Як Двейн Джонсон перевтілився для ролі в фільмі "Незламний"
В український прокат вийшов фільм "Незламний" — байопік про легендарного спортсмена Марка Керрі, непереможного бійця, який змушений навчитися програвати. Головну роль виконує Двейн "Скеля" Джонсон, який пройшов небувале фізичне перевтілення, а роль суперника Керрі, українського боксера Ігоря Вовчанчина — чемпіонат світу з боксу Олександр Усик.
У фільмі Двен Джонсон зійшовся у справжніх боях з Олександром Усиком на зйомках і не побоявся показати чоловіка, який ламається. Режисер фільму Бенні Сафді здобув приз за режисуру на Венеційському кінофестивалі, а Двейну Джонсону вже пророкують неабияку увагу в нагородному сезоні. Про те, як актор досяг такого перевтілення, а також про чудову акторську роботу Усика, розповідає кінокритикиня Соня Вселюбська.
Постать американського актора Двейна Джонсона — уособлення голлівудської кінозірки. Його фізичні здібності, спортивна дисципліна та водночас драматичний талант зробили його одним із найзатребуваніших акторів сучасності. Зігравши в понад ста фільмах і телесеріалах, подарувавши канонічні появи у "Форсажі" і "Джуманджі", він став одним із найбільш високооплачуваних акторів індустрії, що може заробити 20 мільйонів доларів за фільм. Втім його остання робота у фільмі "Незламний" перевизначає кар’єру, відкриваючи нові межі акторського спектра. Цей ігровий фільм за біографією легенди UFC Марка Керра вимагав від Двейна Джонсона небувалої фізичної трансформації й психологічної віддачі, а також є символічним моментом переосмислення його шляху у спорті й кіно.
Не секрет, що саме завдяки реслінгу Джонсон потрапив у кіно, і ба більше — реслінг був присутній у його житті з народження. Джонсон народився в родині професійних спортсменів: його батько Роккі Джонсон і дідусь Пітер Майвія були професійними реслерами. Двейн прийшов на ринг не одразу, а лише після того, як спробував себе у футболі. У 1996 році він дебютував під псевдонімом Роккі Майвія, звідки й походить його прізвисько "Скеля". Вісім років він професійно займався реслінгом, досягнувши статусу десятиразового чемпіона світу, серед великої кількості інших професійних відзнак. Крім технік на рингу, спортивні журналісти також відзначали його харизму, яка, зрештою, знайшла своє призначення і в кіно.
У 2001 році команда фільму "Мумія повертається" шукала виразного й фізично підготовленого актора на епізодичну роль Царя Скорпіонів, зацікавившись Двейном Джонсоном. Ця дебютна для актора роль стала настільки популярною, що вже за рік був знятий спін-оф, де він зіграв головну роль — так й розпочався насичений шлях актора. Протягом безперервної роботи в кіно Двейн ніколи не залишав тренувань — не лише через режисерські бажання бачити його бездоганну фізичну форму в кадрі, а й тому, що він просто обожнює спорт. Зазвичай актор тренується шість разів на тиждень, контролюючи суворі 14% жирової тканини.
"Ця трансформація була найскладнішою у моєму житті", — визнав Двейн Джонсон в інтерв’ю Variety до виходу фільму "Незламний", який став для актора новим досвідом на багатьох рівнях. Тут він уперше працює з режисером вкоріненим в інді-кіно, амбіції якого спрямовані не на бокс-офіс, а на художній результат. Для Бенні Сафді "Незламний" це дебютний фільм після його розриву режисерського дуету з братом Джошуа, і він поставив усе на автентичне відтворення постаті Марка Керра. Сафді мріяв запросити на цю роль Скелю, який колись тренувався зі справжнім Керром в одному залі.
За основу режисер узяв документальний фільм 2002 року з однойменною назвою, адаптувавши не лише сюжет, а й візуальну естетику кінця дев’яностих. Втім, стрічка Сафді — не просто черговий видовищний байопік про спорт. "Незламний" — це насамперед психологічна драма про травму й залежність, де кривавий спорт стає порталом у внутрішній світ героя.
