Фільм тижня: "Найвеличніший шоумен" Майкла Грейсі
Музична драма "Найвеличніший шоумен" Майкла Грейсі, в основу якої лягла історія американського засновника шоубізнесу, стала першою гучною кінопрем’єрою нового року. Біографію-мюзикл з Г’ю Джекманом в головній ролі дивилася Марія Дачковська.
1871 рік. Бруклін. Американський шоумен Фінеас Тейлор Барнум засновує об’єднання цирку, звіринця та людського зоопарку, що роком пізніше проголосить себе "Найвеличнішим шоу на Землі". Барнум здобув велику популярність завдяки власним містифікаціям, віртуозному вмінню маніпулювати публікою та продавати історії. Він написав декілька книг та опублікував чимало редакцій власної автобіографії –найуспішого інструменту самореклами. Зрештою, вона стала настільки популярною, що наприкінці XIX сторіччя за кількістю копій в Північній Америці поступалася тільки Новому Заповіту. Щоправда, зі стрічки Майкла Грейсі глядач так і не дізнається, ким насправді був Фінеас Барнум, адже з історії його біографії режисер взяв рівно стільки, скільки йому було потрібно для створення грандіозної картини про втілення мрії.
В інтерпретації Майкла Грейсі Фінеас має куди більше від Г’ю Джекмана (який, до речі, мріяв про цю роль ще з 2009 року), ніж від власної постаті. Барнум, чий батько був власником готелю й магазину, в кінокартині спершу постає хлопчиком, який страждає від голоду, а пізніше – чоловіком, котрий постійно зазнає приниження з боку більш благородних осіб, зокрема — батьків власної дружини. Ним рухає жага визнання представників вищих кіл суспільства, прагнення забезпечити своїй сім’ї "гідне" життя, а також романтичне втілення тієї самої "мрії".
У той час як справжній Барнум викупив темношкіру стару рабиню й заробляв шалені гроші, видаючи її публіці за нібито 160-річну няню самого Джорджа Вашингтона, найвеличніший шоумен Грейсі вміє розгледіти особливе в тих, ким знехтувало суспільство: він запрошує до свого перформансу бородату жінку, карлика, велетня, сіамських близнюків та інших "диваків", яким обіцяє визнання публіки. З одного боку, це — найсправжнісіньке celebrating diversity: учорашні вигнанці здобувають визнання, популярність й ба навіть – сім’ю, стаючи опорою одне для одного. Та незабаром коротенька сцена, під час якої Барнум заблокує власним "зіркам" вхід до вечірки вищого кола, нагадає, що кожен з них потрібен шоумену, допоки триває шоу.
У цілому історія в даній картині має значення другорядне й слугує, скоріше, зв’язкою для розкішних і грандіозних музично-танцювальних шоу, з розмахом воістину голлівудським. Перформанс щораз викликає захват і піднесення, та в цілому глядачу під час перегляду стрічки складно позбутися відчуття передбачуваності сюжетних поворотів та картонності дії.
Читайте також:
7 найкращих фільмів на Різдво
Що потрібно знати про фільми-номінанти на "Золотий Глобус-2018"
