Яловичий жир в догляді за шкірою: вірусна тенденція чи справжнє диво?
Яловичий жир – це не те саме, що сперма лосося, якщо ви розумієте, про що мова. Втім, на відміну від ін’єкцій полінуклеотидів новомодна методика краси, яловичий жир в складі skincare продуктів, – не така вже нешкідлива.
У TikTok інфлюєнсерка Нара Сміт ділиться зі своїми 11 мільйонами підписників не лише рецептами чого завгодно "з ножа", включаючи різдвяні льодяники та хот-доги. Вона з задоволенням розповідає і про власні рецепти засобів у догляді. Влітку вона розповідала, як виготовити протисонцевий засіб з підручних засобів; а нещодавно – розповіла, що додає яловичий жир до зволожувального крему, зробленого власноруч.
Насправді, яловичий жир в засобах у догляді переживає нечуваний бум. За даними маркетингової платформи Influencer Traackr, згадки про "засоби для догляду за шкірою з яловичого жиру" цього року зросли на 180 відсотків порівняно з минулим, – пише VOGUE Business. Інтерес до брендів Remnant Beauty і Béla Nektar, обидва з яких містять яловичий жир у складі засобів, приніс їм зростання продажів на 134 та 400 відсотків відповідно за останні два роки.
Отже, яловичий жир – остання вірусна тенденція догляду за шкірою. Я кажу "остання" — але можна припустити, що первісні люди обмазувалися ним з голови до ніг. Але вони і спали в печерах, тож навряд чи вони можуть бути рольовими моделями.
Але тренд у догляді за шкірою, який запустила Нара Сміт, коли використала яловичий жир як основу для домашнього зволожувального крему, став вірусним. З тих пір безліч skinфлюенсерів TikTok не втомлюються переконувати аудиторію, що яловичий жир творить дива зі шкірою. Мовляв, він захищає шкірний бар’єр, а також іноді може допомогти з акне як протизапальний засіб.
@naraazizasmith back home! #easyrecipe#homecooking#fyp#marriage#hotdog#baking La vie en rose (Cover Edith Piaf) –
Як людина, яка не вірить у тренди, доки не перевірить їх на власному досвіді (пити 2,5 літра води щодня, додавати в меню кістковий бульйон, виключити ультраоброблені продукти та вівсяне молоко тощо), я вирішила спробувати його на собі. Я завжди була схильна до акне; я люблю експериментувати з новими засобами, тому не могла дочекатися, щоб намастити своє обличчя яловичим жиром. До того ж це натуральний продукт, – напевне ж трохи яловичого сала не завадить?
Тому я пішла в гугл. Знайшла 100% органічний чистий яловичий жир (з тварин, які їли тільки траву), – і розпочала свій новий цікавий експеримент.
Дні 1,2,3
Перші кілька днів було легко. Прокинулась, намастила, намастила, заснула, змила – і все з початку. Насправді, я просто замінила свій звичний зволожувальний лосьйон CeraVe на яловичий жир. Він був густим, м’яким, не відрізнявся від кокосової олії, але було трохи дивно натирати ним обличчя. У мене дуже швидко з’явився жирний блиск – як слиз на тілі новонародженого, тільки моторошніше.
Яловичий жир також має ледь помітний м’ясний запах, не надто привабливий. Дружина почала перевіряти, чи намащена я, перш ніж наблизитися, а одного разу забула – і з жахом та огидою відсахнулася. За винятком цього, експеримент був легким.
Дні 3, 4, 5
Згодом я почав відчувати втому від яловичого жиру. Аромат, який спочатку був начебто чудовим, дуже швидко став відразливим. Жирність також була проблемою. Щодня я змащувала обличчя яловичим жиром, потім робила макіяж, їхала в метро на роботу. Ніхто не помічав, що я переживала апокаліпсис в мініатюрі. Якось я запитала колегу Ханну, який вигляд має моя шкіра, – вона сказала: "Гарний" (але ж могла і збрехати).
На п’ятий день я почала відчувати, що запалення навколо щік, підборіддя та раптом скронь – не за горами. На моїй шкірі, яка раніше не мала висипів або слідів постакне, знову почали з’являтися активні запалення. Незважаючи на це, я була лише на середині експерименту – і здаватися було рано. Що, якщо моя шкіра так "очищалася"? – Подібно до реакції на ретиноїди? Незважаючи на те, що моє обличчя практично волало на мене, я вирішила продовжувати.
Дні 5, 6, 7
Не було нікого щасливіше за мене, коли експеримент почав добігати кінця. На шостий день у мене з’явилися комедони, яких я не мала з двадцяти років. На щоках з’явилися висипання. Кожного разу, як я намагався дати раду одному запаленню, нова з’являлася в іншому місці. Антидот був очевидний: я мала закінчувати з експериментами та викинути банку яловичого жиру в смітник. Та від одного погляду на неї у мене з’являлося акне. Я викинула банку, а потім чекала, поки машина вивезе сміття, щоб і духу його більше не було.
Висновки
Проблема з будь-яким віруснім трендом у догляді полягає в тому, що універсального підходу для всіх просто не існує. У всіх різні типи шкіри, чутливість і тригери, а це означає, що чудодійний для однієї людини продукт може стати справжньою катастрофою для іншої. Я не сумніваюся, що яловичий жир може підійти тим, у кого дуже суха шкіра, – багато людей із екземою, наприклад, стверджували, що він має заспокійливу дію. Дехто писав про його ефективність у догляді за зрілою шкірою (знову ж таки, не варто вірити галасу, доки не проконсультуєтесь з дерматологом та не спробуєте на собі).
Що ж до мене – я могла з таким же ефектом пірнати обличчям у фритюр. Як не дивно, саме для нього зазвичай і використовують яловичий жир.
Текст: Daisy Jones
За матеріалами vogue.co.uk
