До VOGUE UKRAINE LEADERS 2024 залишилось:
КУПИТИ КВИТКИ

Їхніми очима: українські журналісти, які висвітлюють війну на весь світ

16 лютого Україна святкує День військового журналіста — свято, яке набуло особливого значення під час війни. Адже завдяки українським журналістам світ знає правду про те, що відбувається в Україні та які злочини чинить Росія на наших землях. Розповідаємо про найвідоміших воєнних репортерів, чиїми очима світ дивиться на жорстоку війну, яка точиться в нашій країні.

Мстислав Чернов та Євген Малолєтка

Мстислав Чернов
Мстислав Чернов

Реклама

Жахливе влучання російського снаряду в житловий будинок у Маріуполі, кадри з вагітною жінкою, яку несуть на ношах з обстріляного пологового в центрі міста, чоловік, який плаче над тілом вбитої росіянами дружини в Харкові, — якщо є зараз у світі кадри з України, що бачив увесь світ, то, скоріше за все, їхні автори — українці Мстислав Чернов та Євген Малолєтка, репортери міжнародної агенції AssociatedPress.

Євген Малолєтка
Євген Малолєтка

Харків’янин Мстислав Чернов та Євген Малолєтка з Бердянська познайомилися в 2014 році на Донбасі, разом висвітлювали для міжнародних медіа катастрофу літака МН17. 24 лютого 2022 року журналісти зустрілися в Маріуполі. Так сталося, що вони були єдиними міжнародними репортерами в місті — і перебували в Маріуполі кілька тижнів, документуючи облогу міста, а в березні змогли вийти через останній можливий коридор.

Багато хто у світі бачить повномасштабну війну в Україні їхніми очима — чи, радше, крізь об’єктиви їхніх камер. Це рідкісний для військових кореспондентів випадок: сьогодні їхні обличчя відомі міжнародній аудиторії майже так само добре, як і їхні роботи. Відомі завдяки численним професійним відзнакам та нагородам, як-от премія "За свободу слова" від DeutscheWelle, приз глядацьких симпатій на фестивалі незалежного кіно Sundance, перемога в конкурсі документальної фотографії WorldPress. А також через їхні публічні виступи: на економічному форумі в Давосі або на медіафорумі в Бонні. Вони представляються як "маленькі українські журналісти", проте всі знають: ці двоє роблять велику справу.

У 2023 році Мстислав Чернов, Євген Малолєтка та їхня колега, продюсерка Василина Степаненко здобули Пулітцерівську премію за свою мужню роботу (інтерв'ю з репортерами читайте за посиланням), а у 2024-му фільм Мстислава Чернова "20 днів в Маріуполі" номіновано на премію "Оскар".

Влада та Костянтин Ліберови

Костянтин та Влада Лібєрови
Костянтин та Влада Лібєрови

Повномасштабна війна різко змінила професійне життя сімейного дуету фотографів Костянтина та Влади Ліберових, адже до 24 лютого одесити спеціалізувалися на зніманнях лавсторі. Військові журналісти (хоча так Ліберови себе не називають, надають перевагу формулюванню "фотографи-документалісти") стали випадково: в лютому вони як волонтери приїхали на одеський вокзал, де йшла евакуація місцевих на Захід України, і зробили кілька проникливих фото, що згодом викликали справжню хвилю в інстаграмі. Так Ліберови, які у перший день вторгнення планували сісти в машину та поїхати до Молдови, почали знімати війну.

За майже два роки війни кількість підписників їхньої сторінки в інстаграмі збільшилася з 80 тисяч до більш ніж 530 тисяч. Сміливі Ліберови сідають в машину та рушають туди, де зараз найгарячіше: торік це був Миколаїв, Херсон, потім — Донбас, тепер на їхній сторінці кадри з Бахмута. Фотографії Ліберовихперепубліковують найвпливовіші світові видання і президент України Володимир Зеленський: їхня інстаграм-сторінка — одночасно документ страшної війни, що точиться в центрі Європи, але водночас і свідчення мужності, незламності та краси українців.

У минулому популярні весільні фотографи, Ліберови продовжують знімати не тільки воєнні дії, але просто людей — їхні обличчя, очі, руки, фіксуючи історію країни та фактично світу крупним планом. Евакуація місцевих, мужній український військовик на тлі звільнених полів з кавунами на Херсонщині, бої за Бахмут — Костянтин та Влада знімають як найепічніші моменти цієї війни, так і найінтимніші, і в цьому їхня сила.

Також Ліберови продовжують фотографувати лавсторі, тепер військових — хоча в інтерв'ю зізнаються, що не певні, чи зможуть колись повернутися до весільних світлин. Натомість фотографи зізнаються, що мріють зняти лавсторі для однієї особливої пари — президента Володимира Зеленського та першої леді Олени Зеленської.

