Поділитися

Ексклюзив: перший погляд на виставку "Alaïa і Balenciaga. Скульптори форми"

Наприкінці квітня в музеї Крістобаля Баленсіаги, розташованому в невеликому селищі Гетарія, відкрилася одна з головних виставок 2021 року — "Alaïa і Balenciaga. Скульптори форми". Спеціально для vogue.ua на батьківщину легендарного іспанського кутюр’є вирушила творча команда, яка зняла для нас атмосферне відео безпосередньо з місця подій.

Головною героїнею відео стала модель Анастасія Черкасова, яка хоче ближче ознайомитися з експозицією. Дівчина вбралася у вінтажний костюм Balenciaga 1947, завдяки чому сама на вигляд як один з ожилих експонатів виставки. До речі, саме цю модель повторив Ніколя Жес’єр у своїй першій колекції для Balenciaga в 1997 році.

Коли уважніше глянути, миттєво хочеться оживити всі 100 образів, щоб побачити їх у динаміці. Всі вони — з особистої колекції дизайнера Аззедіна Алая, який обожнював моду 1930—1950 років, особливо творчість Крістобаля Баленсіаги. Йому були близькі естетичні цінності іспанця — обидва дизайнери працювали як чудові скульптори, сміливо експериментуючи з пропорціями та формою.

Куратор виставки Олів’є Саяр розповідає: "У 1968 році, коли Крістобаль Баленсіага готувався закрити свій однойменний Дім моди, молодому Аззедіну Алаєві, який вже працював з приватними клієнтами в невеликій квартирі на вулиці Бельшас, зателефонувала мадемуазель Рене. Вона тоді посідала пост заступника генерального директора Balenciaga і була вкрай стурбована майбутнім архіву суконь і невикористаних тканин іспанського кутюр’є. Мадемуазель Рене запросила Алая, сподіваючись, що він зможе заново перекроїти й переробити одяг і тканину, щоб дати їм нове життя. Так почалася його одержимість колекціонуванням моди. Аззедін був так зворушений, побачивши всі ці деталі, що натомість переробляти їх, він вирішив залишити їх незайманими".

До речі, спершу ідея цієї виставки спала на думку Юберові де Живанші, який встиг озвучити її Саяру буквально за кілька тижнів до власної смерті. Це було у 2018 році. За три роки куратор зміг здійснити цей масштабний проєкт в дуже важливому для Крістобаля Баленсіаги місці — його рідний Гетарії. Сама експозиція як білосніжний лабіринт, у якому творіння Алаї віддзеркалюють роботи Баленсіаги, але водночас не стикаються одне з одним. Цим маневром Саяр хотів показати, що ці обидва генії ніколи не зустрічалися в реальному житті, але водночас їх пов’язує багато спільного — від закоханості в чистоту чорного кольору до замкненості й уміння не довіряти сліпо fashion-індустрії й ніколи не зраджувати себе.