Що говорить про нас колір одягу, який ми носимо
Відомо, що колір впливає на наш настрій. У світлі останніх подій, згадуємо покази сезону весна-літо 2020 і дивимося на позитивну силу щасливих відтінків.
У часи нестабільності вдягайтеся в ефектні кольори. Принаймні саме так і зробив Франческо Ріссо, представивши наприкінці минулого року нову колекцію Marni весна-літо 2020. Ріссо, який перебував у Бразилії в період пожеж у тропічних лісах Амазонки, розповів Vogue, що захотів влаштувати "яскравий протест" у відповідь. Жовті й сірі польові квіти, ніби мазки художника, розцвіли на сукнях з органічної бавовни, а листові стебла виросли на куртках з перепрофільованої шкіри.
Подібний активізм підхопили в Gucci й Valentino. Алессандро Мікеле й П’єрпаоло Піччолі розпочали свої шоу із чистого аркуша, випустивши на подіуми білосніжні образи. Потім Піччолі поступово показував глядачам яскраві відтінки зелено-жовтого, мандаринового й салатового, тоді як Мікеле віддав перевагу ліловому й персиковому відтінкам. Була в цих колірних рішень стратегія чи це був емоційний вибір? Чи є тут частка релігійності або ностальгії? Безумовно, щось у цьому є. Дизайнери в усьому світі надихалися кольорами веселки аж до початку нової декади, що ознаменувалася турботою про здоров’я, стан довкілля й майбутнє. Їхні колекції стали сигналом, щоб задуматися про значення кольорів, які ми носимо. Так що ж дизайнери намагалися цим сказати?
"Багато речей нині здаються темними й страшливими", — говорить письменниця й експертка в галузі кольору Кеті Келлехер, яка регулярно висловлює свої міркування на тему барв для The Paris Review і для якої мода показала яскравий потенціал як засіб порятунку. "Наше майбутнє здається жахливо нестабільним. Ми живемо в епоху кліматичних змін і політичних зрушень. Так чому б не вдягти щось яскраве, тому що це смішно, незугарно й напрочуд привабливо?" Її настрій перегукується з атмосферою колекції Marc Jacobs, де зелені накидки й вишиті півоніями сукні вказують на важливість планети й втіху від процесу перевдягання. "Коли ви носите колір, який традиційно асоціюється з дитинством, то ви надсилаєте повідомлення: я грайливий, веселий, я доброзичлива людина", — пояснює Келлехер і додає, що колір є одним з генераторів соціальних підказок, які допомагають нам ідентифікувати одне одного. "Принаймні багато людей сприймає світ саме через колір", — говорить вона.
Але кобальтово-синій і сліпучо-рожевий (Marc Jacobs), пекучо-помаранчевий (Salvatore Ferragamo, Stella McCartney) і рожево-червоний (Balenciaga) — це не тільки для дитячих майданчиків. Дженні Кларк, директорка з питань кольору в компанії WGSN, стверджує, що сучасні споживачі прагнуть одягу, у якому почуватимуться добре. Вони хочуть носити кольори, які, як відомо, викликають відчуття щастя (жовтий) і спокою (синій). "Ми живемо в дуже складні часи, — каже Кларк. — Споживачі намагаються поліпшити свій настрій за допомогою зовнішніх чинників". Назвіть це дофаміновою модою — терміном, який став популярним завдяки насиченим кольорам у колекціях 2017 року. У 2020 році до себе привертають увагу лавандові блузи із широкими плечима й шкіряні темно-зелені спідниці Givenchy, а також бананово-жовті вечірні сукні й плісировані коралові варіації від Christopher Kane.
Але колір може виконувати й іншу функцію. У Marine Serre перевернули конотацію чорного: відсунули на задній план асоціації із силою й витонченістю, натомість на передній винесли траур і похоронний костюм. Колекція отримала назву Marée Noire (що в перекладі означає "прилив нафти"). Так у Marine Serre за допомогою використання перероблених матеріалів звернули увагу на похмурі реалії світу, що звивається від наслідків змін клімату. "Кожен колір має емоційний відтінок, а колір одягу часто є вираженням почуттів", — пояснює Леатріс Ейсман, виконавча директорка Pantone Colour Institute.
