Вилетить не спіймаєш: етикет на сайтах соцмереж
Соцмережі розв’язали руки всім ексгібіціоністам планети. Безкінечний потік селфі, дітей, їжі та інших радостей життя зупинити вже неможливо. Так само, як і зберегти особистий простір від несанкціонованого втручання через усеможливі месенджери.
Vogue.ua дізнався в Тетяни Полякової, консультанта з ділового, світського й міжнаціонального спілкування, як поводити себе на сайтах соцмереж відповідно до етикету.
Сайти соцмереж стали прискорювачем комунікації та світського життя. Але й вони при цьому регламентуються правилами нетикету(netiquette), науки про правила поводження на просторах інтернету. Небезпека в тім, що соцмережі стирають традиційні мережі приватного життя. І часто ненароком, випадково, опосередковано особисте життя виноситься на неконтрольовані простори. Випадковий кадр. Кадр без дозволу. Кадр, що захоплює сторонніх і деталі чужого життя. Практично будь-який вихід за стіни власного будинку стає виходом публічним. Але впевнена, що процес оборотний.
Адже колись мобільний телефон був предметом для гордощів. А тепер розмова по телефону в публічному місці може сприйматися як faux-pas. Питання про те, чи можна передзвонити і коли це зручно зробити, стає нормою. Телефон – не рідкість, а доступний девайс. Теж саме, я очікую, відбудеться з несподівано скерованими телефонними камерами. Питання про те, чи можна зробити фотографію, лунають усе частіше. Й при цьому лиш спитати недостатньо: потрібно дочекатися відповіді. І почути її. Питання — натяк на клас. На рівень. На повагу. До себе, в першу чергу. Хтось має бути першим.
Пляж, сонячні ванни — справа приватна. І помилка не в тому, що фото в купальнику потрапило до соцмережі. А в тому, що не зуміли передбачити й уникнути. Туніка й накидка, сорочка, халат завжди були частиною купального костюму. Негліже — завжди провокація і випад. І майже завжди приречені на провал, якщо тільки фото не обролюються офісом чи командою фоторедакторів.
Перший контакт у Facebook чи на інших сайтах соцмереж — це всього лиш вітання. А презентація себе чи прохання — завжди через особисту пошту. Зі зверненнями, з рекомендаціями, вступом і сформульованим проханням, зверненням.
"Ви і ви" — така облюбована світська тема. Прийнято вважати, що "Ви" з великої літери — звернення, доречне в особистому листуванні, що підкреслює глибину, рівень поваги, старшинство, контекст. Моя відповідь: вміння уникнути зайвої кількості займенників — уже майстерність. Лаконічний текст зробить будь-який інтерфейс чистішим. І елегантнішим. Часто ставиться у приклад англійська мова. Вони ж обходяться без ‘you' з великої букви.
Як і в усіх правилах етикету, тут нема єдиного правила. Є культури, традиції, ситуації. Адже традиційно звернення до батьків чи старших звучало як "Ви". Я скоріше підтримаю цю класику. Мені куди більше дошкуляє не "Ви", а звернення "тьотя" і "дядя", нав’язані батьками дітям. При цьому тіткою та дядьком можуть бути лиш прямі родичі, по матері чи батьку. Незнайома пані "тіткою" незнайомим підліткам бути не може. Є ім’я — для знайомства і для звернення. Саме ім’я та прізвище. І при цьому прізвище лишається головним референсом.
Ані акаунти, ані щохвилинна зйомка дітей до їхнього повноліття недоречні. Але не в усіх країн закон на боці дітей. Гірше від безконтрольного тиражування дитячої слави можуть бути тільки безкінечні селфі. Зазвичай ці небезпечні слабкості являються симптомами однієї дисфункції.
Відсутність тактовності в соцмережах зараз можна прирівнювати до вторгнення в чуже життя. І до порушення приватності. Нетактовна згадка для півищення власного статусу й збільшення аудиторії — такий рекламний трюк зчитується завжди й одразу, повірте! І викликає тільки посмішку й співчуття. Wannabes and social climbers — це я про них!
Читайте також:
Модний кодекс: як поводити себе на показах згідно з етикетом
