Нова стрічка Стівена Спілберга, навіяна історією його власного дорослішання, отримала премію "Золотий глобус" як найкращий фільм року і вже потрапила у список фаворитів "Оскара". Чому "Фабельмани" — найінтимніший фільм Спілберга, читайте в нашому матеріалі.
Нью-Джерсі, 1950-ті роки. Маленький Семмі (Габріель Лабелль), син єврейського подружжя Фабельманів (їх грають Мішель Вільямс та Пол Дано), вперше в житті йде у кіно — на мюзикл "Найвеличніше шоу на Землі" режисера Сесіла Б. Демілля. Там він приголомшений видовищем, зокрема сценою аварії потяга. Хлопчик просить батьків подарувати йому іграшкову залізницю — і одразу ж ламає її, намагаючись відтворити побачене в кіно. Мама Семмі, Мітці, розуміє творчі бажання сина і дозволяє зняти сцену залізничної катастрофи за допомогою 8-міліметрової камери його батька Берта.
Незабаром Семмі починає постійно фільмувати короткі дитячі відео, іноді залучаючи молодших сестер. Згодом хлопець знімає свій перший мініфільм про власний похід, робить постпродакшн, монтує — і його захоплення підтримують дядько Бенні (Сет Роген) та мати, творча особистість, піаністка і танцівниця. Плине час, Семмі стикається з негараздами та нерозумінням, розчаровується в людях та дізнається неприємні факти про свою родину — але саме любов до кіно допомагає йому бути вірним собі та йти вперед.
Маленький Семмі — вигаданий персонаж, який уособлює самого Стівена Спілберга. "Фабельмани" — напівавтобіографічна історія, сценарій якої написаний за спогадами Спілберга про його дорослішання в Аризоні та Каліфорнії. Зняти стрічку про власне дитинство і юнацтво Спілберг задумав ще 1999 року — але вийшло так, що від мрії до реалізації минуло понад 20 років.
В давніх інтерв'ю режисер зізнавався: "Я дуже боюся, що моїм мамі й татові це не сподобається, вони вважатимуть фільм образливим і не поділять моєї люблячої, але критичної точки зору щодо того, як це було — рости з ними". Але сьогодні режисер каже: "Ця стрічка — спосіб повернути батьків і зблизитися з моїми сестрами та братами". Мати Спілберга, Лія Адлер, була піаністкою і танцівницею, батько Арнольд Спілберг — успішним інженером. Мати померла в 2017 році, батько — в 2020-му. Насмілитися зняти фільм про своє дитинство Спілберг вирішив під час пандемії, бо зрозумів: єдина історія, яку він не розповідав, — його власна.
"Я сідав у машину і їздив годинами — Лос-Анджелесом, вгору по Пасіфік-Кост-шосе, до Калабасаса, біля Твентінайн-Палмс. Це дало мені вдосталь часу поміркувати про те, що відбувається у світі. Я почав думати: яку історію я ще не розповів? Відповідь щоразу була однакова: історію мого становлення і дорослішання, між 7 і 18 роками", — розповідає Спілберг в інтерв'ю The New York Times.
Одним із найскладніших завдань під час роботи над стрічкою був кастинг, адже актори мали грати дуже близьких для Спілберга людей. Серед перших роль отримала Мішель Вільямс — Спілберг зізнається, що закоханий в її талант після стрічки "Блакитний Валентин". Мішель втілила образ творчої та яскравої матері головного героя. Батька Семмі, Берта Фабельмана, грає Пол Дано. За словами Спілберга, його власний батько Арнольд Адлер — одна з найскладніших постатей у його житті.
Що стосується постаті самого Семмі, то актора на цю роль шукали понад пів року. Цікаво, що коли Габріель Лабелль зрештою її отримав, він і гадки не мав, що гратиме героя, прообразом якого є сам великий Стівен Спілберг.
"Фабельмани" — зворушливе та інтимне кіно, в якому 76-річний Спілберг, мабуть, найвідоміший режисер у світі, дозволяє собі найвищу ступінь відвертості. Зокрема, він висвітлює теми складних стосунків батьків — мати не була щасливою в шлюбі, а батько не міг це прийняти.
Ще одна складна тема, якої торкається Спілберг у "Фабельманах", — це антисемітизм. "Я не стикався з антисемітизмом, коли ріс в Аризоні, але я мав такий досвід, коли закінчив середню школу в Північній Каліфорнії, — каже режисер в інтерв'ю The New York Times. — Друзі завжди називали мене на прізвище. Звук єврейства завжди лунав у моїх вухах, коли вони кричали в коридорі: "Привіт, Спілбергу", і я соромився цього. Бути євреєм в Америці — не те саме, що бути євреєм у Голлівуді. У Голлівуді — це все одно що хотіти опинитися в популярному колі й одразу бути прийнятим багатьма різними людьми. А в мої шкільні роки ні в кого не було камер, крім японської 8-міліметрової, якою зазвичай користувалися батьки, і я використовував камеру, щоб заслужити прихильність популярних дітей, які врешті-решт захотіли зніматися в моїх фільмах".
Є всі шанси, що "Фабельмани" очолять оскарівську гонку, адже фільм отримав п’ять номінацій на 80-й церемонії вручення премії "Золотий глобус", перемігши в категорії "Найкращий фільм — драма" та "Найкращий режисер", і одинадцять номінацій на Critics' Choice Awards. Дізнаємося вже за два місяці — церемонія "Оскар" цього року призначена на 12 березня.
"Фабельмани" виходять в український прокат 19 січня