Сафді свідомо відмовився від дублерів і монтажних трюків: усе мало бути справжнім — наскільки це можливо. Лише реальні фізичні перформанси в естетиці документальної камери. Перед Джонсоном постало завдання буквально перевтілити своє тіло: набрати понад десять кілограмів м’язів і кардинально змінити відсоток жирової тканини. Здавалося б, для професіонала його рівня це не проблема, але насправді все виявилося значно складнішим. Як він сам розповідав в інтерв’ю: "Справа не лише у вазі, а в якісному зростанні м’язів, здатних швидко скорочуватись… Я ніколи в житті стільки не качав трапеції та шию".
В інтерв’ю для GQ професійний тренер Дейв Ріенці, який працює з Двейном Джонсоном уже понад десятиліття, ділиться деталями їхньої шестимісячної підготовки до ролі. Разом вони переглядали записи боїв Керра, щоб визначити ключові напрями роботи — зону трапецій і загальний об’єм тіла. Тренер також розповідає про спеціальну дієту актора: цього разу Джонсон їв більше, ніж будь-коли раніше — шість-сім прийомів їжі на день із високим вмістом білків і вуглеводів.
Трансформація вимагала уваги до найдрібніших деталей — навіть до голосу, адже Керр мав дуже специфічну манеру мовлення. Лише після цього команда фільму фіналізувала зовнішню схожість за допомогою протезування й гриму. Відомий художник-гример Казухіро Цудзі застосував 21 техніку протезування на обличчі Джонсона, приділивши особливу увагу надбрівній кістці, формі очей, носу та вухам.
За таке переконливе фізичне перевтілення у Двейна Джонсона є всі шанси стати першим бодибілдером із номінаціями на "Золотий глобус" і "Оскар"
Результат командної роботи безперечно вражає: актор досяг потрібної режисеру "пухкості" тіла, відпрацював хореографію на рингу й відтворив характерну міміку Керра, немов повторюючи кадри з документального фільму. Такий прискіпливий підхід Сафді мав на меті автентично передати атмосферу епохи — його складні рішення свідчать про щире бажання віддати шану історії цього спорту. Найпромовистішим доказом цього стало запрошення Олександра Усика на важливу роль — українського спортсмена Ігоря Вовчанчина, який завдає першої поразки незламному Марку Керру. Джонсон не раз висловлював захоплення українським чемпіоном, відзначаючи його силу та блискавичну швидкість. Водночас він з гумором додавав, що готовий прийняти потенційний удар і навіть не виключає "профілактичних" візитів до лікарні після спільних сцен.
Коли Усик і Джонсон з’являються разом в одному кадрі, важко не замислитися, наскільки це рідкісний випадок, коли професійний спортсмен отримує справді важливу, некарикатурну роль у кіно — хай навіть не велику, але з драматичним навантаженням. Усик грає привабливого й рішучого бійця, який, хоч і спілкуючись із суперником через перекладачку, демонструє спортивний етикет і повагу до нього. Варто відзначити, наскільки природно Усик виглядає у м’якому світлі 16-міліметрової плівки поруч із голлівудською зіркою.
Усик грає привабливого й рішучого бійця, який, хоч і спілкуючись із суперником через перекладачку, демонструє спортивний етикет і повагу до нього
Результат цього фільму не був би гідним поваги, якби Джонсон і Сафді не знайшли той вдалий баланс між потужним фізичним виконанням і тонкою драматичною крихкістю, що поєднується в герої. Роль непереможного спортсмена, який потопає у слабкості до знеболювальних препаратів і не здатен упоратися з душевними травмами, також вступає в неофіційний діалог із безліччю ролей "незламних" маскулінних чоловіків, безліч варіацій яких актор втілив за свою кар’єру. Джонсон підкреслює важливість цієї ролі: "Як тільки я переступив межу й почав працювати в драматичному жанрі, я зрозумів, що мені доведеться зануритися в темні глибини — у травми, біль, у те, чого я роками не хотів торкатися. Я не великий прихильник терапії і, як багато чоловіків, тримаю це в собі. Це так шкідливо, і цей фільм дав мені місце, де я міг усе це відпустити."
За своє надзвичайно переконливе фізичне перевтілення та сміливість випробувати акторське амплуа, у Двейна Джонсона є всі шанси стати першим бодибілдером із номінаціями на "Золотий глобус" і "Оскар".
