Б'юті-історії Каті і Ніни Сільченко
Спеціально до Дня матері Vogue UA і Lancôme зустрілися з успішними і красивими мамами та їхніми дітьми, щоб дізнатися про їх б'юті-традиції.
В останній частині проекту про свої б'юті-секрети нам розповіла дизайнер Катя Сільченко та її мама, Ніна Василівна. Одяг бренду theCOAT by Katya Silchenko носять Маша Єфросиніна, Віра Брежнєва, Катя Осадча, Надя Дорофєєва та інші. За її словами – лідерські якості в ній виховала її мама, Ніна Василівна. Vogue UA дізнався про те, як Катя і Ніна вплинули одна на одну, і навчили любити себе і доглядати за собою.
- Чим ви схожі, а чим ні?
Катя: Ми обидві в родині найсильніші особистості. Хоча кажуть, що в родині головним повинен бути чоловік, в нашій родині головна мама, а я її продовження. Ми лідери. І батько, і мій брат, вони більш спокійні. Ми годувальниці, все в сім'ю. Мені здавалося, що я виросту і буду іншою, але я точно така ж, як моя мама. Все життя, скільки я не спостерігала, вона працювала днями і ночами, їхала зі мною у відрядження при надії, у вантажній машині, щось заробити і принести все в будинок. У цьому ми схожі.
Ніна: Я більш спонтанна людина, у Каті все продумано. Я вважаю, що Катя мудріша за мене.
Катя: І хитріша.
Ніна: Ні, мудріша. Хитрість прикриває дурість, а ти – саме мудріша.
- А у вас схожі смаки?
Катя: У мами дуже хороший смак. Мені подобається, як вона працює з простором. Вона бачить естетику, може її вибудовувати. Вона бачить красу навколишнього світу, і ми захоплюємося подібними речами. Їй легше побудувати будинок, а мені легше вибудувати лекало нового пальта або нової сукні. Я іноді кажу: "Мамо, я ось просто не розумію, відтінок фарби на такій великій стіні – він буде посиленим або навпаки розмитим". Я бачу як працювати з тканинами, пропорціями, золотим перетином.
Ніна: А я ніколи не була модницею. Я завжди одягалася, радше, зручно, ніж красиво.
Катя: Але ти завжди вигідно відрізнялася від усіх. Коли не було універмагів, була мережа магазинів, яка підпорядковувалася госпторгу, і мама була там завмагом. У жінок, які там працювали, були неймовірна хімічна завивка, леопардові люрексові блузи з якимись нашивками, блакитні тіні. Мама на їх фоні мала вигляд більше схожий до європейки.
- Ви пам'ятаєте вашу першу косметику?
- Ніна: Я навіть пам'ятаю, як це називалося – хімічна помада. Вона була в тюбику, красивого коралового кольору, на губах вона ставала зовсім незмивною, моторошною малиновою. І пам'ятаю пристрасті чоловіків, вони вважали, що яскраво-червоні губи – це пік досконалості. А мені ніколи це не личило. Я декілька разів пробувала, але це, все-одно, не моє.
Катя: Але ти була ефектною блондинкою, з гарними віями. На фотографіях вони у тебе наклеєні?
Ніна: Ні, у нас їх не було. У мене вони з'явилися три роки тому. Була ленінградська туш, дефіцит, яку ми купували взагалі з рук. Треба було туди поплювати, розмазати пензликом і нанести на вії. Всі носили одні духи – Lancôme Climat. Перші духи, які з'явилися у нас були французькими. Все місто, мені здається, навіть вся країна носила одні парфуми.
Катя: А у мене був б'юті-бокс, тому що я займалася бальними танцями і їздила на змагання до Німеччини, Англії й інших країн. Ми представляли країну з партнером, тому на тлі іноземців ми теж повинні були мати модний вигляд. У нас був автозагар, який моторошними плямами лягав, особливо в районі ліктів, щиколоток і кистей. Іноді коли ми летіли, люди цього побоювалися, ми ж хотіли мати ефектний вигляд на паркеті. І за кілька днів до поїздки потрібно було починати наносити автозагар, щоб тіло в лютому, в Харкові, в спальному районі, здавалось таким, ніби ти повернувся з якогось острова. У мене були нігті, які ми клеїли на змагання, накладні вії. Це був екстра-кітч.
