Найцінніший ресурс на планеті — вода. За які екологічні ініціативи беруться б’юті-бренди, щоб зберегти її, і чи досить цього?
У липні шведський проєкт Forgo, який на день підготовки цього матеріалу зібрав понад 50 тисяч євро на Kickstarter, уперше починає постачати власний новий продукт — мило в порошку. Три акуратні паперові саше вартістю 16,50 євро плюс багаторазовий дозатор матового скла (20 євро). Фактично це набір "зроби сам" (мило треба самостійно розвести водою), що дає змогу берегти природу: жодного зайвого паковання, жодного пластику, менше шкоди під час транспортування.
Мило — найпопулярніший healthy-засіб року: пандемія Covid-19 нагадала людству про важливість миття рук. Але в цієї могутньої й, здавалося б, нешкідливої субстанції є зворотний бік. Якщо хто не знав, будь-яке рідке мило на 80% складається з води. Додаймо до цього пластикове паковання й дозатори (які здебільшого не беруть на перероблення через металеві пружини в механізмі), а також вуглецевий слід, який залишає виробництво й доставлення, — і дістанемо потужний удар по екології.
Згідно з дослідженням Федерального технологічного університету в Цюриху (ETH Zurich), для виготовлення рідкого мила використовують майже вчетверо більше води, ніж для звичайного, і вуглецевий слід від його виробництва — в 4,5 раза більший. Всесвітній фонд дикої природи прогнозує: якщо не скорочувати витрати води у всіх можливих сферах, то вже до 2050 року два мільярди людей відчуватимуть серйозні проблеми.
Про це давно міркують в Yves Rocher, де переконані, що треба бути не найкращою компанією у світі, а найкращою компанією для світу. Тут заощаджують воду на власних угіддях (а це 55 гектарів органічних полів у Ля Гасії) і заохочують до цього партнерів. "Без труднощів не обходиться, — кажуть у компанії, — особливо в періоди посухи". Але в Yves Rocher розробили безліч методів захисту ґрунту від пересихання: живоплоти, старовинні дренажні практики, поливання, до якого не залучають міських джерел води тощо. Кілька років тому тут придумали випускати концентрований гель для душу й шампунь — менше води у формулі, вдвічі менше пластику для виробництва флаконів. А вже наступного року обіцяють випустити тверді продукти для особистої гігієни.
Спроби зробити "безводні" б’юті-засоби не припиняються. Косметичні олійки, пудри для вмивання, гідролати (квіткові води) поступово входять в ужиток. Бренди винаходять все нові формати продуктів. Так, марка C'est Moi випустила Mellow Marshmallow — глиняну маску з коренем алтею й кокосовою олійкою у формі таблеток. Перед використанням її треба змішати із чайною ложкою води.
У травні б’юті-ринок підірвав новий бренд Face-Kit, який під соусом кастомізації ("купи й змішай для себе") просуває екологічно відповідальний набір з рослинних компонентів для створення маски вдома. Жодної води в складі (а отже жодних консервантів і стабілізаторів), тільки найпотрібніше: спіруліна, хлорела, петрушка, цинк, блакитна глина й сік алое. Ековідповідальність обійдеться у 80 євро за 11 масок (саме на стільки має вистачити вмісту), але це той випадок, коли інвестиції виправдані. До того ж на знак подяки за кожен куплений набір Face-Kit висаджує дерево. Навіть Gillette випускає станок Treo з вбудованим гелем для гоління, для якого не потрібна вода.
Ініціативи великих брендів не обмежуються винаходом нових формул, крім того, кажучи відверто, є справи важливіші. Доступ до чистої води — одна з найбільших проблем XXI століття: за даними ООН, з нею стикається кожна дев’ята людина у світі. Минулої осені я вирушила до Танзанії — африканської країни з бурхливим розвитком економіки. Слони, зебри, жирафи на відстані витягненої руки — і ненав’язлива розкіш Four Seasons Safari Lodge Serengeti.
Африка видавалася зовсім ідилічною, поки керівник готелю Джастін Стівенс не порадив з’їздити в школу, якою готель опікується багато років. Можливість відвідувати школу — привілей для місцевих дітей: багато хто позбавлений цієї можливості, оскільки допомагає дорослим носити воду для домашнього господарства й худоби. Вода потрібна й у школі — наприклад, щоб приготувати дітям вівсянку на сніданок. Воду в металевих цистернах пильнують як зіницю ока. І хоч який нині економічний бум у Танзанії, 25 мільйонів її жителів все ще не має доступу до чистої води. Поради медиків частіше мити руки в розпал пандемії Covid-19 звучали для них, як фраза Марії Антуанетти: "Нехай їдять тістечка" — у відповідь на скарги бідняків про брак хліба. Змінити життя цих людей можливо тільки за допомогою глобальних ініціатив і великих компаній.
