19 жовтня в Марракеші відкривається музей Іва Сен-Лорана.
Ів Сен-Лоран вперше приїхав до Марракешу в 1966 році. Для кутюр'є це був вдалий час: він тільки випустив перший парфум Y, представив дуже успішну колекцію за мотивами творчості художника Піта Мондріана й винайшов жіночий смокінг. У Марокко Сен-Лоран шукав усамітнення, а знайшов натхнення. "Це місто навчило мене кольору. У Марракеші я зрозумів, що діапазон кольорів, які я й раніше інтуїтивно використовував, був вихідцем з арабського одягу й інтер'єру – джеллаб, жупанів і кахельної плитки зулляйдж. Ця культура стала моєю, та мені було недостатньо просто її ввібрати. Я трансформував її й адаптував для Європи".
У своїх мемуарах партнер Сен-Лорана П'єр Берже, який помер 8 вересня цього року, не доживши до відкриття музею місяць, згадує, що в 1960-1980-і роки вони приїжджали до Марракешу із завидною постійністю: двічі на рік на два тижні – 1 грудня та 1 червня. Саме тут Сен-Лоран сідав за роботу над кутюрною колекцією. Дизайнер не просто шукав у Марракеші натхнення: він абсолютно конкретно використовував ремісничі традиції берберів для своїх колекцій. Приміром, для показу 1976 він попросив місцевих майстрів виткати тканини так, як це роблять для пошиття джеллаби – традиційного берберського одягу, що являє собою просторий халат з вовни.
Вже пізніше, в 1980-ті, Сен-Лоран і Берже придбали в Марракеші віллу, а потім викупили і "блакитний" сад художника Жака Мажореля, врятувавши його від знищення. Сьогодні в саду Мажорель знаходиться музей берберськой культури, а по сусідству з музеєм, на вулиці, названій на честь кутюр'є, 19 жовтня відкриється музей Ів Сен-Лорана – данина особливим стосункам дизайнера з цим містом.
По словам директора музея Бьорна Дальстрома, работа над проектом шла два года. Для нового музея фонд Пьера Берже, который отвечает за наследие дизайнера, не пожалел архивов: в постоянной экспозиции разместили 5 000 личных вещей дизайнера, 15 000 аксессуаров из кутюрных коллекций и десятки тысяч скетчей. Бьорн Дальстром называет музей "полноценным культурным центром", посвященным, кстати, не только самому Сен-Лорану, но и берберской культуре, которую он очень любил. Здесь есть библиотека с 5 000 книг (некоторые, акцентирует внимание директор музея, датированы XVII веком), лекторий, театральный зал, книжный магазин, фотогалерея. График работы зала для временных выставок расписан на год вперед: сначала здесь пройдет ретроспектива Жака Мажореля, а после – выставки молодых местных художников, которые музей проведет в партнерстве с Марокканской биеннале.
Внешне музей выглядит лаконично: это несколько кубов терракотового цвета, покрытые тонким узором. Авторы проекта – Карл Фурнье и Оливье Марти, архитекторы парижской Studio KO. Марокко имеет для них особое значение: они поехали сюда на первые каникулы после открытия своей студии; здесь познакомились с Патриком Герран-Эрме, предпринимателем и миллиардером, который занимается реконструкцией исторических зданий в Марокко. Именно Studio KO Герран-Эрме доверил реконструкцию этих зданий, а также работу над несколькими отелями и ресторанами в Марокко, а Пьер Берже – работу над музеем. "Музей Сен-Лорана объединил две наши страсти – моду и Марокко", – говорят архитекторы.
Марракеш – не єдине місце, де цієї осені з'явиться музей дизайнера. З жовтня музей Сен-Лорана відкривається і в Парижі – в будинку номер 5 на авеню Марсо, де дизайнер працював протягом 30 років і де зараз розташовується будівля фонду П'єра Берже – Іва Сен-Лорана. Паризький музей зосередиться на кутюрній спадщині дизайнера.
Читайте також:
Прекрасний бунт: навіщо потрібно відвідати музей Іва Сен-Лорана в Парижі