Як впоратися з прокрастинацією і почати жити
Дослідження засвідчують, що звичка відкладати справи на потім пов'язана з невпевненістю в собі і може призвести до депресії. Ось 5 науково обґрунтованих способів впоратися з прокрастинацією і отримати величезну порцію мотивації.
Photo: Getty ImagesТермін прокрастинація походить від латинського procrastinare, що означає "відкладати на завтра". Така поведінка ірраціональна, адже навіть розуміючи, що діяти потрібно зараз, ми без явної необхідності відкладаємо справи на потім. Цікаво, що переважно прокрастинація — це звичка, яка проявляється неусвідомлено. Варто зазначити, що над своїми звичками потрібно вміти панувати, тому що лише так їх можна позбутися або спрямувати у здорове русло. Згідно з дослідженням, під час якого у респондентів запитували, про що вони жалкують найбільше після втрати близької людини, більшість без зволікання відповідали, що шкодують про відкладання справ на потім і бездіяльність; найбільші страждання спричиняє усвідомлення того, що дуже багато не було зроблено, поки кохана людина була ще живою.
Так чому ж ми продовжуємо прокрастинувати? Дослідження свідчать, що появі прокрастинації сприяє наша імпульсивність, схильність легко відволікатися і невпевненість у собі. А саме, йдеться про сумніви в тому, що ми можемо впоратися із запланованими завданнями. Проте є підтверджені наукою способи, здатні допомогти людині почати жити по-справжньому.
Часто, перед тим як розпочати роботу, ми відчуваємо нудьгу або тривогу. Нам хочеться спекатися цих почуттів і роботи, яка є їхнім тригером. Звичка відчувати скороминуще щастя може зіграти з нами злий жарт у довгостроковій перспективі. Коли люди відкладають справи на потім систематично, вони вибирають швидку винагороду за майбутні звершення. Так, звичка швидко впоратися з будь-яким дискомфортом стає пріоритетом, а в майбутньому може призвести, на жаль, до страждань і навіть психічних розладів.
Якщо ми хочемо впоратися з прокрастинацією, то замість уникнення неприємних відчуттів, маємо з ними трохи "побути". Визначте негативні емоції, які охоплюють вас під час підготовки до роботи, і просто продовжуйте виконувати заплановане. Все неприємне, що ви відчуваєте, тимчасово і швидко відійде на задній план. Чим більше ви практикуватимете смиренність, тим швидше сформується самоконтроль і ви почнете сприймати себе інакше. Ви побачите в собі спроможну людину, а саме на цьому етапі й зароджується мотивація.
Інший варіант — вибрати емоцію, на якій хочеться зосередитися. Адже крім роздратування і стресу, є й інші емоції, які ми відчуваємо, починаючи роботу. Наприклад, може виникнути бажання дізнатися щось нове і стати досвідченішим або отримати підвищення на роботі; і незалежно від того, наскільки маленьке це бажання, воно все одно є.
У всіх нас є внутрішній спектр емоцій, які ми відчуваємо будь-якої миті, і ми можемо вибирати, на яких з них зосередитися. Отже, замість того, щоб думати, наскільки ми не хочемо починати працювати, можна зосередитися на бажанні отримати новий інтелектуальний або професійний досвід. Такий підхід не тільки полегшить початок роботи, а й сам процес стане більш значущим, адже буде збігатися з особистими цінностями і мотивами.
Безпомилковий спосіб подолати прокрастинацію і відчути трохи мотивації — виконувати роботу на тому рівні, на якому виходить. Починаючи роботу, ви можете почуватися знесиленим через невпевненість в ідеальному результаті. Тому і відкладаєте на потім.
Замість того, щоб чекати більш слушної нагоди, просто пориньте в роботу. Це правило стосується не тільки роботи, але й будь-якої життєвої ситуації, що потребує вирішення. Навіть неякісне виконання завдання дозволяє залишатися в процесі дії і значно полегшує шлях у бік ідеального результату, адже завжди можна щось виправити або переробити. Якщо ви будете практикувати це правило, то невдовзі помітите, що огида до нових завдань, яку ви відчували раніше, змінюється приємним хвилюванням і легкістю.
В основі прокрастинації лежить ідея про те, що завтра ми будемо почуватися краще для того, щоб взятися за потрібну справу. Але це помилка: дослідження показують, що люди не надто успішні в прогнозуванні своїх почуттів у майбутньому. І вам, напевно, це знайомо: наприклад, ви вирішили відмовитися від кофеїну, але перш ніж зробити це, винагороджуєте себе кавою востаннє. І відразу після початку "нового життя" ви почуваєтеся на висоті і думаєте, що дотримуватися обраного плану буде не так і складно — аж поки спокуса сама не знайде вас і все не почнеться спочатку. Коли справа доходить до прокрастинації, ми почуваємося щасливими, вважаючи, що завтра будемо працювати з таким же гарним настроєм. Але так майже не буває.
Усвідомлення того, що ми не можемо передбачити наші емоції, полегшує початок роботи, адже ми дозволяємо собі почати, навіть не маючи мотивації. І за іронією долі, коли ми починаємо діяти, в нас прокидається бажання працювати, а з посиленням імпульсу з'являється мотивація. Люди думають, що починати роботу потрібно за наявності бажання і мотивації, але насправді все навпаки — це мотивація прямує за дією.
Якщо ви хочете скоротити час, що витрачається на прокрастинацію, відстежуйте моменти літання в хмарах і своїх думках. Від третини до половини наших думок упродовж дня не мають нічого спільного із завданнями, які ми маємо виконати, або з подіями, які відбуваються навколо нас. Велику частину часу ми витрачаємо, думаючи про щось інше, або бездумно переглядаючи поновлення у соціальних мережах. Дослідження знову ж таки свідчать, що подібне блукання розуму може негативно вплинути на продуктивність і порушити розуміння прочитаного. Відволікання уваги від поточних завдань може ускладнити повернення до сприйняття актуальної роботи.
Постійне відволікання від реальності викликає звикання — чим більше ви літаєте в хмарах, тим складніше стає управляти своїм життям, і це навіть загрожує депресією. Зазвичай, коли ми відволікаємося, наші думки зосереджені на нас самих, на нездійснених цілях або думках про ідеального себе, які не відповідають дійсності. Це і призводить до додаткової рефлексії, яка може стати кроком назустріч депресії. Протиотрута одна — потрібно зосередитися на теперішньому моменті, а саме на завданні. яке зараз виконуємо. В цьому і є суть усвідомленості і суть реального життя.
Текст: Dr Olivia Remes
