Історія культової зеленої сукні Кіри Найтлі у фільмі "Спокута"
В екранізації роману Ієна Мак'юена "Спокута" Кіра Найтлі підкорює героя Джеймса Макевоя, вдягнувши незабутню смарагдово-зелену атласну сукню. У цьому матеріалі розкриваємо секрети створення цього культового вбрання.
Кіра Найтлі у фільмі "Спокута", 2007Від "Піратів Карибського моря" до "Анни Кареніної" та "Герцогині" — Кіра Найтлі звикла до історичних фільмів та їхніх драматичних героїнь у незабутніх костюмах. У фільмі Джо Райта "Спокута" вона грає Сесилію — виховану молоду жінку, яка закохується в сина гувернантки, якого грає Джеймс Макевой. Однією з найпам'ятніших сцен за участю закоханих стала їхня зустріч у бібліотеці. Крім Сесилії і Роббі, у цій сцені є третя героїня, яка привертає до себе увагу глядача — смарагдово-зелена сукня Кіри Найтлі.
Щоб зібрати гардероб персонажів, Джо Райт звернувся до художниці з костюмів Жаклін Дюрран, з якою він працював над фільмом "Гордість і упередження" в 2005 році. Для створення знаменитої сукні були виставлені три умови: легкість, довжина і відтінок зеленого. Сцена, що відбувається найспекотнішого літнього дня, мала бути відвертою, ніжною і витонченою водночас. Найважливішою частиною процесу створення вбрання стала довжина спідниці, а щодо зеленого кольору, то він символізує як внутрішнє сприйняття почуттів між двома головними героями, так і ревнощі, які відчуває молодша сестра Сесилії Бріоні.
Джеймс Макевой і Кіра Найтлі у фільмі "Спокута", 2007На відміну від "Гордості і упередження" Джейн Остін, дія роману Ієна Мак'юена відбувається в 1935 році, в період, коли одяг набував дедалі простіших силуетів. Тонкі бретельки і струмлива повітряна спідниця, приголомшливий виріз на спині і центральний розріз, що відкриває довжину ніг актриси — все це в певному розумінні відображає настрій епохи. Щоб створити таке вбрання, дизайнерка з костюмів вивчала модні архіви 1930-х років — і все ж ви не знайдете жодної сукні, яка мала б такий вигляд, як у фільмі, адже силует частково виконано у стилі ар-деко. Художниця з костюмів визнає цей анахронізм і каже, що таким чином сукня адаптується до сцени і до суто аристократичного стилю Сесилії Талліс. З такою моделлю, як Кіра Найтлі, Жаклін Дюрран могла дозволити собі багато пустощів. Щоб підкреслити стрункість Найтлі, Жаклін додала драпірування, зав'язане навколо стегон. А щоб остаточно підкорити як героя Джеймса Макевоя, так і глядачів, дизайнерка зробила відкриту спину і оголила шкіру актриси.
За матеріалами vogue.fr
