Алан Бадоєв, Іван Фролов та Наріман Алієв — про те, навіщо йти на кінофестиваль "Молодість"
З 29 травня по 6 червня в Києві триватиме ювілейний 50-й кінофестиваль "Молодість". Напередодні амбасадори фестивалю — українські режисери й актори, художники й дизайнери — діляться своїми спогадами про легендарний кінофестиваль і розповідають, що нас чекає цього року.
Коли я навчався в університеті, ми завжди ходили на "Молодість". Пишаюся, що свій перший фільм я представляв саме на "Молодості" — це було набагато зворушливіше для мене, ніж коли ми були з ним у Каннах і ще на кількох фестивалях. Адже коли ти в себе вдома, коли працюєш тут і тут твої друзі — тобі хочеться бути крутим саме там, де ти живеш.
Франсуа Озон! Це людина, яку я відкрив на "Молодості" й був приголомшений! Я приїхав з маленького міста й ніколи не бачив подібних стрічок. Загалом про меншини я знав обмаль, майже нічого не знав. Франсуа Озон — те, що вразило мене. Я побачив перший його фільм — "Кримінальні коханці". Це був його гучний старт, звідки все почалося — народилася нова естетика. Я дуже вдячний "Молодості" за те, що вона відкрила для мене Франсуа Озона саме на її екранах.
Мене якось не пустили на відкриття. Не пам’ятаю, чого я тоді ломився, бо я тоді й квитка не мав — але це був час, коли всі шукали можливості якось більше долучитися. Я зрозумів, що потрібно навчитися все ж таки знімати кіно, щоб мене туди пускали.
Цього року я представляю програму "Фестиваль фестивалів". Для мене це велика честь, бо це стрічки, які вже показали на провідних кіномайданчиках світу й уперше їх буде репрезентовано в Україні. Мені подобається, що маю змогу долучити людей до цікавого кіно, яке залишить слід у серці кожного глядача.
Кіно — нескінченне джерело натхнення бренду Frolov. Моя перша колекція, ще студентська робота, присвячена БДСМ-субкультурі, була натхнена "Нічним портьє" — фільмом Ліліани Кавані. Колекція, присвячена трансгендерам і транссексуалам, натхнена фільмами Альмодовара і Ксав’є Долана. Тому можна сказати, що майже кожна колекція бренду FROLOV тісно сплетена з кіно. Я люблю ставити собі цілі: мрію здобути "Оскара" за найкращі костюми до якогось з повнометражних фільмів.
Для мене документальна програма — одна з найцікавіших. Вона за допомогою кіно освічує в питаннях толерантності й рівності. Це найетичніший спосіб розповісти різні історії, адже це стосується не лише ЛГБТ-спільноти, а й будь-яких людей, які чимось відрізняються.
Артдиректор — Lyudmila Khivrenko
Відео — Valeriy Senko
Фото — Vlad Novak
Менеджер проєкта — Artem Chekhov
Локація — TSUM Kyiv
