День Землі: 10 екологічних термінів, які потрібно знати
Чи знаєте ви, що таке "зелене прання" і в чому різниця між компостованим і біорозкладним? Що насправді таке мікропластик? З нагоди Дня Землі, який у всьому світі відзначають 22 квітня, ми розбираємо ключові екологічні терміни.
Якщо ви прагнете, щоб ваш гардероб був максимально екологічним, то напевне погодитеся, що орієнтуватися у світі екологічності може бути зовсім непросто: постійно з’являються нові слова й наукові терміни. Що вони означають і чому їх важливо знати?
Поінформованість допомагає споживачеві не схибити та бути впевненим, що придбані брендові речі створені з думкою про порятунок нашої планети й підтримку людей, які беруть участь у їхньому виробництві. На щастя, відомо безліч ресурсів, які допомагають розібратися, наприклад The Sustainable Fashion Glossary, створений Condé Nast у партнерстві з Центром стійкої моди (CSF) при Коледжі моди в Лондоні. "Життєво важливо мати ясність і розуміння мовою моди, щоб вільно говорити про пов’язані між собою екологічні, культурні та медичні кризи нашого часу, — зауважує професор Діліс Вільямс, директор Центру стійкої моди. — Те, що ми носимо, має уособлювати наші погляди й цінності, і цей глосарій може допомогти в ухваленні рішень, адже пояснює, з чого насправді складається мода". Ось 10 слів зі світу стійкої моди, які потрібно знати.
Індустрія моди має швидко скоротити викиди CO2, оскільки саме на промисловість припадає від 4 до 10 відсотків щорічних викидів парникових газів. Тому дедалі більше брендів починають компенсувати викиди вуглецю: інвестувати в проєкти, спрямовані на скорочення викидів, як-от відновлення лісів. Однак компенсація викидів вуглецю (популярна в розвиткових країнах) у жодному разі не є ідеальним рішенням і не має відвертати від реальної потреби безпосередньо скорочувати свій власний вуглецевий слід.
Мікропластик — це крихітні частинки пластику, які дедалі більше забруднюють нашу планету, а їхнім головним джерелом є синтетичний одяг. Згідно з дослідженнями, від 20 до 35 відсотків мікропластику в океані — наслідок використання текстильних матеріалів, які створюють величезну загрозу для морської флори й фауни. Але є побутові звички, дотримання яких може допомогти планеті. Наприклад, відмова від синтетичних матеріалів, наскільки це можливо, і використання спеціального фільтра для мікропластику під час прання.
Натуральні волокна, одержувані від рослин або тварин, зазвичай вважаються стійкішими за синтетичні (одержувані з викопного палива), і до них належать бавовна, льон і вовна. Але натуральні волокна також мають різний ступінь впливу на довкілля: органічна бавовна менш шкідлива, ніж звичайна бавовна й шкіра, що залишають великий вуглецевий слід, порівнюючи, наприклад, з поліестером. Однак натуральні волокна піддаються біологічному розкладанню, а хімічні речовини, що використовуються для їхнього оброблення у виробничому процесі, можуть для цього не годитися.
Ви напевне бачили продукти, марковані як біорозкладні, чи то одяг, чи то паковання для нього. І хоча біорозкладні матеріали справді розкладаються в природний спосіб за допомогою таких мікроорганізмів, як бактерії й грибки, немає ніяких гарантій: такі умови, як температура й нутрієнти, впливають на біорозкладність, так само як барвники й очисники, використовувані для оброблення матеріалів. Також потрібно зазначити, що біорозкладні продукти відрізняються від компостованих. Одна з вагомих відмінностей полягає в тому, що утилізація компостованих речей потребує додаткового спостереження, тоді як процес біорозкладення не потребує уваги.
У міру того, як покупці стають дедалі свідомішими, зростає й кількість грінвошинг-брендів — брендів, які роблять хибні заяви про свою екологічність або вводять в оману. Це можуть бути описи речей як екологічно безпечних тільки тому, що їхній склад містить невелику кількість перероблених матеріалів. Щоб уникнути негативного впливу на довкілля, шукайте факти й цифри, які підтверджують заяви бренду.
Зі збільшенням кількості брендів, що прагнуть усвідомленого підходу до необробленої сировини, апсайклінг стає дедалі популярнішою тенденцією в галузі, а такі бренди, як Balenciaga, Miu Miu і Marni, застосовують у своїх останніх колекціях залишки матеріалів виробництва. Апсайклінг — це використання викинутих матеріалів і продуктів для створення нових речей, тоді як перероблення зазвичай означає перетворення викинутого продукту на аналогічний предмет.
Біорізноманіття — це варіативність видів на планеті, і вона має вирішальне значення, з огляду на тісний взаємозв’язок усіх екосистем. Нині під загрозою зникнення перебуває мільйон видів, водночас за оцінками вчених швидкість втрати біорізноманіття перевищує природні темпи в 1000 разів. З огляду на те, що переважна більшість матеріалів, які використовує індустрія моди, має природне походження (чи то бавовна, яку вирощують на полях, чи то віскоза, отримувана з дерев), галузь поступово усвідомлює свій вплив на планету, і Kering і LVMH оголошують про нові ініціативи, спрямовані на відновлення біорізноманіття.
Нині щорічно в усьому світі продукується — увага! — 100 мільярдів предметів одягу, тож надмірне споживання є реальною проблемою. Простіше кажучи, ми виробляємо більше одягу, ніж насправді потребуємо і ніж може вмістити планета. За останні два десятиліття людство стало споживати на 36 відсотків одягу менше, і більшість речей опиняються на звалищах. Ось чому мантра "купуй менше, але якісно" важлива як ніколи.
Від брендів потрібна велика прозорість, щоб ми знали, чи дотримують вони своїх зобов’язань у галузі сталого розвитку. Це означає, що компанії мають розкривати інформацію про весь ланцюжок постачання, включно із соціальними та екологічними аспектами. Хоча група кампаній Fashion Revolution щорічно складає Індекс прозорості моди, важливо пам’ятати, що прозоріші бренди не завжди є стійкішими.
Хоча слова "стійкий" та "етичний" іноді використовуються як синоніми, етична торгівля означає саме те, як поводяться з людьми, залученими до виробничого ланцюжка модного одягу, — від тих, хто опікується вирощуванням сировини, до тих, хто безпосередньо працює на підприємствах бренду. Щоб бренд функціонував етично, треба шанувати права працівників щодо тривалості робочого дня, здоров’я й безпеки, свободи асоціацій і справедливої оплати праці.
Текст: Emily Chan