Юлія Кочетова

Журналістка й документалістка Юлія Кочетова висвітлює війну з 2014 року. Юля розпочинала кар'єру як редакторка новин, тож перехід у воєнну журналістику став логічним продовженням її попередньої роботи. Початок повномасштабної війни Кочетова зустріла на Донбасі: в інтерв'ю "Детектор медіа" вона розповіла, що 24 лютого виклала в інстаграмі воєнне селфі, поруч з яким написала, що світ фактично підтримував цю війну 8 років, називаючи напад Росії на Україну "громадянським конфліктом", — і цей пост подивилося понад чотири мільйони людей.

Матеріали Юлії Кочетової публікують найвідоміші медіа світу: ViceNews, DerSpiegel, Reuters. Саме за завданням іноземних медіа Юля минулої весни вирушила на деокуповану Київщину буквально наступного дня після звільнення, де зняли багато болісних кадрів. В інтерв'ю журналістка зізнається, що іноземні медіа часто просять її знімати біль і трагедії, загиблих людей та понівечені тіла, але вона вважає надважливим не тільки документувати жахіття війни, але й транслювати в світ історії незламних українців — не жертв, а воїнів. У 2022 році на День журналіста Юлія отримала орден "За заслуги" від президента України Володимира Зеленського.

Єфрем Лукацький

Єфрем Лукацький — один з найдосвідченіших українських репортерів, чий професіоналізм визнаний в усьому світі. З 1989 року Лукацький, якому сьогодні 66 років, є фотокореспондентом агенції AssociatedPress: саме для них він робив репортажі з Чечні, Афганістану, Ірану, Придністров'я, а з 2014-го документує для іноземних медіа війну росії в Україні. У серпні 1991 року Лукацькийзазнімкував історичний момент: внесення державного прапора до Верховної Ради. В об'єктиві Лукацького побували усі президенти України, і багато світових політичних діячів — зокрема лідер чеченського визвольного руху Джохар Дудаєв.

Фото: facebook.com/efrem.lukatsky
Фото: facebook.com/efrem.lukatsky

Промовисті і разючі кадри з Бахмута, Соледара та інших гарячих точок нашої країни, зняті Лукацьким, сьогодні можна побачити на перших шпальтах TheGuardian, ChicagoTribune, Time, NewYorkTimes. На своїх знімках Лукацький документує найепічніші моменти цієї війни, а також найтрагічніші — наприклад, прощання із полеглими воїнами в Києві, Львові та інших містах України.

Взагалі здається, що для досвідченого журналіста Єфрема Лукацького немає нічого неможливого, адже він часто знімає речі, на які потрібна особлива сміливість та холоднокровність — зокрема у 1990-ті роки, під час слідчих дій, він знімав портрет одного з найжорстокіших маніяків незалежної України Анатолія Онопрієнка, який вбив понад 50 людей.

Анастасія Власова

Проникливі кадри з Одещини, пляжі якої залишаються небезпечними через можливі міни; деокупована Київщина та понівечений російськими ракетами, але незламний Київ — кадри, зняті українською журналісткою Анастасією Власовою, можна побачити у одному з найбільших фотобанків світу GettyImages.

Анастасія Власова (фото – Євген Малолєтка,  facebook.com/ukinukraine)
Анастасія Власова (фото – Євген Малолєтка, facebook.com/ukinukraine)

Для GettyImages Анастасія Власова знімає останній рік, а оскільки підписку на фотобанк мають найбільші медіа світу, то саме очима Власової мільйони читачів дивляться на війну росії в Україні. Загалом в портфоліо фотографки такі знані видання, як TheGuardian, NBC, Newsweek, TheWallStreetJournal, TheWashingtonPost.

Анастасія розпочала свою кар'єру ще студенткою Київського національного університету: знімала протести на Майдані в 2013 році, висвітлювала події в Криму навесні 2014-го, потім одразу почала документувати бойові дії, що точилися на Сході країни. Кілька років тому Власова присвятила свій фотопроєкт "Батьківщина у вигнанні" кримським татарам, які були змушені залишити рідний Крим та переїхати на Захід України через окупацію півострова.

Анастасія має кілька нагород престижних міжнародних фотоконкурсів: CollegePhotographeroftheYear та PicturesoftheYearInternational; є фіналісткою премії AnjaNiedringhausCourageinPhotojournalismAward.

Не слідуй за модою — відчувай її

Підписатися

Ще в розділі

Популярне на VOGUE

Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь з тим, що ознайомилися з оновленою політикою конфіденційності, та погоджуєтесь на використання файлів cookie.