5 ознак, що волоссю потрібна допомога
Навіть за ретельного догляду волосся може залишатися сухим, ламким, неслухняним чи надто жирним. Надмірне використання засобів не завжди покращує ситуацію. Іноді корінь проблеми полягає у звичках, а не у косметиці. Трихологиня Гелена Родеро у своїй книзі "Усе про волосся та шкіру" пояснює, як розпізнати сигнали, що свідчать про нездоровий стан волосся, і що з цим робити.
Лущення шкіри голови
Лущення — одна з найчастіших проблем, із якими звертаються клієнти. Його часто помилково сприймають за симптом сухості шкіри, через що зменшують частоту миття. Насправді ж причина у грибку Malassezia furfur, який у нормі живе на шкірі голови, але за певних умов починає активно розмножуватися, порушуючи мікробіом і провокуючи появу лупи або себорейного дерматиту.
Рідше миття лише погіршує ситуацію та дозволяє грибку поширюватися. Регулярне очищення (щодня або через день) допомагає тримати процес під контролем. Варто обирати шампуні з кератолітичними компонентами та речовинами, що регулюють виділення себуму. До ефективних інгредієнтів належать: піроктон оламін, циклопірокс оламін, сульфід селену та саліцилова кислота. Найкращі результати демонструє саме піроктон оламін. Його варто шукати у складі засобів проти лупи.
Надмірна жирність
Поширена порада мити жирне волосся рідше аби "нормалізувати" виділення себуму, не працює. Активність сальних залоз значною мірою залежить від гормонів, тож її складно контролювати зовні. У випадку недостатнього очищення жир накопичується, з’являється себорейний дерматит, який проявляється у вигляді жовтих бляшок на шкірі голови. Рекомендується регулярне миття з чергуванням шампунів: один має бути спрямований на очищення жирної шкіри, інший — м’який, для підтримки балансу. Скраби для шкіри голови не мають містити абразивних частинок, особливо солі чи цукру, адже вони можуть травмувати фолікули. У складі скрабів варто шукати саліцилову кислоту, гліколеву чи молочну кислоту. Вони делікатно розчиняють ороговілі клітини без механічного пошкодження.
Видимий проділ і зменшення густоти
Поступове розширення проділу може свідчити про андрогенну алопецію. Це стан, що піддається лікуванню, якщо діагностований вчасно. Випадіння волосся може бути також наслідком дефіциту заліза, стресу, гормональних змін або системних захворювань. Для визначення причин необхідна консультація дерматолога або трихолога. Волосяний фолікул — дуже активна структура, яка, втім, не є пріоритетною для організму, тому за умов стресу або нестачі поживних речовин першою потерпає саме система росту волосся.
Посічені кінчики й сухість
Кінчики, що вже посіклися, неможливо "запаяти" жодним засобом. Єдиний вихід у такому разі — стрижка. Надалі важливо дотримуватися правильного догляду, аби уникнути повторного пошкодження. Важливо не лише те, що використовується, а і як: не варто інтенсивно терти волосся під час миття, бо це провокує механічне пошкодження. Замість цього рекомендується ніжно масажувати шкіру голови в одному напрямку.
Час контакту з водою також має значення. Надмірна волога спричиняє так звану "втому волосся". Його структура ослаблюється через постійні перепади у рівні вологи. Маленькі білі цяточки на кінчиках (трихоптилоз) — сигнал, що кутикула вже пошкоджена й волосся незабаром зламається.
Пухнастість і неслухняна текстура
Фен часто звинувачують у появі пухнастості. Оптимальний варіант — сушити волосся феном на низькій температурі, тримаючи пристрій на відстані 25 см. Пряме волосся краще сушити у напрямку донизу. Це згладжує кутикулу. Не рекомендується лягати спати з вологим волоссям. Волога — один з головних чинників розвитку себорейного дерматиту й ламкості. Кучеряве волосся варто сушити дифузором на середній потужності. Для створення об'єму — з опущеною головою або "зминанням" локонів біля коренів. Щоб уникнути пухнастості, не варто рухати дифузор під час сушіння. Кучеряве волосся особливо вразливе, тому має доглядатися як пошкоджене, тобто з максимальною обережністю.
За матеріалами: Vogue.com