Ніна: Але Катю років до 14-ти неможливо було нафарбувати. Вона не любила цього.
Катя: Тому, що у мене примхливі очі. Мене починали фарбувати, а я починала плакати. Я була хлопчиком-підлітком, любила битися у дворах і латиноамериканську програму. Мені подобалося просто танцювати, без цього всього: нігтів, страз, леопарда. Мені подобалося просто приходити в тренувальному одязі і займатися. Я дуже довго звикала до естетики бального танцю. А тепер не можу відвикнути. Тепер у мене все колекції в пір'ї і в них багато кольору.
- Ви, як мама, були ініціатором того, щоб віддати Катю на бальні танці? Пресували її?
Ніна: Ні. Катя експериментувала. Спочатку вона намагалася грати на флейті, потім вона фотографувала, потім якісь види спорту, а потім вже танці.
Катя: У мами був сценарій, що у мене чоловік повинен бути дипломатом. Це були наслідки залізної завіси, коли нічого не бачили. Тому коли я виросту, у мене повинен бути чоловік-дипломат, щоб я грала з ним в теніс, подорожувала і в компанії могла мати красивий вигляд. Я повинна була закінчити ІНЯЗ. Це були мамині думки і мрії.
Ніна: Я ж ще не розуміла ким вона виросте, тому хотілося закласти необхідне. Потім вона прийшла і сказала, що пішла на танці. Я була впевнена, що на народні. Потім вона запросила нас на показовий виступ і з'ясувалося, що вона ходить на бальні. А так як не було ні костюма, нічого, ми з важкістю її зібрали на конкурс, і вона завоювала перше місце. І тут вже захворіла я: мені стало це все дуже цікаво. І я кожну вільну хвилину проводила в поїздках з Катею, ходила з нею на всілякі конкурси і семінари. І на той момент, все що заробляла сім'я, йшло на те, щоб підтримувати Катю в її захопленні танцями.
- Чи є у вас якісь сімейні б'юті-традиції?
Катя: Чистий четвер – я це так пам'ятаю. Мама заварювала трави, цілу ванну з трав, і купала, говорила щось на кшталт "будь красивою і здоровою", як обряд якийсь.
Ніна: До півроку я купала дітей в травах любистку. Є таке повір'я, що дитину, особливо дівчинку, щоб вона була красивою і коханою, потрібно купати в любистку. Ми його привозили кілограмами і купали в ньому.
Катя: Жарти жартами, але якихось б'юті-секретів мама мені не відкривала, їх просто не було. Мама все життя працювала і перебувала в сфері, далекій від краси. І тому, коли я виросла, я почала впливати на маму.
Ніна: Так, зараз Катя вирішує, яку зачіску я носитиму. Вона мені купує креми, вона коригує, якщо я щось не так з бровами зроблю, вона мені одразу скаже і виправить. І я їй підкоряюся, тому що мені дуже подобаються всі образи, які вона створює, і я бачу, що вона дуже талановита в цьому.
Катя: Спочатку, мама дуже ображалася, коли я сказала, що їй потрібно скинути зайву вагу. І у нас були якісь образи. А потім, коли вона себе зрушила, почала отримувати компліменти – життя заграло іншими барвами. Вона почала відвідувати заходи, брати участь в зйомках і проектах, і взагалі, розквітла.
Ніна: Звичайно, дуже цікаво жити таким життям. І я буду намагатися дотримуватися цього всього. Мені пощастило, що Катя так добре розбирається в усьому, тому що я могла померти не дізнавшись дуже багато тонкощів, способів і прийомів, за допомогою яких жінка може зберігати чудовий вигляд досить довго.
- А як ви за фігурою доглядаєте?
Ніна: Я періодично вирушаю на детокс-очищення.
