3 важливі книжки про те, як захистити власні кордони
Цього тижня українське суспільство сколихнула жахлива новина: група молодиків влаштовувала вечірки, запрошувала туди жінок, а коли ті перебували під дією алкоголю та, можливо, інших речовин, знімала їх у безпорадному стані та розповсюджувала відповідні відео в соцмережах. Наразі триває досудове розслідування цієї справи. Тим часом у суспільстві активізувалася чутлива дискусія про жертв та насильників. Але відповідь на питання, хто винен, завжди одна: той, хто вчиняє насильство.
Про те, як захистити власні кордони, відстоювати свої права, уберегтися від аб'юзивних стосунків та не мовчати, коли тебе кривдять — три важливі книжки, які ми зібрали нижче.
"Майже доросла. Книжка про дівчат і для дівчат", Ірина Славінська; Vivat
Книжка журналістки, письменниці та перекладачки Ірини Славінської схожа на відверту розмову про дорослішання — емоційне, психологічне та фізіологічне. Це довірлива розповідь про те, що відбувається з дівчатами і навколо дівчат, коли вони стають дорослими. Не просто набір фактів, які можна знайти в інших виданнях, а реальні життєві поради, адаптовані до української реальності.
Авторка спирається на власний досвід дорослішання і говорить про те, що хвилює підлітків — як прийняти своє тіло, як спілкуватися з батьками, яким також важко усвідомити, що їхня дитина вже виросла, як обирати життєвий шлях і професію, як спілкуватися з однолітками і дорослими, як формувати навколо себе середовище, яке приймає і підтримує. Вона розповідає і про критичні моменти, що можуть статися, зокрема насильство та аб'юзивні стосунки. Знання про те, як обстоювати власні кордони та права, — це дуже дієва зброя, яка знадобиться протягом усього життя.
Світ навколо заплутаний і складний. Книга Ірини Славінської може стати підтримкою, опорою і путівником у дорослий світ.
"Вона розповіла. Викриття сексуального насильстваі становлення руху #MeToo", Джоді Кантор, Меґан Туей; Yakaboo Publishing
Авторки цієї важливої книжки — Джоді Кантор та Меган Туей, які більше 20 років працювали у The New York Times та висвітлювали, зокрема, соціальні проблеми. Наприклад, зробили серію статей про лікарів, які після обвинувачень у сексуальних домаганнях продовжували практику, розповідали про поліцейських, які ховали заяви про зґвалтування. У 2017 році авторки опублікували у The New York Times розслідування про сексуальні домагання продюсера Гарві Вайнштайна, яке стало вибухівкою та запустило всесвітній рух #metoo, а журналістки отримали за це викриття Пулітцерівську премію.
Книжка розповідає про те, як народилася ця гучна стаття, адже розслідування тривало доволі довго: авторки збирали інформацію протягом трьох років, провели сотні інтерв’ю, які записували від Лондона до Пало-Альто. Усе це підкріплено стенограмами розмов, листами та іншими оригінальними документами.
"Вона розповіла" — не тільки важлива хроніка нашого часу. Для всіх нас ця книжка може стати яскравим доказом того, що мовчати, якщо ти жертва насильства або його свідок, не можна.
"Повага: як діяти, коли зазіхають на твої власні кордони", Кортні Макавінта, Андрея Вандер Плюм; Vivat
Принципова для кожного підлітка річ — особисті кордони. Кожен має право на повагу і хоче, щоб його цінували як особистість, чули його думку й не примушували робити те, що некомфортно. Для цього в першу чергу потрібно навчитися любити і поважати себе. Ця книжка є інструкцією про те, як діяти, якщо хтось зазіхає на твої кордони, намагається маніпулювати, чинить емоційне чи фізичне насильство. Вона не просто вчить поважати себе як особистість, а додає впевненості у собі, у стосунках, спілкуванні з однолітками і дорослими.
Книжка Кортні Макавінти та Андреї Вандер Плюм у першу чергу орієнтована на дівчат, але і хлопцям не завадить її прочитати. Як зізналися авторки, вони писали цю книгу, пам’ятаючи те, що для них важливо було почути, коли вони були підлітками. Це голоси дівчат і жінок, які долали невпевненість, переймалися тим, яке враження справляють на інших, важко працювали для того, щоб здобути повагу від себе та інших.
Авторки чесно і відверто говорять про те, що може статися у житті дівчини, зокрема про насильство. Їхня основна теза — у насильстві завжди винен той, хто його вчиняє. Іноді ті, хто зазнав насильства, вважають, що це їхня особиста, приватна справа, бояться помсти кривдника чи осуду суспільства, однак важливо пам’ятати, що винен лише насильник.
