Мода в кіно: найкращі колаборації дизайнерів і режисерів, частина 3
Vogue.ua продовжує розповідати про найяскравіші приклади співпраці модних дизайнерів і кінорежисерів, завдяки яким і з'явилися культові образи як-от чорна сукня Одрі Гепберн у "Сніданку у Тіффані" або комбінезон Міли Йовович у "П'ятому елементі". У новій частині Vogue.ua розповідає про ще п'ять цікавих колаборацій.
Стрічки Луки Гуаданьїно завжди мають поетичний вигляд. Режисер приділяє багато уваги деталям і естетичній стороні своїх картин. Не стала винятком і його драма 2009 року "Я є любов", головну роль в якій зіграла Тільда Свінтон. Британці дісталася роль дружини голови поважної італійської сім'ї, яка нещаслива в сімейному житті і закохується в одного свого сина. Гардероб їй був необхідний відповідний до статусу і режисер звернувся за допомогою до Рафа Сімонса, креативного директора Jil Sander на той момент.
Всі зміни в настрої і стані головної героїні бельгійський дизайнер продемонстрував за допомогою кольору, з яким завжди вмів працювати грамотно. І якщо на початку фільму вона практично зливається з інтер'єром у своїх монохромних і лаконічних ансамблях Jil Sander, то після зустрічі з молодим і гарячим кухарем Антоніо в її гардеробі з'являється колір, а образ Тільди Свінтон у червоній сукні почав надихати всіх прихильниць мінімалізму. До речі, саме з цього фільму почалася дружба акторки з дизайнером.
Піджак у клітинку на м'якому поясі, кокетливий берет, трикотажний топ у парі з шовковою хустиною й ідеальні лляні сукні в кримінальній історії "Бонні і Клайд" 1967 року мають сучасний вигляд і зараз. Частина з цих речей була привезена з магазину Cerruti 1881 – італійського бренду, колекції для якого створював Ніно Черруті. Це один з небагатьох випадків використання саме готового одягу на екрані, особливо в той час.
Дія фільму відбувається під час Великої депресії, тому ключовою у фільмі стала стилістика 1930-х, але при цьому з присмаком шістдесятих. Наприклад, Фей Данавей має абсолютно розкішний вигляд у міні-спідниці, якої ніяк не могло бути в довоєнний час, а берет після виходу картини став символом цілої епохи.
Часом вистачає всього однієї речі, щоб вважати співпрацю режисера і бренду вдалою. Нею стала світло-руда довга шуба у фільмі Веса Андерсона "Родина Тененбаум", яку практично не знімає головна героїня у виконанні Гвінет Пелтроу. Режисер хотів щось унікальне і разом з художником костюмів Карен Петч вони підготували кілька ескізів і відправили їх в Fendi, команда якого і зробила цю шубу.
Один з наймодніших фільмів середини нульових – це "Марія-Антуанетта" Софії Копполи. Гардероб у цій картині зіграв не менш важливу роль, ніж виконавиця головної ролі, Кірстен Данст. Розкішні сукні епохи рококо, неймовірні головні убори і фантазійні туфлі створили по-справжньому казкову картинку. За останні, наприклад, відповідав взуттєвий дизайнер Маноло Бланнік. У численних інтерв'ю дизайнер тоді розповідав, що шукав натхнення в десертах і солодощах.
Американський дизайнер Ральф Лорен завжди володів хорошим чуттям і вміло використовував всі можливості. Так, 1974 року на екрани представили екранізацію роману Френсіса Скотта Фіцджеральда "Великий Гетсбі", а головний герой має просто бездоганний вигляд у костюмах авторства тоді ще маловідомого Ральфа Лорена. Після виходу стрічки дизайнер адаптував ці образи для реального життя і випустив у продаж.