Парфуми, що оспівують море, в новій реальності набувають особливого значення
Текст: Альона Пономаренко
Інстаграм-акаунт I SeeUAFlag, створений після початку повномасштабного вторгнення, публікує фото користувачів, які бачать синьо-жовті кольори українського прапора в усьому: напоях і квітах, вбранні та поєднаннях барв природи. Та сама специфічна оптика, завдяки якій ми помічаємо рідне у випадковому, змушує шукати "своє" й у парфумерних композиціях. Хоч би яке узбережжя оспівували парфуми — Адріатичне, Лазурне чи Іонічне, — ми шукаємо в них знайоме з дитинства, близьке та щемке.
Аромат Siracusa італійського нішевого бренду Gritti віддає пальмовим листям і квітами лимону, збитими вершками та ваніллю. Працюючи над цією композицією, парфумер Лука Грітті згадував літні прогулянки в мигдалевих садах сицилійського містечка Ното та морський бриз рибальської слобідки Марзамемі, де місцеві досі ловлять тунця у традиційний спосіб. Можна закластися: один вдих — і ви згадаєте дитячі прогулянки з морозивом уздовж набережної, коли мама вкотре просить намаститися кремом від засмаги.
Arancia La Spugnatura із середземноморської серії Blu Mediterraneo Acqua di Parma присвячений старовинній італійській техніці видобування ароматичних речовин із цитрусових — за допомогою морських губок, які всотують кожну краплину дорогоцінної ефірної олії. Кобальтово-синій флакон із золотавим оздобленням нагадує про чорноморські пляжі. А ще — про лимонад у келиху з товстого скла.
Я дивлюсь на розкішний флакон із бджолами Guerlain, прикрашений за мотивами творів Анрі Матісса (він мав віллу в Ніцці, де надихався і творив), — і не можу не думати про наївні роботи української художниці-аматорки Поліни Райко з Нової Каховки. Вона обожнювала рослинні мотиви та життєрадісні соковиті кольори. Власне, як і Матісс.
Ода радості, Aqua Media Cologne Forte — поєднання теплого сонця та холодної води. Він пахне цитрусовими та фенхелем. Емоційний якір, який миттєво підкидає пам'ять, — кам’яні східці в Сімеїзі, де небо і море змагаються у багатстві відтінків блакиті та бірюзи.
Навіть безневинний Un Jardin Apres la Mousson, присвячений саду після дощу, пробуджує спогади — про Міський сад у Маріуполі після літньої зливи.
