Вітер змін: жінки "чоловічих" професій в зніманні VOGUE UA. Анастасія Мазуркова, машиністка метрополітену
Героїні Vogue Ukraine опановують професії, які донедавна вважалися недоступними – і власним прикладом показують, як долати гендерні стереотипи. Продовжує проєкт Анастасія Мазуркова, машиністка метрополітену, 26 років
Довге темне волосся, великі карі очі, синя уніформа. Серйозна й зосереджена Анастасія працює машиністкою підземки вже рік. Дотепер вона єдина в Україні жінка, яка керує потягом метро. Попри формальний гендерний паритет – 43 % працівників Харківського метрополітену становлять жінки – серед харків’янок ажіотажу на цю професію немає.
Раніше жінкам було заборонено працювати машиністками. Робота небезпідставно вважається шкідливою: перебування під землею, вплив електромагнітних полів, шумів можуть негативно позначатися на гормональному фоні та репродуктивному здоров’ї жінок. Без сонячного світла, з одноманітною картинкою, коли в полі зору лише довгі темні переїзди з пунктиром освітлених станцій, втомлюються очі та з часом сідає зір.
З 1993 року праця жінок в Україні регулювалася "Переліком важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці", затвердженим Міністерством охорони здоров’я. У жовтні 2017-го документ втратив чинність. "Щоб нормативна база відповідала вимогам гендерної політики", – пояснює речник харківського метрополітену Олексій Бітнер. Проте моя співбесідниця переконана: "Не існує жіночих чи чоловічих професій: ти або можеш впоратися зі своєю роботою, або ні".
Мазуркова закінчила Харківський політех, у 2020-му пішла працювати в метро: стежила, щоб пасажири не лишались у вагонах, та подавала сигнали потягам на станції "Салтівська" – кінцевій зупинці, розташованій поруч із найбільш обстрілюваним районом міста, Північною Салтівкою. На початку повномасштабного вторгнення російські війська підійшли впритул до Харкова. 25 лютого Мазуркова вийшла на роботу – метро вже зупинилося. Її станція перетворилась на укриття для 2,5 тисячі людей. Працівники метрополітену на ходу опановували нові навички: розміщували харківʼян на станції, а коли місця не вистачало – в потягах у тунелі; розвантажували гуманітарну допомогу та їжу; допомагали пройти підземкою до залізничного вокзалу тим, хто хотів евакуюватися з міста.
Анастасія вирішила залишитися в Харкові: "В ті дні робота давала сенс. Була думка: якщо ми всі поїдемо, то хто буде тут працювати?" Сьогодні згадує людей та маленькі дива, що траплялися на станції: волонтера-японця, який допомагав мити туалети. Діда з гітарою, що підбадьорював харків’ян в укритті піснями. А ще – натовпи журналістів, які, фільмуючи наслідки чергового обстрілу міста, навідувались у метро.
Рух потягів поновили лише в травні 2022-го. Містяни почали потроху повертатися додому. Життя у прифронтовому місті адаптувалося до загрози. У 2023-му в телеграм-каналі харківської підземки Анастасія побачила оголошення про набір жінок на курси машиністів. "Можливо, якби не війна, я б не наважилася. Але тоді подумала: якщо дійсно чогось хочеш, то коли, як не зараз?" І ризикнула. Майже щомісяця складала іспити, а після почалась "обкатка" – навчання управління потягом. Каже, що в переважно чоловічому колективі не стикалася з сексизмом, навпаки: досвідчені колеги підтримували і вчили.
Пересічному пасажирові може здатися, що керувати потягом просто: "Насправді це складна й відповідальна робота, яка вимагає постійної концентрації та тримає в напрузі, – зізнається Анастасія. – Маєш бути готовою до непередбачуваних ситуацій, наприклад, якщо під час руху в тунелі стається несправність".
Метро й досі рятує містян від обстрілів, які не стихають вже три роки. Під час повітряних тривог тут уже звично ховаються люди. Мазуркова каже, що за цей час зміцніла: стала самостійнішою та рішучішою. "Харків лишається залізобетонним, і ми продовжуємо жити своє життя всупереч усьому".
Фото: Vasylyna Vrublevska
Зачіски та макіяж: Daria Zhadan
Текст: Євгенія Подобна
Читайте також
Вітер змін: героїні Vogue Ukraine опановують професії, які донедавна вважалися "чоловічими"
Вітер змін: жінки, що долають гендерні стереотипи в професії. Олеся Голуб, доменний цех, комбінат "Каметсталь"
Вітер змін: жінки, що долають гендерні стереотипи в професії. Тетяна Мордач, старша водолазка-саперка
