Серйозна розмова: як виправити поставу
Постава може впливати на настрій, здоров'я, і на те, як нас сприймає оточення.
Текст: Зара Вонг
Випадкове зауваження щодо зовнішності може залишитися в пам'яті назавжди, особливо, якщо воно почуте в дитинстві. "Кволі плечики", – сказала якось мамина подруга, коли побачила, як бовтався на мені піджак. Ці слова з тих пір мене переслідують, і я уникаю будь-якого одягу, що вимагає справжніх – красивих – плечей. Але, схоже, з цим пора закінчувати: часи, коли в тренді була недбала гранжева сутулість, позаду. Мода сьогодення передбачає спокійну впевненість. Ну справді, кому спаде на думку сутулитися в жакеті Céline, костюмі Altuzarra або сукні Chloé? Хороші речі вимагають хорошої постави.
Перестати сутулитися? Немає нічого простішого! Навіть дитина знає: досить встати прямо, розправити плечі і не горбитись. Крах ілюзій відбувається миттєво. "Немає людей з абсолютно вільним положенням тіла, до якого всі прагнуть в гонитві за гарною поставою. Положення вашого тіла, швидше за все, відрізнятиметься від мого", – говорить Кірстен Кінг з сіднейської студії пілатеса Fluidform – і м'яко, але впевнено, вказує на асиметрію в моїй шиї, стегнах і плечах. Я раптом з жахом виявляю, що з одного боку моя шия коротша – немов для того, щоб компенсувати дисбаланс (насправді звучить це значно гірше, ніж має вигляд, але мені від цього не легше).
Я така не одна. Якщо озирнутися на всі сторони – наприклад, в офісі або в ресторані, – можна побачити, які схожі пози, в яких люди працюють або очікують їжу: шия витягнута вперед, плечі зсутулені, голова напружено схилилася над смартфоном. Слово "техношия" (від англійського Tech Neck) стало терміном епохи. "Технології все ширше використовують в повсякденному житті, – пояснює хіропрактик, президент Австралійської асоціації мануальної терапії, доктор Джон де Вой. – Через це ми горбимся і сутулимось. Навіть по вулиці люди ходять з схиленою головою, – і не помічають цього".
Робота, що передбачає постійне сидіння за комп'ютером теж впливає на поставу. Крім того, в сучасному світі люди читають дуже багато, але з мобільних пристроїв, до яких мимоволі схиляєш голову. "Проблема в тому, що коли корпус зігнутий і нахиляється вперед, напруга в шиї, верхньому і навіть нижньому відділах хребта зростає. Це викривляє хребці і погано впливає на нервову систему", – стверджує де Вой.
Кірстен Кінг розповідає, що типова поза любителів читати з екрану послаблює задню частину шиї і призводить до скутості грудних м'язів, напруги в ромбовидних м'язах і лопатках. Кінг багато працює з професійними атлетами – і зазначає, що їх постава теж часто буває неправильною.
Вона просить мене встати прямо і подивитися в дзеркало. "Уявіть, що ви стоїте на пішохідному переході, чекаєте зеленого світла". І виразно вказує на мої руки, які вільно висять та торкаються передньої поверхні стегон. Я не помічаю нічого дивного, поки інструктор не пояснює, що руки повинні бути з боків уздовж тіла, а в моєму випадку через зведені плечі вони понуро звисають спереду. "Коли плечі в правильному положенні, грудна клітка розправлена, що дає змогу "включити" м'язи живота, а це допомагає утримувати стегна і таз в нейтральній позиції", – пояснює вона, злегка натискаючи на мої вельми слабкі м'язи. Отже, якщо плечі затиснуті, а верхня частина спини округлена, то залучити м'язи живота в роботу не вдасться. А якщо їх не задіяти, то все закінчиться напругою в попереку, що потім обернеться болем. "Прогин попереку виконує роль амортизатора, – пояснює Кірстен. – Він допомагає компенсувати напругу, що виникає при ходьбі, і справлятися з постійним рухом хребта. Коли хребет позбавляється цієї підтримки, починаються неприємності".
У поганої постави – важкі наслідки: вона не дає тілу повноцінно відновлюватися після хвороб, збільшує ризик травм при падінні. Кінг каже, що особливо страждають молоді мами. Вони постійно напружують спину: то нахилитися до дитини, то змінити їй підгузники, то взяти на руки, – і мучаться від болю.
Соціальний психолог Емі Кадді в своєму виступі на TED, який став згодом вірусним, заявила, що тіло може впливати на розум – і навпаки. Вона пропагує "стійку сили" – як в "Чудо-жінці": ноги на ширині плечей, руки на стегнах, лікті розставлені. Це розвиває впевненість у собі. За даними дослідження 2010 року, у тих, хто приймав подібну позу, підвищувався рівень тестостерону і знижувався рівень кортизолу – гормону стресу. Емі радить практикувати "стійку сили" напередодні співбесід, а також в моменти, коли треба зняти нервозність. Загалом, грати роль, поки вона не стане другим "я".
Ерік Пепер, професор психології Державного університету Сан-Франциско, з'ясував, що погана постава серйозно знижує рівень енергії і посилює депресію. Пепер підтримує теорію Кадді і каже: досить двох хвилин в "позиції сили", щоб запустилося вироблення гормонів і надійшли відповідні команди в мозок.
Кінг переконана, що взаємозв'язок між тілом і розумом дійсно існує: "У нас безліч клієнтів з депресією, що розвилася на тлі постійного болю, – розповідає вона. – Ми допомагаємо їм усвідомити, як сильно постава впливає на здоров'я і настрій".
Щоб виробити правильну поставу, для початку треба усвідомити проблему. Це вже немало. І звичайно, без самоконтролю не обійтися: достатньо періодично запитувати себе, чи рівно розташована голова, чи підняте підборіддя – чи воно сумно дивиться в підлогу; чи задіяні м'язи живота, щоб тримати груди піднятими.
Кінг злегка поправляє мою поставу: голову назад, плечі розгорнути – і мені здається, що я ось-ось втрачу рівновагу. "Треба спробувати створити легкий прогин в попереку – і намагатися утримувати його", – пояснює вона. І нагадує, що треба тренувати нижній прес, сідничні м'язи, внутрішню поверхню стегон, щоб фіксувати таз. "Коли люди занедужують або у них щось болить, їм зовсім не хочеться рухатися, тоді як рух – це найкраще, що можна зробити. Ставати сильнішими і здоровішими – це свого роду магія: тіло починає змінюватися. Вже тільки заради цього варто працювати над поставою".
