Ната Жижченко і Леся Патока – про те, як створювали костюми для кліпу ZENIT
9 грудня гурт ONUKA представив справжню передсвяткову містерію – відео на пісню ZENIT. За кілька годин воно набрало 35 тисяч переглядів на Youtube. Кліп, який зняв Євген Філатов, сповнений казкових персонажів: у неймовірних етнічних костюмах герої танцюють, грають на трембітах і цимбалах, оспівують красу природи. Костюми придумала художниця Леся Патока. В основі ідеї – принцип розумного споживання: всі костюми зроблені з перероблених речей з київських секонд-хендів.
Кліп і костюми гурт представив у вигляді святкового вертепу на "Кураж Базарі" разом з Малим театром. 5 масок головних героїв кліпу пішли з молотка на благодійному аукціоні. Як створювали костюми, Vogue.ua розповіли лідер ONUKA Ната Жижченко і художниця Леся Патока.


Ми прагнули показати автентичні образи, які отримали нове життя. Саме тому їх основою стали речі, які вже були у вжитку. Десь, колись, їх вже носили люди з різних країн, вони мають свою історію. Гадаю, це також перегукується з основною ідеєю нашого відео – космополітичністю. Ось таке поєднання: автентичність і космополітизм.

Рухатися і танцювати в костюмах було дуже непросто: вони важкі і об'ємні. До того ж, нам як завжди "пощастило" з погодою. Ми знімали на початку жовтня, і це, напевно, був чи не єдиний день, коли вночі було мінус п'ять, тому на знімальному майданчику було дуже холодно. Але ми звикли, що зйомки ніколи не минають легко. Також складність була в тому, що костюми не планували як лаконічні і зручні. Їх збирали з різних об'єктів, перешивали і переробляли з частинок, знайдених на секонд-хенді, що зробило їх практично нетранспортабельними. Насправді, мої образи були відносно зручними. Найскладнішим був, напевно, костюм танцюриста.
Мені подобається ідея переробки матеріалів. Крім того, ці образи створені лише на один раз: це не концертні костюми і не вбрання для "виходу в світ". Не бачу сенсу купувати нові матеріали. По-друге, нас привабив багатий вибір текстур, тканин, оздоблювальних дрібниць, які можна знайти на секондах. Все це – унікальні речі, їх не побачиш у магазинах тканин, а це виключає можливість повторення. По-третє, людство і так споживає більше, ніж йому потрібно. Можливо, ми станемо прикладом того, що для створення нового можна і потрібно використовувати речі з вторсировини.

Часу було мало. Хотілося б попрацювати довше, копіткіше, але ми завжди обмежені термінами, таймінгом, фінальними твердженнями. У підсумку для створення всіх героїв у нас було менше тижня. Основну масу матеріалів ми закуповували на столичних секонд-хендах, це зайняло два дні. Ми з командою придбали більше дванадцяти мішків вторсировини. У них: штучне хутро, етнокардигани, текстурні білі светри для птахів, куртки і плащі з різними текстурами для самураїв. Наприклад, червона сукня Нати в першому образі пошита з чотирьох гардин і декорована краєм покривала. Мені вона нагадала макраме, дуже надихнула. У другому образі сіро-чорні смужки з етноелементами – це фрагменти величезних декоративних наволочок на подушки. Також ми працювали з майстром з плетінням дротами, яка створила "черепи" птахів і форми для буйволів. Для кози ми використовували техніку "пап'є-маше". Це якщо коротко, бо перерахувати всі матеріали і техніки, які ми задіяли, – практично нереально.

З усіх образів найскладнішим елементом для мене була маска трембіти. А ще головні убори Нати, – фантастично копітка робота. Щоб їх створити, ми розібрали сім кілограмів сережок і прикрас, а потім з цих частин заново зібрали всі в ці нереальні композиції. До слова, кожен головний убір важив близько трьох кілограмів. Основ під костюми у нас не було. Все, що ви бачите в кліпі, ми перекроїли з вторсировини і задекорували. Наприклад, основа пальта для танцюриста виявилася занадто короткою, і ми її доробили, і вже потім зверху приклеїли тонни локшини з трикотажної тканини, яку попередньо нарізали з худі, світшотів, кардиганів і футболок. Тільки на танцюриста нам знадобилося два мішки матеріалів. Птахів, як і рибу, створювали з різних текстур, в основі – більше п'ятнадцяти різних речей. Костюми асиметричні, можна сказати, що їх створили в техніці печворк, адже всі ці маленькі шматочки майстерно з'єднав мій закрійник. На костюм самурая пішло море плащів і курток. Переважно це штучна шкіра.

Фото: Андрій Максимов