Куди поїхати в Україні: вибір редакції Vogue UA. Частина 2
Цього літа нам випав чудовий шанс освоїти локальний туризм і дізнатися більше про країну, у якій ми живемо. Кордони більшості європейських країн ще закриті, а подорожувати Україною (з дотриманням всіх норм) можливо. Редакція українського Vogue ділиться улюбленими місцями для відпочинку, від Херсонської області до Закарпаття. Першу частину наших рекомендацій читайте тут.
Розповідає Марія Жданова, продюсерка Vogue Conference:
"У будь-якій незрозумілій ситуації — їдемо до Канева", — ця фраза в нашій родині стала майже мемом. Шевченківські місця з дитинства були для мене синонімом літніх канікул. Але карантин і прийдешнє робоче літо змусило подивитися на маршрут по-новому. Адже дістатися міста можна як правим, так і лівим берегом Дніпра, а в дорозі постійно відкриваються нові неймовірні краєвиди. Принадність подорожей "у бік Канева" в тому, що зупинитися можна будь-де й отримати свою дозу яскравих вражень і гігабайт світлин для Instagram.
Дніпровські кручі поблизу Канева (фото Марія Жданова)Демоверсія подорожі тривалістю дві години має такий вигляд: взяти їжу на винос біля Бессарабського ринку, доїхати по Столичному шосе в бік Обухова до Дівич-гори й там, де відкриваються гарні краєвиди на Трипілля, Дніпро та кручі, цю їжу з’їсти. З наступним відтинком маршруту в мене асоціюються три треки: Kungs — Paris, Іван Дорн — Ренесанс, The Weeknd — Blinding Lights. Їхній загальний хронометраж — 10 хвилин, саме десь стільки потрібно на дорогу до Халеп’я. Гугл-карта знає це місце як музей археолога Вікентія Хвойки, але я люблю його за ще яскравіший вигляд на Дніпро й за можливість відшукати таємне озеро. Під’їзд до нього — окрема пригода, але вартий тих емоцій: тут і яри для гайкінгу, і бажана лісова прохолода, і багато зручних місць для пікніків.
Фото Марія ЖдановаДалі за маршрутом — Витачів і Ржищів, і що далі, то мальовничіша панорама Дніпра. Ржищів — місце проведення фестивалю "Трипільське коло" і розміщення найінстаграмнішої кручі. Автотуристи навідуються сюди подивитися місто, найактивніші розкидають намети, купаються на місцевому пляжі й навіть орендують катер у пошуках затопленої церкви, яку, до речі, вже реконструювали. Важлива перевага такої подорожі — якісна дорога. Це рівне дорожнє полотно, яке стелиться вздовж крутого берега: вгору-вниз, вгору-вниз. За вікном — ріпакові й пшеничні поля, надзвичайної краси хмари й густі дерева, що огортають трасу "тунелями кохання" через увесь маршрут.
Халеп’я (фото Марія Жданова)Олена Чехній, заступник головного редактора:
Подорожувати Україною — мій фан ще зі студентських років. Згодом я навернула "у свою віру" чоловіка, а з появою доньки ми рушаємо в путь утрьох. Загалом я "міський" турист, більше люблю міста й містечка, але влітку ми завжди відкриваємо котрийсь із нових заповідних куточків. Торік таким стало село Зелене на Франківщині. Усі принади Карпатського національного природного парку тут як на долоні: зелені гори, свіже повітря, стрімка річка, гриби і ягоди.
Селище Зелене (фото — Олена Чехній)До переваг місця додам ще максимальну віддаленість від цивілізації — за 10 км напряму кордон з Румунією, і можливість доповнити модні гайкінг і трекінг класичною культурною програмою. На півдорозі до села від залізничної станції Ворохта, куди прибувають поїзди зі Львова та Києва, — Дземброня, Верховина і Криворівня, де в місцевих музеях можна з головою поринути в гуцульський колорит. Єдина складність — дістатися до Зеленого непросто: більша частина шляху пролягає впритул до урвища, низом якого тече Чорний Черемош і сплавляються рафтери. Поки нас віз місцевий ас, душа тікала в п’яти, але й у цьому теж є свій плюс: у райській місцині не велелюдно.
