Куди поїхати в Україні: Переяслав, доісторичний каньйон, тюльпани в Кропивницькому
Кропивницький — не найпопулярніший туристичний напрямок. Але заслуговує на більшу увагу мандрівників, ніж заведено думати. У ньому побувала Олена Пономаренко.
До Кропивницького треба вирушати тільки тому, що дорогою можна вибудувати захопливий маршрут, сповнений розваг, краєвидів та інста-локацій: Переяслав-Хмельницький, міст через Черкаську дамбу (повне відчуття переїзду з Копенгагена в Мальме), як у серіалі "Міст", Тясминський каньйон, козина ферма й три мільйони тюльпанів у самому Кропивницькому.
Дендропарк у КропивницькомуДо речі, маршрут цілком можна вписати в один-єдиний день: дорога прекрасна (не думала, що коли-небудь це констатую). Але краще залишитися щонайменше на одну ніч — і взяти від цієї подорожі все.
Дендропарк у КропивницькомуПерша зупинка дорогою до Кропивницького з Києва — Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Не треба думати, що це "те саме, що й Пирогів" — ні, це абсолютно різна організація простору й експозицій. У Переяславі-Хмельницькому величезна доглянута територія, багато повітря й мало туристів, а пам’ятки такі, що дух захоплює. Наприклад, хата XI століття з обертовими, як у барі, дверима.
Музей народної архітектури та побуту Середньої НаддніпрянщиниЦе один з найбільших і наймальовничіших музеїв просто неба в Україні. Для стислості його називають "музей у Переяславі". Якщо виїхати з Києва о 8:00, то можна встигнути до відкриття.
Музей народної архітектури та побуту Середньої НаддніпрянщиниНа території працює безліч "вбудованих" музеїв: хліба, транспорту, космосу тощо, — і у всіх дні роботи різняться.
Музей хліба. Музей народної архітектури та побуту Середньої НаддніпрянщиниП’ятниця, субота й неділя — найвдаліші дні, коли відкриті всі (квиток для відвідування всіх треба купити відразу при вході). Втім, можна нікуди не заходити, а просто насолоджуватися повітрям і краєвидами.
Музей хліба. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
Музей хліба. Музей народної архітектури та побуту Середньої НаддніпрянщиниТериторія величезна, приблизно 30 гектарів, місць для гарних фото — безліч. Садиби XIX століття й хатинки XI, половецькі баби (вік — 4 тис. років до н. е.), млини, будинки, альтанки, кам’яні надгробки.
Половецькі баби. Музей народної архітектури та побуту Середньої НаддніпрянщиниДля прогулянки буде досить двох годин; для екскурсії й етнографічного занурення ліпше приїздити на весь день.
До Кропивницького можна було б дістатися й іншим шляхом, коротшим, але я дуже раджу їхати через Черкаську дамбу — це самодостатній атракціон. До того ж шлях пролягає мальовничими краєвидами. Шевченків край — так зазвичай називають цей регіон у путівниках, — і відразу стає зрозуміло, звідки ТГШ брав натхнення. А ще тут так гарно й пасторально, що любити батьківщину стає легко й приємно.
Черкаська дамбаТак ось, міст пролягає дамбою, найдовшою в Україні. На реконструкцію витратили 8 років і мільярди гривень. Вийшло дуже гарно: по обидва боки — тільки вода й небо та ідеальна, з плавним згином дорога. Той, хто дивився серіал "Міст" (а потім їздив цим самим мостом з Данії до Швеції) дістане окрему втіху. До речі, власне міст прикрашений ажурними металевими конструкціями, подібними до Ейфелевої вежі (ну або це просто ми скучили за подорожами).
МістУ навігаторі треба задати наступний пункт призначення: "Кам’янка". І взяти із собою дрон. Серйозно, краса така, що хочеться запам’ятати кожен валун, кожен вигин річки, кожну стежку й дикі квіти. Місце облаштоване — з покажчиками, оглядовими майданчиками, акуратними стежками й східцями. Так, санскрин теж не забути: згоріти на сонці, милуючись краєвидом, — хвилинна справа.
