Оксамитовий сезон: 5 причин поїхати в Батумі
Fashion-оглядачка українського Vogue, Тетяна Соловей, на початку серпня відвідала показ круїзної колекції грузинського бренду Tako Mekvabidze в Батумі і заодно написала про 5 причин відвідати це яскраве місце якомога швидше.
Архітектурний ландшафт Батумі іноземці порівнюють з Дубаєм. З по-новому відбудованої набережної (її в близькому майбутньому збираються довести до кордону Туреччини) особливо помітний контраст, який тішить будь-якого заморського туриста: сяйні дзеркальними поверхнями готелі і панельні радянські багатоповерхівки. Історичний центр міста дарує перспективу, в якій 200-метрова висотка з космічними сферами (яку будували як майбутній Технологічний університет Батумі, зараз вона у процесі переформатування в готель) сусідить з будівлями в стилі ар-деко. Більш традиційний вид – з висоти пташиного польоту на канатній дорозі Argo або людського зросту на набережній. Крім усього іншого, Батумі – місто, в якому зручно купатися в морі. На зустріч заходу на пляжі виходять як туристи, так і жителі міста.
Найкраще місце для дегустації – "Аджарський винний дім" у селі Кета на відстані 20 км від Батумі. Тут особливо пишаються місцевим рожевим вином "Порто Франко" (назване так на честь Батумі, "відкритого порту") з винограду чхавері і охоче водять дивитися на бочки, де зберігається місцеве біле і червоне. Звідси приголомшливо видніються пагорби і місцеві виноградники, а вечеря минає під акомпанемент поліфонічного грузинського співу. У кухні Аджарії переважають молочні продукти – близькість гір вплинула на неї більше, ніж близькість моря. Крім хачапурі по-аджарськи (змішати сир з яйцем, їсти руками), яке роблять у формі човна, варто звернути увагу на всі види страв з сиром. Каімагі нагадує сметану і найкраще смакує в парі з коржами з кукурудзяного борошна, борано – сир у маслі, буквально: аджарський сир обсмажують в олії. Для балансу варто доповнити салатом з огірків і помідорів.
Крім пляжних дискотек, променаду і ресторанів, культурна програма Батумі не обмежується традиційними курортними радощами. Нічний клуб Clime отримав репутацію місцевого Bassiani (головного техноклубу Тбілісі). У Contemporary art space & café Conte проводять виставки сучасного мистецтва та фотографії. Conte можна знайти за дверима, що стоять посеред вулиці. Ця інсталяція – справа рук Іраклія Дзмеладзе, фотографа і управителя арт-галереєю. Двері (що раніше стояли в Будинку письменника) відкривають чотири рази на рік та запрошують брати участь у події всіх охочих – вийти і зайти через них куди завгодно. Саме місце стало місцем збору прогресивної молоді Батумі з моменту заснування 2014 року, а відкриття кафе (його впізнати можна за червоними стільцями на тлі теракотової стіни) привабило до місця додаткову увагу. З 2015 до 2017 року на базі галереї проводили виставки міжнародного фестивалю Odessa//Batumi Photo Days.
Греки називали територію західної Грузії Колхідою, по території якої аргонавти йшли за Золотим Руном. Історичні нашарування в Аджарії можна вивчати в місцевих археологічних пам'ятках як-от Фортеці Гоніо або Батумському археологічному музеї, де особливої уваги заслуговує знайдений 1974 року в фортеці ювелірний скарб II-III століття нашої ери. Задля повноти картинки варто з'їздити на історичний "міст цариці Тамари" XII століття – заради дивовижного виду і туристичного скарбу у вигляді місцевого меду і награного фольклорного антуражу.
Селище Гоніо, яке у період СРСР було стратегічним військовим об'єктом, тепер розвивається як повноцінний курорт Аджарської Автономної Республіки. Поки він – рай для любителів простого відпочинку, близького діалогу з природою і дуже доступних цін (втім, вони доступні і в Батумі). Море тут чистіше, ніж в Батумі, туристів значно менше (на пляжі всі вміщаються у групку біля моря), кухня і вино – домашні, готують як для своїх. Інфраструктура селища тільки розвивається, але вже на Booking можна знайти правильні готелі з прямим виходом до моря. Якщо дійти до кінця набережної (це займе 10-15 хвилин), можна опинитися на пляжі в повній самоті і дивитися на морський пейзаж годинами.
