Коса – дівоча сила: чому українки плели коси
Як відрізнити на старих фото заміжню жінку від незаміжньої дівчини? – Елементарно: у першої буде покрита голова, друга – носитиме косу, одну або кілька.
"Молода з дружками". Іван Гончар. 1977 рік. Полотно, темпера. Збірка НЦНК "Музей Івана Гончара""Коли я заплітаю волосся, вдягаю костюми та танцюю під українську музику, я відчуваю найвищу причетність до своєї бабусі та до нашої культури", – каже голова відділу б’юті-контенту Farfetch Софія Панич. Вона родом з Нью-Йорка, проте має українське коріння: її баба й дідо емігрували з України під час Другої світової.
Фото із сімейного архіву Софії ПаничЗаплетене волосся, коси, – це сакральна зачіска українок. Коса символізувала дівочу вроду, честь, цноту. Після заміжжя косу обрізали, а волосся завжди ховали під очіпком, переміткою, хусткою тощо.
Коса була предметом особливої турботи, а про волосся дівчат починали піклуватися ледве не з народження. Коли новонароджену дівчинку купали вперше, то до купелі клали, зокрема, гребінець – з побажанням, щоб волосся стало густим, довгим і гарним.
Першу стрижку призначали на перший день народження. Неодмінним атрибутом святкування були пострижини. Хрещений батько брав ножиці та проголошував особливі слова-побажання волоссю рости густим, а косі – довгою, до пояса. Острижене волосся спалювали, водночас одне пасмо лишали на згадку та зберігали потім усе життя.
Фактично стрижка, що робилася на перший день народження, була єдиною стрижкою аж до самого весілля. Можна було хіба що підстригати кінчики, але ніколи не дозволялося робити це самій. Отже, після року дівчатка починали відпускати волосся. Матусі дбали про майбутній дівочий скарб: ополіскували донечкам волосся пахучими травами, любистком, канупером (пижмою), корінням аїру тощо. Розчісувати волосся та прикрашати його стрічками було доброю традицією.
Коли дівчинці виповнювалося 6 (за деякими джерелами – 5) років, мав статися ще один обряд, пов’язаний з волоссям – заплітини. Хрещена мати врочисто плела похресниці перші кіски. Заплітали волосся навхрест, з чотирьох боків, з лоба, з потилиці, від вушок. Водночас хрещена могла промовляти слова-побажання для дівчини в майбутньому приваблювати добрих парубків.
Варіантів кіс в Україні було багато. У святкові дні дівчата плели одну або дві коси, прикрашаючи їх стрічками (вони мали назву "кісники", "бинди", "уплітки") та дукатами; для повсякдення заплетені коси викладали на голові віночком. Часто робили прямий проділ, розподіляли волосся на дві частини та плели "колоски". Іноді – прикрашали коси польовими квітами.
Був звичай дарувати стрічки коханій дівчині – парубок щонайменше тричі на рік мав купувати своїй дівчині кольорові шовкові стрічки.
На Галичині плели дрібні кіски, дрібушкии. На Закарпатті любили пишні коси з підчесаного волосся.
Проте ідеальною зачіскою вважалася охайна "гладка голівка". На свята її прикрашали широкою стрічкою або віночком.
"Чому розплетена коса,
А на очах бренить сльоза"
Українська народна пісня
Коса символізувала цноту, а охайна, гладенька голівка – дівочу чистоту. Особливо цікаво в цьому контексті розглядати картину Шевченка "Катерина". Нагадаємо, за сюжетом картини вагітна дівчина залишається одна: їй готується трагічна доля покритки. Волосся вагітної, зрадженої москалем Катерини, ще не покрите, проте вже розтріпане.
"Катерина", Т. Г.Шевченко, фрагмент. 1842, полотно, олія. Національний музей Тараса ШевченкаРозпущена, розплетена коса в українському фольклорі натякає на драматичні події в особистому дівочому житті. Етнографи вважають, що поширений сюжет, коли молода дівчина тужить, розпустивши косу, символізує втрату цноти. Чому тужить дівчина? – її шанси вийти заміж незайманою (а це означає, вийти заміж взагалі) рівні нулю.
Горіла сосна, палала, горіла сосна, палала
Під нев дівчина стояла, під нев дівчина стояла
Горіла сосна, палала
Під нев дівчина стояла, під нев дівчина стояла
Під нев дівчина стояла, під нев дівчина стояла
Русую косу чесала, русую косу чесала
Під нев дівчина стояла
Русую косу чесала, русую косу чесала
Ой, коси, коси, ви мої, ой, коси, коси, ви мої
Довго служили ви мені, довго служили ви мені
Ой, коси, коси, ви мої
Довго служили ви мені, довго служили ви мені
Більше служить не будете, більше служить не будете
Під білий вельон підете, під білий вельон підете
Більше служить не будете
Під білий вельон підете, під білий вельон підете
Українська весільна пісня
Сюжет цієї пісні описує один з найголовніших весільних ритуалів. Відповідно до нього, молода дівчина напередодні весілля розчісує косу та прощається з нею, з дівоцтвом і дитинством, готується сховати її під вельон (фату). На весіллі косу обрізали "до порогу" (межа між минулим і майбутнім) або просто розплітали під час весілля, це був ритуал. Розплести косу могли довірити старшому братові. Це символізувало перехід до дорослого життя й те, що жінка тепер підпорядковується не батькові, а чоловікові.
"Ідилія". М. Пимоненко. Полотно, олія. 1908. НАМУЗаміжні жінки мали ховати волосся. Ба більше, вважалося, що після весілля заплітати косу жінка не мала. Як і не мала більше ходити з дівчатами.
"Наречена". Федір Кричевський. 1910 рік. Полотно, олія. НАМУНайвідомішою українкою, яка носила косу, була Леся Українка, феміністка, письменниця, громадянська активістка.
Леся УкраїнкаЧемпіонка світу зі стрибків у висоту в приміщенні, призерка Олімпіади в Токіо 2020 Ярослава Магучіх завжди з’являється на змаганнях з косами. У своєму інтерв’ю для VOGUE UA 20-річна українська спортсменка розповідала про свої спортивні ритуали. Виявилося, що більша частина з них пов’язана з красою. Вона неодмінно плете коси перед змаганнями. Свої знамениті "колоски" Ярослава робить собі сама — каже, це її заспокоює.
Ярослава МагучіхУкраїнська бобслеїстка Лідія Гунько теж обожнює коси. Для участі в зимовій Олімпіаді в Пекіні вона вибрала синьо-жовті коси.
Лідія часто тренується з косицями.
Серед українських співачок чимало тих, хто часто з’являється з косами на концертах та в соцмережах: Джамала, Аліна Паш, Надя Дорофеєва, Юлія Саніна тощо.
