Гаряча лінія: секс в умовах карантину
Місяць тому я й уявити собі такого не могла. Вислати оголені фото? Спробувати секс онлайн? З насолодою!
Текст: Ксенія Малишева
"Встань на коліна й скажи, що ти моя секс-іграшка", — каже мені співрозмовник через відеодзвінок у WhatsApp. Я, напівгола, підкоряюся й повторюю за ним ще кілька слів, що описують мене у вкрай хтивих епітетах. Дотримуючи гри, міняю позу, ракурс, вмикаю вібратор — виконую все, що він говорить.
Самоізоляція йде мені на користь. Я стала їсти здорову їжу, а не перекушувати на робочому місці; практикуючи йогу й домашні воркаути, накачала прес і біцепси. Вдень потроху гуляю на сонці, а не сиджу в офісі. Читаю на вихідних. Дала лад голові й гардеробу. У житті запанувала дзвінка тиша, крізь яку нарешті до мене почали пробиватися мої ж думки, зокрема й про секс. Дуже швидко вони перейшли в розряд наполегливих бажань.
Карантин застав мене у вільному статусі. До пандемії я не переймалася цим, дотримуючи максими: що частіше міняєш партнерів і коханців, то веселіше. Закони вільного жанру витримувала завдяки "Тіндеру" й частим закордонним відрядженням.
До самоізоляції я мала трьох коханців. З одним з них ми живемо в різних містах, з іншим — у різних країнах. Третій живе в кількох кварталах від мене. Зрозуміло, всі вони виявилися недоступними. У такій ситуації "Тіндер" рекомендує розвивати епістолярний жанр, ніби я досі живу в романах Джейн Остін. Нещодавно мені на очі натрапили поради про секстинг. Їхня суть означає потребу в прелюдії в месенджерах. Виявляється, відразу просити в співрозмовника оголене фото — не комільфо. Туга. Тимчасово мене виручає елітна підписка на PornHub, але живого людського контакту вона, на жаль, не замінює — хочеться близькості.
Під час карантину з кожним з моїх інтимних знайомих ми перейшли на секс онлайн різного ступеня інтенсивності. З одним обмінюємося напівголими фото, у яких кожен намагається знятися привабливо, — збуджує. Іншому я здебільшого надсилаю розпусні знімки, отримуючи опис його фантазій у відповідь, — збуджує страшно. З третім ми листуємося й проводимо тривалі відеочати, під час яких я маю дуже інтенсивний секс.
Цей чоловік і став моїм першим онлайн-партнером. Він живе в іншій країні. Ми перейшли в нову фазу digital-близькості в самий розпал пандемії в Європі. Україна була ще відкрита, але в повітрі вже стояла напруга. Підкочувала істерика й підбадьорювало бажання. Словом, все вийшло банально: ерос і танатос взяли гору.
Мені й раніше надходили пропозиції вислати фото геніталій, але я щиро не розуміла навіщо це робити — фізично вони нічого не вирішували. Окремо побоювалася, що ці фото потраплять до чужих рук або в мережу. На тлі пандемії оптика змінилася — сьогодні процедура надсилання оголених фото лякає мене найменше. А сам процес видається досить цікавим — я навіть подумую залишити його для посткарантинного життя.
Секс онлайн — нова норма самоізольованої реальності. Це як Zoom-конференція замість велелюдного зібрання за довгим столом — не завжди зручно й ефективно, зате можна сидіти в улюбленому домашньому кріслі. І не надіти штанів. І чашку улюблену поставити поруч. Або навіть вібратор.
Інтимні розваги онлайн потребують зосередження. Владність і наказний тон, які мене раніше не тішили, тепер допомагають витримувати тривалі сеанси, не відвертаючи увагу на соцмережі або пральну машину. Ефективними виявилися брудні слівця. Здається, я почала інакше розуміти — і приймати — силу чоловічого домінування (за винятком випадків, коли чоловікові подобається принижувати, а не домінувати). Все це підсилює відчуття від процесу.
Під час онлайн-сексу ми підкоряємося, віддаємо контроль над собою, порушуємо особисті табу, переходимо мислимі межі і якоїсь миті розуміємо, що робити це — пересувати свої межі — легко й приємно. А після завершення сеансу повертаємося до свого звичайного життя з розумінням, що можемо інакше й набагато більше, ніж вважали раніше. Було б бажання, як то кажуть.
