Книга на вихідні: роман "Фелiкс Австрiя" Софії Андрухович
Щовихідних редакція vogue.ua ділиться враженнями від книжкових новинок (і не тільки новинок). Цього разу радимо прочитати роман української письменниці Софії Андрухович "Фелiкс Австрiя".
Софія Андрухович у зйомці Vogue UA (2016 рік)Роман "Фелiкс Австрiя" Софії Андрухович вийшов у світ у 2014 році і блискавично став бестселером на українському літературному ринку. Його перекладено шістьма мовами (включно з французькою та німецькою) і відзначено кількома нагородами (наприклад, він став "Книгою року BBC" у 2014 році).
Якось письменниця розповідала в інтерв'ю, що "Фелiкс Австрiя" — роман про любов, який вона писала так, щоб його можна було читати, починаючи з останнього абзацу. Коли я прочитала значну частину книги і підгледіла останній абзац, у мене були змішані почуття: радість за долю головної героїні і водночас неприємна гіркота, наче пошкодувала про спойлер, який усвідомлено в себе вкинула. Але тут мій промах: якщо захочете ризикнути, починайте з останнього абзацу перш ніж почати книгу.
Сюжет роману розгортається в місті Станіславі (зараз Івано-Франківськ) кінця XIX — початку XX століття. Історія крутиться навколо стосунків між двома жінками — Стефою та Аделею, які стали найкращими подругами через трагічні обставини, що сталися, коли вони були ще дітьми. Оповідь ведеться від першої особи: Стефа, яка безмежно любить Аделю і вимушена їй служити, розповідає про події в місті, будинку і про взаємовідносини. Стиль Софії Андрухович — це іронічні висловлювання, а ще дуже докладні і "смачні" описи інтер'єрів, страв, фактур і декорацій навколо. Здається, все це завдяки автору можна буквально помацати і відчути на смак і запах. Галицький діалект спочатку сприймається складно, але з розвитком історії дедалі сильніше хочеться виписати слова, на кшталт "ґаздині", і використовувати їх у житті.
Здається, що в житті Аделі і Стефи все добре. Все на своїх місцях. Але іноді неможливо прийняти, що навіть найближча людина може заслуговувати на більше. Так і виходить, що навколо взаємної прихильності дівчат, яка водночас надає сили і руйнує, відбуваються події, які змушують засумніватися або впевнитися в правильності обраного шляху.
Роман "Фелiкс Австрiя" читається легко і викликає сміх. Коли книга закривається, на кінчику язика залишається приємний смуток, за яким розкривається шлейф подяки. Дивовижно, як письменникам вдається через деталі передати важливі смисли, а крізь гумор — складні людські долі. Цей роман, "дещо менший і простіший", став для мене сходинками у світ сучасної української прози. Далі за планом — "Амадока" і освіження пам'яті творами української класики, до якої через кілька десятиліть приєднається і "Фелiкс Австрiя".
Текст: Валентина Анохіна