Одна з таких ініціатив — Acqua for Life. Її запустив бренд Giorgio Armani ще у 2010 році, поставивши собі за мету забезпечити світові доступ до питної води. До речі, до 2010 року право на воду й гігієну не вважалося базовим правом людини: ООН ухвалила відповідні резолюції всього десять років тому. Але за цей час змінилося багато що. Acqua for Life, наприклад, інвестувала 9 мільйонів євро у водні проєкти в усьому світі. Ці сухі цифри означають, що чверть мільйона людей від Аргентини й Болівії до Гаїті та Сенегалу отримали доступ до безпечної води. Наступного десятиліття Acqua for Life розгортає свої проєкти в Непалі, Китаї, Нікарагуа, Папуа — Новій Гвінеї, Танзанії, Зімбабве й на Мадагаскарі.
Це означає, що в пологових будинках і школах, у громадах і комунах з’являться крани з водою, яку можна пити й використовувати для гігієнічних процедур. Десь для цього доведеться прокласти труби пустелею або встановити систему фільтрації й очищення, а десь, як в Папуа — Новій Гвінеї, поставити резервуари для дощової води, або, як у Зімбабве, де майже половина сільських жителів живе без доступу до води, — відновити свердловини, спорудити водопроводи й туалети.
Доступ до прісної води — це ще не все. Бренди борються й за чистоту океану. Щорічно до 8 червня, Всесвітнього дня океанів, у La Mer виходить лімітована лінійка Blue Heart. За кожен пост у соцмережах з хештегом #LaMerBlueHeart і #LaMerDonation, опублікований у червні, бренд жертвує 25 доларів до фонду Blue Heart, щоб спрямувати пів мільйона доларів на підтримку освітніх проєктів, які вчать дітей дбайливого ставлення до природи, залучають до очищення пляжних і прибережних територій, показують, що можна змінити, щоб океан став чистішим.
З 2005 року La Mer у співпраці з благодійною організацією Oceana захистили 16 млн квадратних миль екосистем на морському дні в північній частині Тихого океану, 118 підводних гір і коралових рифів біля узбережжя Чилі й місця проживання шкуруватих черепах поблизу берегів Америки. La Mer активно співпрацює з Національним географічним товариством США й підтримує екопроєкти: з дослідження екологічної стійкості океану, з вивчення феномену біофлуоресценції, з вивчення життя прибережних районів. Фонд захисту океану La Mer також захищає морські зони поблизу Азорських островів і Гренади, висаджує мангрові ліси й заохочує стійкі принципи рибальства.
У компанії Weleda на кожному етапі виробництва дотримують найсуворіших стандартів якості. Всі процеси винятково безпечні для довкілля. Там постійно працюють над поліпшенням енерго-, водо- й ресурсоощадних показників. Так, в Іспанії, де вирощують органічний мигдаль для засобів бренду, 100 місцевих жителів, залучених до цього процесу, відмовилися від штучного зрошення земель, оскільки вода в Іспанії — дуже цінний ресурс, і штучне зрошення призводить до засолення ґрунту, ерозії й зниження якості врожаю.
Вже згадана Yves Rocher привчає світ висаджувати дерева: завдяки ініціативам Plant for Life і Plant for the Planet у всьому світі висаджено 100 мільйонів дерев і десятки кілометрів живоплотів, які сприяють боротьбі з ерозією й виснаженням ґрунту, поліпшують якість води, а також допомагають живити ґрунтові води. До цієї акції прилучався і Vogue UA: руками редакції висаджено частину з 300 тисяч дерев в Україні. В Yves Rocher активно застосовують і біотехнології, що дають змогу "тиражувати" рослини з їхніх клітин, — це в тисячу разів ощадніше, ніж вирощувати.
Але хоч якими відповідальними будуть beauty-бренди, світ неможливо змінити без підтримки їхніх ініціатив з боку споживачів. Можливо, за "безводними" засобами майбутнє, але допомогти планеті можна вже тепер — вимикаючи воду під час намилювання рук або нанесення шампуню. До речі, німецький бренд Stop The Water While Using Me! пропагує цю ідею з 2011 року.