25 слів і виразів, які зрозуміє кожен буковинець
Діалект – це така ж невід'ємна частина кожного українського краю, як особлива кухня та орнамент вишивки. Тому ми продовжуємо відкривати для себе українські діалекти та дедалі більше закохуватися в рідну мову. Про буковинські оберти та слова розповідає Оленка Федор.
Як багато українців, я в перші дні війни виїхала на Захід України, в рідні Чернівці, де я народилася і закінчила школу. Повернувшись до свого першого дому вперше за останні 14 років на такий тривалий час, я мимоволі почала помічати і згадувати різні слова, які часто чула в дитинстві. Якщо б мене запитали про єдину річ, яку я хотіла щоб ви запам’ятали, – край називається Букови́на, наголос не на останній склад як у Галичини.
Колись завуч моєї школи казала: "Буковина – край багатонаціональний, і це правда. Протягом останніх сторічь тут проживали і проживають українці, євреї, румуни, молдовани, поляки, німц, угорці, вірмени, чехи та інші. А сама Буковина була під правлінням Золотої Орди, Молдовського князівства, Австрійської імперії та Королівства Румунії. Звісно всі історико-культурні особливості мали вплив на мову і перейняття буковинцями іншомовних слів та їх адаптацію. Наприклад, на Букови́ні (в цьому випадку якраз можна вживати прийменник "на") часто замінають префікс "ви" на "ві" – віпити, вілити, вігнати, вішитий, а закінчення "і" на "и" – "подай соли", "розсипав по земли". А ще все "насипається", навіть борщ чи компот, а також "ставиться" – в тому числі, те що кладеться.
Але перейдімо власне до оригінальних буковинських слів і виразів.
Дзиґа́рок – годинник
Дзи́ґар – сигарета
Пантрува́ти або па́зити – уважно за чимось чи кимось слідкувати, глядіти дитини
Зіцирува́ти – тренувати/вчити когось, навести дисципліну
Жняка́ти – жувати, зазвичай причмокуючи
Кава́лок – шматок
Ко́утати – стукати
Ківа́ти – чіпати/рухати щось, "не ківАй мандарини, то на новий рік"
Катра́н – ганчірка
Клу́нки – речі, сумки, коли їх багато
Мо́рва – шовко́виця
Машкари́ти – сварити когось, "мама мене зранку вже змаршкари́ла"
Не́ньо – тато, лагідна форма
Пилува́тися – поспішати, квапитися
Паци́ти – мати досвід, "кілько я на цім світі, але шє такого не пацИла"
Сара́ку – бідолага, вживається з жалем і співчуттям
Цере́та – скатертина, переважно така, що непромокає
Гри́жати – годувати худобу
З’їда́тися – хвилюватися, переживати через щось
Шве́ндяти – вештатися, ходити туди-сюди
Фи́ст – дуже, "ну ти фи́ст розумна" – саркастично
Турпа́ник або фу́стка – хустка, яку одягають на голову, переважно коли йдуть до церкви
"Зашпінка́йся бо ка́тер дістанеш!" – застібнись (куртку чи пальто), бо підхопиш нежить
"Ляпнути як в калабаню пернути" – сказати щось недоречне
"Ніц не ви́дкоси" – нічого не видно