Якщо це правда, тоді можна робити висновок про навмисну романтизацію спідниці-тюлю Molly Goddard і чуттєвості цукерково-червоних куртки й штанів Khaite? Можливо, але Келлехер та Ейсман зазначають, що на вкладений сенс істотно впливає тканина. Келлехер пояснює: "Те, як ми сприймаємо колір, пов’язане зі світлом, а воно також по-різному відбивається на різних матеріалах". Тон шкіри, ступінь яскравості й аксесуари також впливають на сприйняття. Келлехер продовжує: "Помаранчевий має зухвалий вигляд на пластику. Він обпікає очі... Але коли ви використовуєте його на шкірі, то отримуєте Hermès. Йому потрібна поруватість і текстура, щоб мати привабливий вигляд".
У новому десятилітті, коли індустрія стурбована питаннями сталого розвитку, значення кольору може залежати від тканини, на яку його наносять, або від того, чи отримано барвник у природний спосіб. Є також і сформовані культурні коди (як, наприклад, питання, яким морочить собі голову Келлехер: "Чи зможемо ми коли-небудь дивитися на певні відтінки рожевого й не думати про ці кольорі як про щось жіноче?"). Доктор Ян Стівенс, професор психології в Університеті Маккуорі пояснює, що кольори, які ми носимо, не тільки надають цінності одягу, а й додають сенсу образові й тому, як його сприймає суспільство. Він каже, що є кілька запитань: "Чи є одяг модним? Наскільки одяг обтискає тіло й скільки відкритих зон шкіри показує? Наскільки одяг офіційний? Наскільки дорогий? Наскільки пасує для цього заходу? Відповіді на ці запитання ми знаходимо підсвідомо, коли дивимося на чиєсь вбрання".
Ось чому для Сари Кремптон, засновниці онлайн-бутика The Undone (у якому продається лише чорний, білий і бежевий одяг), стиль продиктований її інтуїцією. "Одного разу я усвідомила, що мій одяг впливає на мої почуття й колір змушує мене ніяковіти, а його відсутність дає змогу почуватися собою", — каже вона. Денієл Лі в Bottega Veneta й сестри Олсен у The Row знайшли однодумців, чиє самовираження тихіше й зумовлене не кольором, а деталями. Обидва бренди визнають реальні комерційні вимоги до нейтральної моди й у відповідний спосіб адаптують свої покази.
"Під час виробництва я прошу, щоб певні стилі виготовляли в чорному, білому й бежевому кольорі", — зауважує Кремптон. Її підхід подібний до роботи з кутюром, сукні для якого є лише трампліном для уяви клієнта й не обмежуються одним сезоном. Ейсман каже: "Підтримувальні, тихіші кольори є ідеальним тлом для яскравих відтінків; вони допомагають пом’якшувати жар від яскравого кольору, але водночас дають змогу використовувати яскравіші кольори". Міучча Прада є яскравим тому підтвердженням, адже дизайнерка бездоганно поєднує білий льон з яскравим жовтогарячим, і шоколадний коричневий з бірюзовим.
"Ми живемо у світі, який стає набагато грамотнішим візуально, — каже Келлехер. — Ми стали швидше сприймати зображення завдяки соціальним мережам на кшталт Snapchat і Instagram". Це означає розширення меж серед історично усталених значень. До того ж байдуже про який відтінок ідеться, зазначає Аннабель Гаррон: "Колір — це прекрасна можливість показувати емоційність і проявляти креативність, якщо нам цього хочеться". Для Келлехер колір є "важливим механізмом для виживання й інструментом для соціальних зв’язків". Можливо саме тепер, більше ніж будь-коли, колір став зручною протиотрутою проти почування пласким. Адже завтра ми завжди можемо вдягнутися інакше.
Текст: Jen Nurick
За матеріалами vogue.com.au