Як і впродовж останніх років, у боротьбі за "Оскар" за найкращу режисуру у 2026 році опинилася лише одна жінка — дворазова лауреатка премії Хлоя Чжао за фільм "Гамнет". Загалом, за всю історію премії статуетку за режисуру здобували лише три жінки: Кетрін Бігелоу ("Володар Бурі", 2010), Хлоя Чжао ("Земля кочівників", 2021) та Джейн Кемпіон ("У руках пса", 2022).
Причин цьому чимало. Одна з головних — те, що режисерська гілка Академії, яка і визначає номінантів, досі переважно складається з чоловіків і історично часто ігнорує роботи жінок. Поки це не зміниться, особливо важливо дивитися та підтримувати фільми, зняті режисерками. Тож ось п’ять стрічок, створених жінками, які цього нагородного сезону точно заслуговують на більше уваги.
"Голос Хінд Раджаб"
Пронизлива докудрама режисерки Каутер Бен Ханії — справжнє кінематографічне диво. Це ретельно відтворена історія шестирічної палестинської дівчинки Хінд Раджаб, яка в січні 2024 року опинилася заблокованою в автомобілі під обстрілом на півночі Гази. Події показані очима волонтерів Палестинського Червоного Півмісяця у Рамаллі, які отримали її дзвінок про допомогу за кілька миль від місця трагедії. У фільмі їх зіграли Саджа Кілані, Мотаз Малхіс, Амер Хлель та Клара Хурі — і зробили це майстерно. Стрічка крок за кроком показує їхні відчайдушні спроби врятувати дівчинку.
На щастя, Туніс — батьківщина режисерки — висунув фільм у категорії "Найкращий міжнародний фільм", де він отримав номінацію. Це вже велике досягнення, адже в Голлівуді й досі не всі готові говорити про трагедію палестинців, і стрічка спершу навіть мала проблеми з прокатом у США.
Перемога була б чудовою, але чесно кажучи — дивно, що фільм проігнорували у категоріях "Найкращий фільм" та "Найкраща режисура", адже за масштабом та емоційною силою він справді вражає. Якщо цього нагородного сезону ви подивитеся лише один фільм — нехай це буде цей.
"Я не залізна"
Це хаотичне, нервове й абсолютно безкомпромісне дослідження материнства — історія жінки, яка намагається доглядати за тяжко хворою донькою. Роуз Бірн видає тут, мабуть, найкращу роль у своїй кар’єрі. Режисерка Мері Бронштейн знімає акторку у напружених крупних планах, де її обличчя постійно змінюється — від люті до страху, від шоку до болісного гумору.
Після прем’єри на Sundance фільм викликав суперечливі реакції. Багато хто вважав його занадто камерним, але стрічка довела протилежне: Бірн отримала "Золотий глобус", премію Independent Spirit Award і номінацію на "Оскар" за найкращу жіночу роль. Хоча фавориткою "Оскару" вважають Джессі Баклі ("Гамнет"), Бірн усе ще має шанси. Водночас її блискуча робота багато в чому тримається на гострому сценарії та сміливій режисурі Бронштейн — які теж заслуговують значно більшого визнання.
"Заповіт Енн Лі"
Масштабна, амбітна і буквально просочена музикою стрічка Мони Фастволд розповідає історію Енн Лі, засновниці релігійного руху шейкерів. Фільм переносить нас із Манчестера XVIII століття на скрипучий корабель, а далі — до Нового Світу, де героїня веде своїх послідовників до нового життя. Це майже галюциногенний вир народних пісень і пристрасних танців. Так, не все тут працює ідеально. Але те саме можна сказати і про попередній фільм режисерки — "Бруталіст", сценарій до якого вона написала разом із партнером Брейді Корбетом. Іронія в тому, що ця стрічка — вигаданий байопік про "великого чоловіка" — отримала 10 номінацій на "Оскар" і виграла три.
А фільм про реальну жінку, яка досягла неймовірних речей? Нуль номінацій. На думку багатьох критиків, стрічка точно заслуговувала на місце у шортлисті "Найкращого фільму". І це не єдина несправедливість: Аманда Сейфрід у головній ролі демонструє справжню акторську віртуозність, але її також оминули номінації. До цього додайте розкішні костюми, точну сценографію, музику Деніела Блумберга, що викликає мурашки, і режисерський талант Фастволд, яка змогла поєднати все це у масштабну історичну драму з відносно скромним бюджетом. І як це часто буває: коли подібні амбіційні експерименти роблять режисери-чоловіки — їх прославляють. Коли ж це роблять жінки — їх нерідко ігнорують.
"Ліворука"
Фільм режисерки Ши-Чін Цоу розповідає ніжну історію трьох жінок: виснаженої матері-одиначки, її бунтівної двадцятирічної доньки та жвавої п’ятирічної сестрички. Вони переїжджають із провінції до шумного Тайбея, щоб відкрити невеличкий кіоск із локшиною на нічному ринку.
Кожна з них має власні проблеми й внутрішніх демонів, але разом вони намагаються втриматися на плаву. Тайвань висунув фільм у категорії "Найкращий міжнародний фільм", і він навіть потрапив до шортлиста з 15 стрічок, але до фінальних номінацій не дійшов. Та це точно не привід його пропускати. Це щемка, тепла і надзвичайно жива історія про жіночу силу, солідарність і витривалість.
"Гедда"
Режисерка Нія ДаКоста ("Кендимен", "Марвел") з явним задоволенням береться за класичну п’єсу Генріка Ібсена "Гедда Ґаблер", перетворюючи її на стильну та динамічну екранізацію. Події перенесені у гламурні 1950-ті — на галасливу вечірку у маєтку англійської аристократії. Фільм має чотири головні козири: це харизматична Тесса Томпсон у головній ролі, блискуча Ніна Госс у ролі її колишньої коханої, розкішні костюми, бездоганна сценографія.
Томпсон і Госс отримали номінації Independent Spirit Awards, а Томпсон також відзначили "Золотим глоубсом" та Gotham Awards. Премія Critics’ Choice номінувала костюми фільму. А от Кіноакадемія стрічку, на жаль, оминула. Втім, якщо ви шукаєте яскраву, стильну історичну авантюру, цей фільм точно вартий уваги.
