Сила традицій: Вікторія Якуша — про те, як говорити зі світом мовою українського дизайну
"Майбутнє неможливе без поваги до свого минулого",— впевнена Вікторія Якуша, одна з найвідоміших у світі українських дизайнерок та архітекторок і засновниця студії YAKUSHA та бренду меблів і декору FAINA. Вікторія Якуша — нова героїня спецпроєкту "Сила традицій", реалізованого разом із брендом Zacapa, корені якого сягають 70-х років минулого століття.
В інтерв'ю Вікторія розповідає, як їй вдається поєднувати у своїй творчості українську спадщину та сучасний концептуальний дизайн, про участь у міжнародному ярмарку Art Basel із проникливим проєктом про українську землю та про свою мрію: щоб український дизайн був знаний на весь світ.
У студії Вікторії Якуші в історичному центрі бельгійського Антверпена, яку дизайнерка відкрила 2021 року, вражає, як тонко тут поєднані концептуалізм, сучасний дизайн та щира любов до українських традиції. На полицях поруч зі старовинним куманцем з васильківської майоліки — мінімалістичні чорні й білі вази KUMANEC, виконані з української глини; двометрові скульптурні світильники SONIAH, натхнені українськими соняхами, та стримані чорні вази BANDURA, названі на честь національного народного музичного інструменту. Під час нашого знімання в студію заходять клієнти-бельгійці, щоб роздивитися незвичні предмети — і Вікторія тут же пристрасно розповідає їм про закладені в її об’єктах сенси, про Україну і нашу історію. Це яскравий приклад того, як працює культурна дипломатія і мистецтво, яке іноді гучніше за будь-які слова може донести, якою є сучасна Україна.
Авторитет Вікторії Якуші, яка народилася у Дніпрі, виросла в Донецькій області та у 2007 році заснувала в Києві архітектурну студію YAKUSHA, у світі вже визнаний — цьогоріч вона увійшла до списку 50 найвпливовіших жінок-архітекторок світу за версією видання DeZeen і стала першою українкою у цьому престижному списку. Її бренд FAINA, що виготовляє меблі, декор та предмети освітлення, сьогодні представлений у понад 40 країнах світу, а сама Вікторія за останні 10 років брала участь у головних світових мистецьких подіях — Венеційській архітектурній бієнале, Design Miami, Milan Design Week тощо.
Вікторія розповідає, що визначальним для неї став 2014 рік та Революція гідності. "Саме тоді прийшло усвідомлення, хто я є, — міркує вона. — Символічно, що саме Революція гідності підштовхнула мене до створення бренду FAINA , адже тоді було величезне бажання просувати український дизайн — його не те що не знали, його навіть не існувало, такого поняття взагалі не було. А у мене була мрія — створити такий бренд, який показував би наші традицію, ідентичність, красу українського народу. Мені хотілося, щоб FAINA став трендсетером і робив Україну сильнішою і впізнаваною. В 2014-му це була моя головна мета".
Щоби втілити мрію у життя, знадобилося майже сім років — і ось у 2021-му Якуша відкрила FAINA Gallery в Антверпені, а її бренд FAINA здобув нагороду Best Emerging Design Studio від Dezeen Awards Public Vote. Тоді ж, наприкінці 2021 року, згадує дизайнерка, її команда нарешті отримала бажаний лист від дирекції відомої ярмарки Арт Базель, що підтверджував участь у ній бренду FAINA. Після місяців підготовки натхненна команда вже збирала валізи у Швейцарію, але почалося вторгнення і здавалося, що все це — ні дизайн, ні репрезентація України на світових майданчиках — не має жодного сенсу. Проте все ж вирішили їхати, адже скасувати участь у Design Miami/Basel — це означало виплатити величезний штраф.
У Базелі влітку 2022 року Вікторія Якуша представила пронизливу інсталяцію "Ступаючи на українську Землю" — тканий вовняний гобелен 2,5 метри диаметром, для створення якого дизайнерка разом із командою та майстрами використала давню карпатську техніку ліжникарства. За рахунок цього поверхня гобелену нагадувала живу текстуру українського ґрунту. Доторкаючись до нього та слухаючи розповіді Вікторії про роль землі для українців, а також про страшну війну, що прийшла на нашу землю, іноземні гості Design Miami/Basel плакали. Експозиція "Ступаючи на українську Землю" отримала нагороду за найкращу презентацію на Design Miami/Basel.
Дизайнерка називає цю подію однієї з найемоційніших у своєму житті та зазначає: вважає своїм обов'язком показувати світові справжню Україну, сучасну й талановиту. "Коли почалося вторгнення, світ сказав: "Україно, ми тебе не знаємо, яка ти?.." І ми мусимо дати відповіді на це запитання. Все залежить від того, як ми самі себе бачимо та ідентифікуємо. На жаль, багато десятиліть поспіль радянська влада нав’язувала нам свою візію українців, зокрема як суто селянського народу. Я впевнена, що ми більші за це. І я хочу, щоб ми говорили зі світом з гідністю та усвідомленням того, хто ми є. Адже ми не тільки з країни, де триває війна, — ми талановиті та сильні, а наші мода, мистецтво і дизайн можуть задавати тренди".
Вікторія сприймає дизайн як мистецтво, в якому практичність та функціональність поєднуються з глибиною, і тому для неї важливо мати змогу розповідати мовою дизайну історії, сьогодні — історії про сучасну Україну. Проте вона почала це робити ще задовго до того, як це стало нагальною потребою через повномасштабну війну. 2019 року Якуша за підтримки Українського культурного фонду організувала експедицію Заходом України для іноземних та українських дизайнерів та журналістів. Мандрівка, яка тривала кілька днів від Львова до Івано-Франківщини, познайомила її учасників з українськими ремісниками — гуцульськими керамістами та килимарями, львівськими ткалями, а в результаті команда зняла документальний фільм Land Inspires, представлений в межах Ukrainian Fashion Week. Сьогодні Вікторія, яка живе в Антверпені, продовжує говорити зі світом мовою українського дизайну, розповідаючи про нашу спадщину і традиції, в яких знаходить нескінченне натхнення, і про сьогодення.
У колекції бренду FAINA є ваза BANDURA, названа на честь знакового українського музичного інструменту. Клієнти, які заходять у студію чи бачать вазу на дизайн-ярмарках, завжди звертають увагу на її незвичну форму та назву.
"Коли іноземці запитують, що значить бандура, я розповідаю про те, що бандуристи — це були музиканти та поети, як ходили від села до села і за допомогою своїх пісень та гри на інструменті розповідали історії, переносили важливу інформацію. Що їх, носіїв справжньої української культури та духовності, офіційна влада вважала небезпечними. Це зазвичай вражає. Таким чином я ніби перекидаю місток між минулим України та тим, що відбувається на наших землях сьогодні. Це дає мені можливість досягнути тих людей, до яких не дотягнутися через новини чи виступи політиків, і розповісти їм трохи більше про нас із вами. Я вірю, що мистецтво і дизайн — потужні інструменти для того, щоб нас почули".
Відео, фото: Anna Bugakova
Текст: Дар'я Слободяник
