One Day Project виявився цікавим не тільки списком дизайнерів, а й форматами представлення нових колекцій. Найоригінальнішим був союз Zirochka Ukraine та RCR Khomenko.
Яся Хоменко, здається, захопилася ідеєю апсайклінгу настільки, що вирішила переглянути не лише спосіб модного виробництва, а й формат роботи. Тому запропонувала Даші Лагенберг зробити показ на два бренди – за її словами, за схемою B2B. Схема була простою: Даша задавала тему й створювала перший образ, Яся відповідала на нього власним, тоді Даша відповідала на відповідь Ясі – таким чином дизайнери за ланцюжком створювали колекцію начисто, запрошуючи глядача до своєї творчої лабораторії.
Причому, будь-якого глядача: презентація колекції весна-літо 2018 відбулася в літньому театрі "Ракушка" Маріїнського парку в лінивий обідній час неділі. Тож серед запрошених виявилося чимало спонтанних глядачів, у різній мірі здивованих побаченим. Тема колекції начебто була добре знайомою пересічному фланеру в парку – народний костюм гуцулів – та інтерпретація відрізнялася від звичного формату "вишиванка-вінок-пісні". Як на рівні саундтреку (медитативний сопілковий трек Петра Котика порадив діджей Boris Fornetti), так і колекції.
Архіви традиційного костюму жителів карпатського регіону Даша вивчала в архівах Музею Івана Гончара (другий сезон поспіль Музей успішно співпрацює з дизайнерами в рамках їх творчої роботи з етно-тематикою).Тему гуцулів дизайнерка вибрала через відому колоритність костюма, проте обійшлася без прямих цитат. Даша писала костюм наново: створювала сучасну етно-уніформу для умовної молодої "мононаціі, яка залишилася після світової катастрофи". Яся більш іронічно цитувала естрадні й самодіяльні етно-образи 80-х. У підсумку вийшла колекція лаконічних речей складного крою, асиметричних й дрібних, збудованих за принципом color-blocking палітри супрематистів, чи прикрашених діджитал-принтами з пікселів чи символів, що нагадують традиційний декор. Останні, до речі, розробляв Влад Дмитрів. Вони добре працювали не тільки на сукнях, а й в якості декору для автомобіля – як альтернатива обридливим хрестикам, що й було продемонстровано на прикладі партнерського Kia Rio.
За словами Ясі, дует хотів досягти ефекту першої студентської колекції. У творчому багажі Ясі модному тролінгу завжди було місце (чого вартий її виступ на одному з конкурсів дизайнерів-початківців з колекцій речей маминого гардеробу). Завдання Яся та Даша виконали. Наївність дизайнерської роботи відобразилася в концентрації творчих знахідок як у кожній речі – тут і деконструктив, і етно-цитата, і палітра супрематистів, і діджитал-принт дерева життя – так і в стилістиці колекції. Інтенсивний флуоресцентний макіяж і яскраві україно-індіанські стрічки на голові разом з насиченими речами надавали колекції деякої театральності – естетично дуже цікавої, та все ж штучної, як для денного світла.
Фото: Маша Павлюк
Читайте також: