День матері: б'юті-історії Сабіни і Кіри Мусіних
Спеціально до Дня матері Vogue UA і Lancôme зустрілися з успішними і красивими мамами та їхніми дітьми, щоб дізнатися про їх б'юті-традиції.
У другій частині проекту Vogue UA розкриває б'юті-таємниці дитинства іронічної і прямолінійної Сабіни Мусіної. Вона – співзасновниця однієї з найуспішніших мереж б'юті-барів в Україні G.Bar і мати Кіри, найвідомішого дитячого блогера в країні (зараз на її youtube-каналі 537 931 підписників).
- Що ви носили у своїй сумці, коли вам було років десять?
- Мені здається, у мене завжди були гроші, імпровізовані: листочки, папірці, камінчики. Але це завжди були гроші, тому що вони мені потрібні були. Я не знаю, що я хотіла на них купити, але будь-яка штука, яку бачила – завжди вимірювалася в валюті. Я ділила листочки на листочки, палички на палички, загалом, підприємцем я була з дитинства.
- Ви пам'ятаєте першу косметику, яку ви купили?
- Я жила поруч з ринком, там були якісь кіоски, де все було по 2 рублі. Я була дуже щаслива тому, що купила якісь дивні тіні і помаду бордового кольору, мені здавалося, що це дуже модно. Так як я з сім'ї з не російським корінням, то мені не можна було фарбуватися, але я робила це нишком. Мама була проти, вона говорила, що я маленька. Я взагалі жила в суворих правилах. Але це не є моєю дитячою травмою. Я, навпаки, дуже вдячна мамі. У свої 35 років на мені немає макіяжу, я не люблю косметику, за гострої потреби я користуюся нею, наприклад, для зйомок. Але в житті мені хотілося б від цього всього відсторонитися. В межах свого віку, я використовую різні засоби, креми і намагаюся регулярно все це підтримувати. Але раніше цього не було взагалі.
- Чи хотіли ви фарбуватися інтенсивніше через заборони мами?
- Був етап у моєму житті, коли фарбуватися було категорично заборонено. Це було в дитинстві, заборонений плід солодкий, тому я робила все. Це було в період від 16 до 18 років. У мене була перша любов, а я без мейк-апу. Це була страшна трагедія, тому що я не знала, що гірше: перша любов, або те, що мені не можна фарбуватися. Я збирала кишенькові гроші, економила і купувала дешеву косметику. І ось в той момент, коли все було забороненим, на моєму обличчі можна було знайти все відразу: стрілки, тіні, рум'яни – все не на тому місці, де має бути. Єдине, не було хайлайтера і скульптора, хоча цього ні у кого не було. Був темний олівець, на три тони темніший від моєї помади. Але найкрутіше, що це був виклик: ти виходиш, у тебе в поштовій скриньці вже заготовлена косметика, і місце щоб переодягнутися. І ти зі свого під'їзду, де сховала свій змінний одяг від мами, біжиш в сусідній під'їзд, де живе твоя подружка, яка заховала свої запаси у твоєму під'їзді. І ось ви зустрілися, переодягнулися і пішли такі красиві жінки гуляти. І потім челлендж назад – вмитися. Ти, нишком, біжиш до подружки в туалет, милом змиваєш всі ці стрілки і тіні. І ти приходиш додому, ніби заплакана, і мама робила вигляд, що вона нічого не бачила.
- А були моменти, коли мама все-таки про все дізналася і сварила?
- У мене мама не з істеричок, досить було одного погляду, щоб зрозуміти, що я покарана. Карали мене жорстко, тюремний режим: забирали дуже модний телефон (з трубкою), щоб я не могла телефонувати спільникам, забирала запобіжники з телевізора, щоб я не дивилася. І, звичайно ж, найстрашніше – не можна було виходити з дому. Ось тоді я і розуміла, що не важлива вся ця косметика, всі ці справи і експерименти дитячі. Але, десь в 18 років, мама сказала сама, що можна. Вона мене нічому не вчила.
- Розкажіть про ваші експерименти над зовнішністю.
- У 19 років у мене було червоне волосся. Перший мій експеримент – я вирішила стати блондинкою. Але єдине, на що мені вистачило грошей – перекис водню. Ми з подружками скинулися, зібралися і спалили моє волосся. Ми зрозуміли, що щось пішло не так, коли з-під пакета пішла пара. Ми відкриваємо – волосся згоріло, а колір – жовтого отруйного курчати. Я прийшла додому, мама мовчки прийняла це, зателефонувала своїй подрузі-майстру, мене всю ніч реанімували. Це був 9-10 клас. Це був жорсткий перехідний вік, пов'язаний з моїм першим коханням, і тоді я витворяла. Це були серйозні моральні уроки, мене карали і відбирали те, що мені було пріоритетним на той момент, і це спрацювало. Тепер я застосовую цю тактику до своєї дитини.
- А окрім кольору волосся ви щось кардинально змінювали?
- Найцікавіше – брови. За моїми бровами можна робити календар якийсь. Всю мою еволюцію можна відстежити по бровах. І ось сьогодні, завдяки G.Bar у мене, в принципі, з'явилася косметичка. Мій перший тональний крем з'явився два місяці тому. Першим надбанням косметички був кушон.
- Які б'юті-традиції ви перейняли від мами?
- Щоки буряком ми не фарбували. У мами була туш, в коробочці. Я раз тицьнула нею в око, і вирішила більше не користуватися. Не було якихось штук. Моя мама, як і я, сьогодні не фарбується. За життя, крім того дикого періоду 80-х і 90-х, вона не користувалася косметикою, не ходила до косметологів і не використовувала крему. І вона все життя мала прекрасний вигляд.
- А татуювання у вас є?
- Перше татуювання я зробила у 17 років. Я жила в Запоріжжі, а салон був в Дніпрі. Мені не хотіли її робити, тому що мені не було 18 років, довелося дзвонити мамі, і вона підтверджувала, що дозволяє. Це було моє перше татуювання. Помилкове. Я вибрала собі дельфіна, стихію води. І рівно через 2 тижні я зламала хребет у воді. Я перебила його, тепер у мене там дерево, трохи містичне, з 13-ма птахами – це мої люди, які відлітають, але завжди повертаються.
- Які аромати у вас асоціюються з дитинством?
- Єдине, що я зараз можу пригадати з дитинства – запах яблучного пирога. Він завжди був вдома. Запах їжі. Бабуся смачно готувала, і все шалено смачно пахло. І було дуже сумно, коли бабусі не стало. Мені було 13 років, вона була для мене всім: мамою, татом, дідусем, бабусею. І ось коли вона пішла, запах пішов з нею.
- У Кіри вже з'явилося бажання експериментувати з косметикою?
- Вона обожнює брати участь зі мною в розпакуванні. Вона бере кожну штучку, захоплюється нею. Не розуміє що це і для чого, але запитує чи віддам я їй все, коли вона виросте. Вона любить, щоб все блищало, любить хайлайтери, дитячі духи, дитячий блиск для губ. У мене цього не було, але у Кіри є. Можливо тому, що наші діти ростуть в якусь б'юті-епоху. Але вона боїться фарбуватися. На якійсь зйомці їй туш в око потрапила, і з тих пір вона боїться. Але любить фарбувати губи, щоб блищало щось у неї. Вона обожнює дивитися як я фарбуюся, обожнює сама мене фарбувати. Вона любить створювати якісь образи.
- А ви будете їй забороняти щось робити? Наприклад, на лисо підстригтися?
- У першу же мить думаєш: "Звичайно ж ні!". Але потім згадуєш себе, а ще згадуєш, як говорила в дитинстві: "А ось коли я буду мамою, я так робити не буду". І ось після цього, я розумію, що не буду забороняти, а буду намагатися поговорити і пояснити. І якщо не вийде, або це те, що буде потрібно моїй дитині в певний період життя, я буду тією людиною, яка підтримає свою дитину. Разом обріжемо волосся, разом відростимо. Я думаю, що це все інтуїтивно, наше бажання в змінах, тому це не можна забороняти. Це бажання розібратися в собі.
- Коли Кіра буде старшою, є якісь б'юті-правила, які ти обов'язково їй передаси?
- Коли відчую, що вже потрібно, я візьму Кіру, прибіжу в G.бар, і запишуся разом з нею на майстер-клас. Я не зможу їй правильно подати інформацію, мені хочеться, щоб у неї був професійний інформативний урок. Ми влаштуємо якийсь б'юті-вікенд і мені здається, це буде круто.
Поїздка в Disney Land в Орландо; Поїздка на Мальдіви;. Похід в театр; Привезти маму на великий концерт до Києва; Тональна основа Miracle Cushion від LancomeФото: Lesha Lich
Стиль, текст: Olga Zhyzhko
Макіяж, зачіски: б'юті-бар G.Bar
Продюсер: Marina Sandugey-Shyshkina
Локація: Cafe Charlotte
На Кірі: Baby Marlen Boutique вул. Пушкінська, 41
