".