Яловичий жир у догляді за шкірою: вірусна тенденція чи справжнє диво?
Яловичий жир — це не те саме, що сперма лосося, якщо ви розумієте, про що мова. Втім, на відміну від ін’єкцій полінуклеотидів, новомодна методика краси, яловичий жир в складі skincare продуктів, — не така вже нешкідлива.
У тіктоку інфлюенсерка Нара Сміт ділиться зі своїми 11 мільйонами підписників не лише рецептами чого завгодно "з ножа", включаючи різдвяні льодяники та хот-доги. Вона із задоволенням розповідає і про власні рецепти засобів у догляді. Влітку вона показувала, як виготовити протисонцевий засіб з підручних продуктів; а нещодавно розповіла, що додає яловичий жир до зволожувального крему, зробленого власноруч.
Насправді яловичий жир в засобах догляду переживає нечуваний бум. За даними маркетингової платформи Influencer Traackr, згадки про "засоби для догляду за шкірою з яловичого жиру" цього року зросли на 180 відсотків порівняно з минулим, — пише VOGUE Business. Інтерес до брендів Remnant Beauty і Béla Nektar, обидва з яких містять яловичий жир у складі засобів, приніс їм зростання продажів на 134 та 400 відсотків відповідно за останні два роки.
Отже, яловичий жир — остання вірусна тенденція догляду за шкірою. Я кажу "остання" — але можна припустити, що первісні люди обмазувалися ним з голови до п'ят. Проте вони і спали в печерах, тож навряд чи можуть бути рольовими моделями.
Але тренд у догляді за шкірою, який запустила Нара Сміт, коли використала яловичий жир як основу для домашнього зволожувального крему, став вірусним. Відтоді безліч skinфлюенсерів тіктоку не втомлюються переконувати аудиторію, що яловичий жир творить дива зі шкірою. Мовляв, він захищає шкірний бар’єр, а також іноді може допомогти з акне як протизапальний засіб.
@naraazizasmith back home! #easyrecipe#homecooking#fyp#marriage#hotdog#baking La vie en rose (Cover Edith Piaf) –
Як людина, що не вірить у тренди, доки не перевірить їх на власному досвіді (пити 2,5 літра води щодня, додавати в меню кістковий бульйон, виключити ультраоброблені продукти та вівсяне молоко тощо), я вирішила спробувати його на собі. Я завжди була схильна до акне; я люблю експериментувати з новими засобами, тому не могла дочекатися, щоб намастити своє обличчя яловичим жиром. До того ж це натуральний продукт — напевне ж, трохи яловичого сала не завадить?
Тому я пішла в гугл. Знайшла на 100% органічний чистий яловичий жир (з тварин, які їли тільки траву) — і розпочала свій новий цікавий експеримент.
Дні 1,2,3
Перші кілька днів було легко. Прокинулась, намастила, намастила, заснула, змила — і все з початку. Насправді, я просто замінила свій звичний зволожувальний лосьйон CeraVe на яловичий жир. Він був густим, м’яким, не відрізнявся від кокосової олії, але було трохи дивно натирати ним обличчя. У мене дуже швидко з’явився жирний блиск — як слиз на тілі новонародженого, тільки моторошніше.
Яловичий жир також має ледь помітний м’ясний запах, не надто привабливий. Дружина почала перевіряти, чи намащена я, перш ніж наблизитися, а одного разу забула — і з жахом та огидою відсахнулася. За винятком цього, експеримент був легким.
Дні 3, 4, 5
Згодом я почала відчувати втому від яловичого жиру. Аромат, який спочатку був начебто чудовим, дуже швидко став відразливим. Жирність також була проблемою. Щодня я змащувала обличчя яловичим жиром, потім робила макіяж, їхала в метро на роботу. Ніхто не помічав, що я переживала апокаліпсис в мініатюрі. Якось я запитала колегу Ханну, який вигляд має моя шкіра, — вона сказала: "Гарний" (але ж могла і збрехати).
На п’ятий день я почала відчувати, що запалення навколо щік, підборіддя та раптом скронь — не за горами. На моїй шкірі, яка раніше не мала висипів або слідів постакне, знову почали з’являтися активні запалення. Незважаючи на це, я була лише на середині експерименту — і здаватися було рано. Що, якщо моя шкіра так "очищалася"? — Подібно до реакції на ретиноїди? Попри те що моє обличчя практично волало до мене, я вирішила продовжувати.
Дні 5, 6, 7
Не було нікого щасливіше за мене, коли експеримент почав добігати кінця. На шостий день у мене з’явилися комедони, яких я не мала з двадцяти років. На щоках зачервоніли висипи. Щоразу, як я намагалася дати раду одному запаленню, нове виникало в іншому місці. Антидот був очевидний: я мала закінчувати з експериментами та викинути банку яловичого жиру в смітник. Від одного погляду на неї у мене вже з’являлося акне. Я викинула банку, а потім чекала, поки машина вивезе сміття, щоб і духу його більше не було.
Висновки
Проблема з будь-яким віруснім трендом у догляді полягає в тому, що універсального підходу для всіх просто не існує. У всіх різні типи шкіри, чутливість і тригери, а це означає, що чудодійний для однієї людини продукт може стати справжньою катастрофою для іншої. Я не сумніваюся, що яловичий жир може підійти тим, у кого дуже суха шкіра, — багато людей із екземою, наприклад, стверджували, що він має заспокійливу дію. Дехто писав про його ефективність у догляді за зрілою шкірою (знову ж таки, не варто вірити галасу, доки не проконсультуєтесь з дерматологом та не спробуєте на собі).
Що ж до мене — я могла з таким самим ефектом пірнати обличчям у фритюр. Як не дивно, саме для нього зазвичай і використовують яловичий жир.
Текст: Daisy Jones
За матеріалами vogue.co.uk