Катя: Я ось сказала мамі, що дарую їй на день народження детокс-програму в Італії, з якої я тільки повернулася. Я вчора на ніч дивилася фільм "Цукор", сьогодні сказала мамі подивитися. Розповіла, які корективи в харчування вношу я, це стосується всіх в нашій родині, тут у нас диктатура. Ось такого роду подарунки я роблю. На 8 березня я подарувала мамі серію масажів у нашої масажистки, яка досить дорога, але вона того варта. Тому я намагаюся підносити якісь луки або б'юті-приємності.
- Чим ви захоплюєтеся в Каті?
Ніна: Божевільна працездатність. Вона могла б розслабитися і не так багато працювати. Але вона, очевидно, так само любить свою роботу, як я колись любила свою. Їй пощастило, що її чоловік так само захоплений своєю роботою, тому у нас вдалася сім'я трудівників. Ще дуже подобається, що Катя вміє доводити справи до кінця. Це так важливо, так чудово. Коли талановита дитина, і ти нею пишаєшся.
Катя: Краса у нас би ніколи не була на піку. Ми могли відзначити гарну жінку, але більше завжди приваблювала якась особливість.
Ніна: Бувають дуже цікаві люди, з хорошим смаком, індивідуальним смаком. Навіть хороший смак – цьому можна навчитися. А ось індивідуальний смак – це талант.
- Ви колись експериментували з зовнішністю?
Ніна: Ніколи. Наскільки я знаю, у Каті досі немає татуювань, у мене теж. По-моєму, такі експерименти пов'язані з тим, що люди ховаються від чогось, тоді вони починають занадто яскраво одягатися, робити якісь крайнощі. Я розумію, що це не вирішення проблеми. Я коли бачу таку людину, я думаю, що у неї є якась проблема.
Катя: Я це інакше можу витлумачити. Я розумію, що у людини цікава особистість, просто іноді змінюється обгортка. Зрозуміло, що це пов'язано з якимись переживаннями. У мене свій відхід від реальності – це відхід у більш прекрасний світ, світ емоцій. У моєму дитинстві таким був відхід у світ бального танцю. Там є костюми, свої крайнощі, скільки нервів, скільки грошей, скільки роботи – ти живеш в окремому світі. Це в якійсь мірі теж субкультура. Це світ зі своєю політикою і своїми пристрастями.
Ніна: І очевидно, що Катюша випліскувала все там. Тому що костюми могли бути дуже відвертими, дуже яскравими.
Катя: На костюми не вистачало. Я на чемпіонати України купувала сукню з соняшниками, шукала якісь фішки. Вийшов фільм "Мулен Руж", він мене надихнув на підтяжки для костюма. У мене була чорна сукня з шлейками і міні-корсетами. Від макіяжу до зовнішнього вигляду я була настільки різною, що мене більше нікуди не кидало.
Ніна: Нам вдалося благополучно уникнути рожевого волосся, каміння і цього всього.
5 б'юті-правил по догляду за собою?
Катя: 1) Харчування, харчування, харчування. Зараз я здаю гемокод, здаю кров, і розумію, які продукти мені не потрібні. Так я знаходжу баланс. 2) Спорт. У мене немає часу на повсякденні заняття, але все-одно, хай це буде трохи танців, трохи пілатесу. Фізична активність повинна бути. 3) Живлення волосся за допомогою олії. У мене від природи не шикарне волосся, це все робота над собою. 4) Крутий візажист – це теж правило. 5) Для мене дуже важливо, щоб я наповнила своє життя подіями. Ніхто нам свято в житті не зробить, це все залежить від нас. Ми самі змушуємо свої очі світитися, не чекайте цього від когось. Наскільки блищать ваші очі – залежить від вас. І це теж дуже впливає на зовнішній вигляд.
Квиток на концерт Любові Успенської; Квиток в театр La Scala; Туш для вій Lancome Hypnose; Книга Олени Долецької "Не життя, а казка"; Поїздка в ІталіюФото: Lesha Lich
Стиль, текст: Olga Zhyzhko
Макіяж, зачіски: б'юті-бар G.Bar
Продюсер: Marina Sandugey-Shyshkina
Локація: Ресторан Sho
На Каті – сукні з сервісу оренди суконь Oh My Look! Синя сукня – Gasanova; пудрова міні-сукня з довгими рукавами – Innamorata.
На Ніні: theCOAT by Katya Silchenko