Селище Зелене (фото — Олена Чехній)Розповідає Ірина Володько, менеджерка відділу реклами:
Я обожнюю мандрувати Україною. Люблю повертатися у своїх спогадах до лютневого моря Одеси, подорожей Карпатами, нічних Чернівців під час поетичного фестивалю. Але останнім часом найчастіше згадую одну з найбільш умиротворених подорожей, що зі мною траплялися, — три дні на Дністровському каньйоні.
Дністровський каньйон (фото — Ірина Володько)Каньйон розкинувся відразу в кількох областях (Івано-Франківській, Тернопільській, Чернівецькій і Хмельницькій) — думаю, що спосіб як дістатися та варіанти проживання можна знайти на свій смак і запит. Особисто мені на ту мить хотілося максимальної самотності, тому я вибрала варіант в Івано-Франківській області на початку червня. Крім мене, на території кемпінгу майже нікого не було. Спекотну частину дня я проводила в тіні дерев з книгою, а ввечері — здійснювала тривалі прогулянки вздовж річки. В один з вечорів натрапила на руїни старовинного Раковецького замку XVII ст. Від стародавньої споруди залишилася лише одна напівзруйнована вежа, але є щось магічне, коли ти опиняєшся наодинці із собою в такому місці. Здійнявшись схилом, я зустріла захід сонця з вином і неймовірним краєвидом на річку й руїни.
Дністровський каньйон (фото — Ірина Володько)Водночас відпочинок на каньйоні не обов’язково має бути тільки медитативним і розміреним, оглядати місцевість можна активно й з води, скориставшись послугами прокату човнів і байдарок. Один із днів я провела саме так — і це теж цікавий досвід.
Розповідає Ксенія Шагова, бренд-менеджерка Vogue UA:
Так склалося, що впродовж семи років ми з друзями ходимо в походи на байдарках по річках України. Зазвичай це відбувається на травневі свята, але карантин і погода трохи скоригували наші плани, і ми пішли в червні. Ходіть у походи влітку, друзі! Це вбереже вас від температури +5 вночі, інею й потреби веслувати в пуховику, оскільки травень дуже непередбачуваний.
Сплав по річці Ворскла На одному із сервісів ви можете забронювати байдарки й усе потрібне. Якщо не маєте спальників, наметів, карематів, це теж можуть надати. Також з вами в похід іде інструктор, який, крім основних функцій, везе із собою й готує їжу. Меню ви теж можете коригувати, якщо є додаткові побажання. Вам не треба тягнути всі свої речі на спині, бо вони впаковані в термомішки й розміщуються в байдарці, разом з вами. Ви насолоджуєтеся мальовничим краєвидом; знайомитеся з місцевими, коли висаджуєтеся на берег і заходите в села, можете навіть потрапити в несподіваний музей, якщо пощастить. Насолоджуєтеся природою й здебільшого браком зв’язку. Ви дізнаєтеся про те, що за межами Києва, в Україні теж є своє життя.
Важливо пам’ятати ось що. Упродовж певної кількості часу (у нашому разі шість днів) ви бачите одних і тих самих людей навколо себе, тому з вами мають бути ті, з ким цікаво й смішно. Також подбайте про засоби від засмаги й комарів.
Розповідає продюсерка відділу моди Марина Сандугей-Шишкіна:
Літній відпочинок у горах, а саме в Карпатах, — для мене синонім релаксу, заспокоєння і той рідкісний момент, коли можеш побути сам на сам з природою і в гармонії із собою. Саме так я відзначила свій день народження кілька років тому. Тільки уявіть: у святковий день здійнятися на Говерлу, прихопити із собою невагому сукню-хмару, перевдягнутися на вершині й злитися з небом, зафіксувавши момент у сотні атмосферних фото й відео.
Рекомендації для відпочинку: бронювати готель-колибу щонайменше на 7—10 днів, якомога далі від явних туристичних місць, десь за 15—18 км від Буковеля. У будь-який момент можна сісти на велосипед і дістатися Буковеля або куди душа забажає. Вставати до сходу сонця і йти на найближчу гору зустрічати світанок. Жити недалеко від гірської річки, щоб вранці вмиватися в крижаному джерелі. Вимкнути всі ґаджети й насолоджуватися співом птахів. Може, повторити цього року?..
