Як і чому Мадонна стала режисером

У день 60-річчя Мадонни Vogue.ua розбирається, що ще, крім музики, у співачки вдається добре.

Мадонна у фільмі "Евіта"

Життя Мадонни завжди було більше, ніж просто музикою. Мода і мистецтво (Мадонна – пристрасний колекціонер), танці, правозахисна діяльність і активізм, кабала, кіно і література. Ось 40 років вже Мадонна невгамовна і пробує себе в усьому, що її збуджує – без хвилювання, здається, про те, чи вдасться їй це, чи цей досвід так і залишиться просто досвідом. Після музики найбільша пристрасть Мадонни – кіно. Вона почала зніматися в кіно в 21 рік, фактично через рік після того, як створила в Нью-Йорку свою першу рок-групу, і за цей час встигла попрацювати з серйозними режисерами і талановитими партнерами – серед них Квентін Тарантіно, Гай Річі, Воррен Бітті , чим довела, що головне в кіно для неї – чесна, не вигадана історія, почуття смаку і візуальна складова. 11 років тому Мадонна ризикнула скласти конкуренцію знаменитим чоловікам, в чиїх стрічках встигла знятися – і стала кінорежисером.

З огляду на можливості і статус, Мадонна могла б дебютувати в масштабному і неймовірному кіно, але вона не шукала легких шляхів. 2007-го на Берлінському фестивалі презентували "Бруд і мудрість" – малобюджетне, андеграундне кіно про українського іммігранта, який живе в глухій квартирі в Лондоні і намагається розкрутити свою групу. Разом з ним в квартирі живуть два колоритних персонажі: балерина, яка підпрацьовує стриптизеркою, і аптекарка, яка мріє рятувати дітей в Африці.

Фільм Мадонни не позбавлений сатири і іронії, але він став автобіографічним не тільки для виконавця головної ролі Євгена Гудзя, лідера групи Gogol Bordello – свого часу Гудзь переїхав з України в Нью-Йорк і починав свою кар'єру в підпільних музичних клубах. Близька ця історія виявилась і для Мадонни, яка в свої 17 втекла з невеликого містечка в штаті Мічиган в Нью-Йорк, щоб танцювати в знаменитій нью-йоркській трупі. Проте, сприйняли стрічку критично.

Євгеній Гудзь і Мадонна

Пізніше в інтерв'ю Мадонна розповість, що вона скептично ставиться до Голлівуду і продюсерського кіно, і, навпаки, дуже любить європейське кіно, неореалізм і британські картини, до яких її привчив колишній чоловік Гай Річі. Мадонна і Гай Річі були разом з 2000 до 2007 року, і співачка зізнавався, що саме Річі заразив її любов'ю до кіно – малобюджетного, вільного і хуліганського.

2011 року Мадонна знову опинилася в режисерському кріслі – цього разу співачка взялася за історичний фільм про британського короля Едуарда VIII і розведену американку Волліс Сімпсон, на якій король одружився всупереч традиціям. Критики називали фільм занадто глянцевим і слізливим, що Мадонна сприйняла спокійно: "Я хотіла зрозуміти, якою має бути любов, щоб чоловік, народжений правити імперією, відмовився від цього заради жінки".

Мадонна на зйомках фільму "Ми. Віримо в кохання"

Фільм зроблений з розмахом: прикраси для стрічки створили ювелірні Будинки Cartier і Van Cleef & Arpels, а Волліс Сімпсон з'являється на екрані в зразково елегантних образах Dior і Vionnet, які створили для фільму на особисте прохання Мадонни. Деяке вбрання стало точною копією тих, що носила реальна Волліс.

Більше того, меблі і картини в будинку Воллі Сімпсон були створені декораторами – велика їх частина перекочувала на зйомки з реального лондонського будинку Мадонни. І хоча художники фільму вважали, що будинок Волліс Сімпсон має бути обставлений меблями XVIII століття, Мадонні хотілося, щоб героїня жила серед інтер'єру в стилі ар-деко. За роботу над фільмом художниця по костюмах Аріанна Філіпс була номінована на "Оскара".

Кадр з фільму "Ми. Віримо в кохання"

2013 року Мадонна випустила ще один фільм – цього разу документальний. Чорно-біла короткометражка secretprojectrevolution присвячена питанням людських прав і свободи художника і знята Мадонною разом з фотографом Стівеном Кляйном.

"Ми всі в тюрмі, так чи інакше. Але завжди є надія ... Вихід до порятунку", – так коментує співачка свій проект. У зразкових, сексуальних чорно-білих кадрах раз у раз з'являється сама Мадонна – то в тюремній камері, то гнана поліцейськими, а сцени супроводжують коментарі співачки, а також філософів і режисерів – від Сартра до Годара – про свободу.

Цей фільм вторить тому, що хвилює співачку зараз: Мадонна захищає права ЛГБТ, виступає проти політики Трампа, бере участь в жіночих маршах і підтримує арт-революціонерок з Росії Pussy Riot. Ще буде.