15 цікавих фактів про Юбера де Живанши
20 лютого 1927 року народився один із найвідоміших дизайнерів ХХ століття Юбер де Живанши. Цього дня vogue.ua зібрав 15 цікавих фактів, які допоможуть ще краще зрозуміти цього інтелігентного й дуже скромного генія.
– Своїм учителем і наставником Живанши називав іспанського майстра Крістобаля Баленсіагу: "Я захоплювався ним з дитинства. Елегантність, краса його одягу і його форми різко виділялися, і це приваблювало мене. Його творчий геній поєднував смак до авангарду і техніку, яка досі залишається неперевершеною. Він був справжнім творцем".
До того, як відкрити свій модний Дім, молодий Живанши встиг попрацювати у Жака Фата, Робера Піге, ЛюсьєнаЛелонга і навіть Ельзи Скіапареллі. До речі, в останньої він затримався на чотири роки і, за його ж словами, познайомився "з усім Парижем". Після того, як Скіапареллі закрила свій салон, багато клієнтів, зокрема герцогиня Віндзорська та Марлен Дітріх, прийшли саме до Живанши.
– Юбера де Живанши називають ланкою між післявоєнною високою модою і довоєнними традиціями створення одягу, адже він думав не тільки про естетичний бік, а й про зручність одягу. "Якщо жінка вільно рухається, її жести будуть природними, й вона буде щаслива, – розповідав Юбер де Живанши. – Багато моїх клієнток говорили, що чоловіка своєї мрії вони зустріли в маленькій чорній сукні Givenchy".
– Жаклін Був'є, майбутня перша леді США, а тоді ще студентка паризької Сорбонни, стала однією з перших відвідувачок салону Givenchy, відкритого 1952 року. Все життя вона залишалася вірною прихильницею його творчості.
– "Двійки" – модна знахідка Юбера де Живанши, яка складалася з маленького жакета і вузьких штанів або спідниці. Особливо їх полюбили молоді француженки. Також серед їхніх лідерів була блуза "Беттіна". Зшита з бавовняної тканини, завдяки чому мала доступну ціну, вона привертала увагу кроєм – довгими рукавами, прикрашеними подвійними воланами і розшитими чорними нитками.
– Попри весь класицизм його вбрання, Живанши приваблювали несподівані матеріали і новітні види тканин. Саме з його подачі свого часу стали широко використовувати синтетику – люрекс і орлон. Виробник тканин Булон навіть створив для дизайнера новий матеріал – сігален, або каскади воланів на міцній основі.
– Рукави – предмет особливого інтересу Живанши. Особливо він любив довжину рукава 3/4, яка, на його думку, допомагає врівноважити пропорцію сукні.
– Британський Vogue про шапки-таблетки, що щільно прилягають до голови й відкривають обличчя, писав, що вони змусили жінок ще ретельніше стежити за собою, і нагадував, що волосся має бути сховане, і жодне пасмо не може бути випущене.
– Живанши став одним із перших французьких кутюр'є, який довів на власному прикладі, що майбутнє — за готовим одягом класу "люкс", а не маленькими ательє індивідуального пошиття.
– Дизайнер особисто займався і бутиками Givenchy. Він був упевнений, що покупцеві потрібно допомогти сформувати цілісний образ, і його нерідко можна було зустріти в крамниці бренду на Медісон-авеню, коли він радив клієнткам той чи інший капелюшок. До речі, в США Живанши особливо любили, і близько 70% клієнтів бренду було саме звідси.
– 1958 року Юбер де Живанши представив публіці перший аромат. Він називався L'Interdit і, за легендою, був присвячений Одрі Гепберн, з якою він познайомився під час підготовки костюмів до одного з фільмів за участю акторки. Майже за 30 років і сам Живанши спробував себе в якості моделі парфумів – 1985 року він знявся в рекламній кампанії аромату Ysatis, Givenchy.
– Крім основної роботи, Живанши пробував себе і в суміжних галузях: 1977-го оформив п'ять поверхів для брюссельського готелю "Гілтон" і брав участь в розробці нової версії автомобіля LincolnContinentalMark V, займався випуском меблевих тканин і шпалер. Також серед його клієнтів був японський автогігант Nissan.
– 1986 року Живанши присвятив колекцію легендарній редакторці Діані Вріланд, використавши індійські мотиви, та вшанував її виставку "Костюми королівської Індії", яку вона організувала як спеціальна консультантка Інституту костюму в Метрополітен-музеї.
– Через два роки Живанши продав бренд холдингу LVMH, що дало новий поштовх його розвитку – з'явилися нові аромати, збільшилася кількість ринків збуту.
– Сам дизайнер вирішив покинути бренд 1995 року. Після показу останньої колекції, він сказав, що створив максимально елегантну колекцію, щоб його клієнтам ще довгий час було що носити.