Тясминський каньйонРічка Тясмин ніби замкнена тут серед 12-метрових скель. Тутешньому каньйону — два мільярди років (!). Об’єкт інтересу вчених — реліктові мохи (близько 50 різновидів), до того ж деякі унікальні й не трапляються більше ніде у світі. Об’єкт інтересу інфлюенсерів — мальовничі гранітні схили й пухнасті пагорби, над якими гудуть бджоли.
Тясминський каньйонОхочі можуть відвідати садибу Давидова й музей Пушкіна і Чайковського, а ми вирушили далі. До слова, виявлено інстаграм @tiasmynskyi_kanion: ентузіасти проводять екскурсії прямо на човнах, по воді. Одну таку ми застали, бовтаючи ногами в прохолодному Тясмині, — те, що підслухали, було цікаво.
Тясминський каньйонНе скажу, що всі пункти призначення ми спланували заздалегідь. До ранчо "Лісова коза", наприклад, просто звернули за дороговказом — і не пошкодували.
Тут є козина ферма, де вирощують симпатичних альпійських кіз. Частина тварин — у відкритому доступі, якщо можна так висловитися: можна купувати їм корм і годувати з руки й гладити, — а можна просто милуватися.
Лісова козаНа території влаштована повноцінна молочна ферма. Можна записуватися на дегустацію, можна просто поспостерігати за процесами через панорамне вікно. Ми купили кілька циліндрів найсвіжішого шевра в альпійських травах і чорному перці — і вирушили далі. Але почуття недомовленості непокоїть мене й досі. От би там влаштували щось, як на масеріях в Апулії, коли можна розташуватися в тіні дерев і запивати сир вином.
Лісова козаПросто уявити не можу, щоб це пряникове містечко з малоповерховою забудовою, таке гарненьке, буржуазне, акуратне, — щоб таке містечко мало назву Кіровоград. "Кропивницький" пасує набагато більше, до того ж назва — на честь видатного драматурга. Афіша на травень вже, до речі, готова, і можна планувати візит на виставу в театр, що теж являє собою пам’ятку.
Повна назва театру — Академічний український музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького. Його збудували в 1867, а 1882 року тут почав працювати перший професійний український театр на чолі з Марком Кропивницьким. Перед театром, до речі, — пам’ятник Наталці-Полтавці.
КропивницькийЦентром міста хочеться гуляти, без кінця роздивлятися садиби в стилі модерну. Краєзнавчий музей (непристойно розкішний зовні!), СБУ, що розташувалася в глянсованому теремку, Водолікарня Гольденберга (яка колись була повноцінною спа-клінікою, а тепер слугує міською лікарнею) і так далі.
Краєзнавчий музей Абсолютно шокувало те, що в пішоходів — безумовний пріоритет. Варто тільки наблизитися до переходу — і машини починають пригальмовувати здалеку. Спершу я думала, що це випадковість, але потім стало ясно: це місцева культура водіння. Старомодна — і приголомшливо прекрасна.
КропивницькийГоловна визначна пам’ятка міста — дендропарк, де навесні цвіте три мільйони тюльпанів. Вхід безоплатний, години роботи — від 8:00 до 22:00. Ліпше приходити з відкриттям, щоб не змагатися за місце біля клумби із сотнею туристів.
Дендропарк у КропивницькомуДе поїсти
Перше враження — велика кількість симпатичних ресторанів. "Наздоганяємо Берлін", — пожартував один місцевий житель. Зворушливо низькі ціни, уважний персонал, приємний інтер’єр — майже всюди, але по-справжньому смачної їжі було небагато. Раджу чорні вареники зі щукою й дораду на подушці з томатів у ресторані "Panorama" на набережній річки Інгул.
Де зупинитися
На booking.com ліпше не розраховувати: оренда апартаментів на цьому сервісі — відверто слабке місце. Ми приїхали в Кропивницький надвечір — і за наявності підтвердженої броні не змогли заселитися до вибраної квартири. Нас виручив готель ApartUA, де до сервісу важко було причепитися. Халати, лазневе приладдя, шоколадка на ніч і room service — все як у респектабельних готелях.
ApartUA, Кропивницький, вул. В’ячеслава Чорновола, 4
Фото: Володимир Пономаренко
