Емоційна стійкість: чому нам всім треба спробувати GLAD-практику
Емоційна стійкість — це те, що допомагає впоратися з будь-якими викликами в житті та періодами турбулентності. Психологиня Юлія Гайдай розповідає, як посилити емоційну компетентність, щоб впоратися зі своїм станом під час повномасштабної війни. А також пояснює, чому важливо зберігати людяність та вдячність і ділиться практикою GLAD, яка варто проводити в кінці кожного дня.
Кожному потрібна психологічна стійкість, щоб вистояти і перемогти в цій війні. Це здатність конструктивно долати стрес, зберігаючи при цьому психічне здоров’я і особистісну цілісність. Стійкість схожа до м’язів: ми усі з нею народжуємося і можемо розвивати.
Регуляція і наявність позитивних емоцій — невід’ємні складники психологічної стійкості. Емоції є важливим компонентом системи сприйняття та регуляції енергії, уваги, поведінки. Вони допомагають виділяти важливу інформацію про середовище, належно оцінювати ситуацію та мобілізувати тіло на відповідну реакцію — втечі, нападу тощо. Окрім цього, емоції є "передачами", які переводять і приоритизують енергетичні ресурси під певну ціль — боротьби, порятунку від небезпеки. Вони пройшли тисячолітній "тест-драйв" еволюції життя на землі і дуже важливі для виживання.
У тварин емоції пов’язані з реакцією на навколишній світ. Відтак швидко вмикаються і швидко вимикаються, коли небезпека минає. У людей з’явилася одна особливість — з розвитком мови та здатності мати символічне відображення ситуації ми реагуємо емоційно не лише на безпосереднє навколишнє середовище, а й на його "віртуальну репрезентацію" — у наших думках, у світі новин, історій. Водночас це може бути можливістю і пасткою. Бо ми можемо "накручувати" себе і підтримувати емоційні реакції думками, розмовами, інформаційними потоками. Також можемо відчувати постійну тривогу. У нас може клекотати вогонь злості, а це загроза вичерпати усі сили, до того ж недоречно і немудро. Тому важливо зростати у емоційній компетентності, особливо в часи, коли цієї стійкості нам буде потрібно надовго.
Регуляція емоцій — це і про визнання болю душі. Він є великою частиною досвіду війни. Це ознака людяності, бо він є доти, доки можемо любити та співчувати. Ми усі вчимося нести цей біль, розділяти його, огортати співчуттям і світлом. Щоб нести великий біль війни, потрібні великі резервуари світла, тому саме у ньому нам важливо зростати. Бо лише тоді, коли біль огорнутий світлом, він є таким, який можемо нести і залишатися у любові.
З іншого боку позитивні емоції відновлюють і оновлюють, надихають, знімають напругу, розширюють бачення, вивільняють творчість. В часи війни вони неминуче співіснуватимуть зі смутком і болем. Але ми мусимо мати культуру святкування життя. Помічати і радіти усьому світлому, зворушуватися, відчувати вдячність, адже це одне з найсвітліших позитивних почуттів. Вона народжується зі здатності бачити те, що у житті є дарунком і робить нас щасливими.
Існує дуже корисна практика майндфулнесу GLAD. Ця вправа навчає помічати протягом дня і проживати хороші, добрі моменти, виявляти вдячність тому, що відбулось. Вона складається з чотирьох кроків, які можна повторювати наприкінці кожного дня.
G — gratitude — вдячність
Подумайте, за що ви сьогодні можете подякувати. Підходять навіть прості речі, як їжа чи вода, дах над головою чи кілька прочитаних сторінок книги.
L — learning — навчання нового
Відзначте одну нову річ, про яку ви дізналися останнім часом. Це може бути нова ідея, напрацювання, вміння, щось, чому ви навчилися сьогодні.
A — accomplishment — досягнення
Згадайте одне досягнення, яке ви зробили. Це не має бути щось грандіозне. Можливо, ви просто виспались, випили достатньо води чи просто полили вазон.
D — delight — захоплення
Пригадайте те, що подарувало вам сміх, радість чи зворушення.
Виконуючи цю вправу, вам не потрібно особливі умови чи багато часу. Можете використовувати її на роботі, по дорозі додому, в машині чи миючи посуд, адже вона займає усього кілька хвилин.
Читайте також
