Поема про море: цитати українських митців про Нову Каховку
Нова Каховка — молоде місто, яке народилося у 1952 році, коли почалося будівництво Каховської ГЕС, греблю якої в ніч на 6 червня підірвали російські окупанти. Саме Каховка першою прийняла весь удар великої води. Незважаючи на свій юний вік, це місто надихало відомих українців. Згадуємо цитати Олександра Довженка та Олеся Гончара про ці місця.
Олександр Довженко
Український режисер Олександр Довженко приїхав до Нової Каховки у 1950-х. Місто настільки вразило митця, що він захотів якось віддячити його мешканцям — разом з тим режисеру не сподобалися сірі та одноманітні будівлі навколо, тому він став ініціатором великого міського проєкту, в рамках якого по всій Каховці з'явилося унікальне оздоблення у вигляді "кам'яних вишиванок". Відтоді вони стали визитівкою південного міста, прикрасивши понад 180 споруд. За його сценарієм у 1958 році був знятий фільм "Поема про море", режисеркою якого стала Юлія Солнцева — дружина Олександра Довженка. Він у своїх щоденниках не переставав зізнаватися в коханні Каховці.
"Я люблю Нову Каховку. Люблю Дніпро — велику річку мого народу, чисте ласкаве повітря, ясне небо і широту у всьому. І стриманість в пейзажі, і величавий спокій".
"І ніде мені б не хотілося би так жити, як тут, на чудесному березі, ніде і ніколи я не пройнявся так любов'ю до людей, як тут".
"Каховка, де колись у минулому столітті, батракував ще молодим мій батько, стала Батьківщиною мого серця, вітчизною найдорожчих почуттів".
Олесь Гончар
Олеся Гончара нерідко називають співцем українського Півдня. У 1953 році вийшов його роман "Тронка", де він багато уваги приділяє цим місцям.
"Завершенням їхньої екскурсії була Нова Каховка, славетне молоде місто з могутньою греблею гідростанції, з роздольним гоголівським Дніпром, з велетнями платанами, що розкинули впродовж берега високі свої шатра. Тут такою свіжістю віє на тебе, бо з-під коріння платанів весь час то меншими, то більшими цівками бринить, струмує джерельна, безліч ключів б'є, чистих, різнотонних, що зливаються в єдину, тиху й співучу музику води".
"Та дорога, якою вони їхали в Каховку, широкий шлях степовий, на десятки кілометрів обсаджений мальвами-рожами! Збожеволіти можна було від тієї краси! Від самого Ново-Троїцька й до Каховки квітують і квітують вони, цупкі та високі,— білим цвітом! рожевим! червоним! жовтим"
Фото "кам'яних вишиванок": Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені В.Г. Заболотного
