Хто така гуцулка Ксеня, відомий прототип легендарної вистави
"Гуцулко Ксеню,
Я тобі на трембіті,
Лиш одній в цілім світі
Розкажу про любов.
Душа страждає,
Звук трембіти лунає,
А що серце кохає,
Бо гаряче, мов жар"
Мюзиклом "Гуцулка Ксеня" Івано-франківський національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка продовжує новий сезон. Та чи є в головної героїні реальний прототип? – відповідь ствердна, хоч гіпотези й розходяться.
Фото Ксенії Бурачинської можна побачити в приватному Музеї гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика у Верховині. Це крихітний музей, що зберігає історію музиканта-віртуоза, який міг грати на десятках музичних інструментів (екскурсія з донькою музиканта Наталею – must visit). Серед трембіт, дримб, цимбал, старовинних предметів вирізняється одне фото – сучасне. На ньому – фотопортрет жінки неймовірної краси.
Вона померла в США у 2017, куди емігрувала із села Шешори на Гуцульщині, але спершу мала тимчасовий прихисток у Німеччині. В 1994 році Ксенія Бурачинська-Данилишин навідувала свою батьківщину. За її версією, пісню написав для неї рідний дядько, учитель із села Семиголів Львівської області Роман Савицький. Щоліта Савицький приїздив до сестри в перших Ірини Бурачинської на вакації. Одного теплого літнього вечора молодь влаштувала музичну вечірку. Але вся увага була прикута до маленької Ксенії, доньки Ірини. 10-річна дівчинка була дотепною, веселою та врешті здобула титул королеви вечора. Вона настільки ввійшла в роль, що доручила двоюрідному дядькові скласти пісню, "яку б співали усі". Так з’явилося найвідоміше українське танго. Згодом музику на слова Романа Савицького написав І. Недільський.
Ксеня Клиновська – дівчина з мальовничого села Небилова Івано-франківської області, яке омивають річки Лімниця і Турава. Небилів – символічний кордон Бойківщини й Гуцульщини. Ксеня, яка народилася приблизно сто років тому, була обдарована музичним талантом, і батьки відрядили її навчатися до Станіслава (нині – Івано-Франківськ). Наставником дівчинки став геніальний композитор Ярослав Барнич, який мав дар перетворювати на гіт майже будь-який твір. Отже, Барнич присвятив найвідоміше українське танго "Гуцулка Ксеня" саме Ксені Клиновській. Цю версію походження підтверджує племінниця композитора Олена Вергановська, його учні й колеги.
Хай там як, але в 1938 році Барнич написав оперету, за якою сьогодні з постійними аншлагами йде вистава "Гуцулка Ксеня".