VOGUE UA CONFERENCE
search Created with Sketch.

Модне злодійство: як великі бренди борються з контрафактом

30 червня 2017

Днями стало відомо, що французький Будинок Chanel виграв справу проти магазинів, які торгували підробками через Amazon. Анастасія Яворська згадала ще випадки, коли модні бренди відстоювали свої права у суді. 

Будинок модиChanel виграв справу проти магазинів, які торгували підробками через Amazon. Продавців контрафакту зобов’язали виплатити усього по $100 000, хоча спочатку в Chanel вимагали, щоби кожен магазин відшкодував їм по $2 млн. Також на Amazon повинні видалити всі зображення з фейковими речами Chanel і закрити доступ до платформи продавцям, які брали участь у позові.  

Дивно, що у 21 сторіччі дорослим людям все ще треба пояснювати через суд, що красти – це недобре, а порушувати авторське право заборонено законом. Це не перший випадок, коли великий бренд вимушений відстоювати свою честь у судовому порядку. Можливо, якби штрафували не лише продавців контрафакту, а й тих, хто носить підробки, бажання купити сумку Louis Vuitton зі шкіри молодого дермантину чи гаманець Gucci з замком, який служить рівно добу, помітно б поменшало. 

Очевидно, що перше устремління при покупці контрафакту – це прагнення наблизитися до розкішного життя і створення картинки, ніби все вдалося. Та де-факто носіння підробок не може гріти душу точнісінько так само, як не гріє копія “Соняшників” Ван Гога, придбана на Андріївському узвозі. 

І якщо Boolenciaga та Vetememes – це скоріше прояв здорового почуття гумору та іронії в моді, то чіткий контрафакт – це порушення права людини на працю на китайських фабриках без вентиляції, це забруднення природи не найблагороднішими матеріалами, з яких роблять сумки, й інші радощі для суворого світу псевдо-luxury.

2017

Новий спосіб вивести любителів легкої наживи на чисту воду вигадали LVMH. Холдинг представляє годинникові бренди Hublot, Zenith і TAG Heuer. Щоби вийти безпосередньо на продавців контрафакту, було вирішено почати купувати годинники в онлайн-магазинах, які не є офіційними дистриб'юторами. Полювання на «живця», інакше й не скажеш. 

2016

У серпні минулого року компанія Alexander Wang подала до суду на 45 торговців контрафактом, які на 459 сайтах продавали фальшиву продукцію бренду. Окружний суд Нью-Йорка став на бік Alexander Wang і присудив продавцям підробок заплатити $ 90 млн.

І хоча відповідачі до суду не з’явилися, а змусити їх виплатити суму — завдання не з легких, оскільки досить складно відстежити, кому саме належить сайт, що провинився, представники бренду лишилися задоволені результатом, заявивши, що призначена сума виплат хоч і видається надмірною, та носить скоріше символічний характер. Найчастіше суд зумисне призначає такі астрономічні виплати для залякування інших подібних організацій.

2015

Французький холдинг Kering, що володіє великим пакетом брендів преміум-класу в 2015 році подав позов проти online-магазину Alibaba до федерального суду США у Манхеттені, звинувативши китайський інтернет-магазин у продажу контрафактних товарів своїх брендів Gucci, Balenciaga таYves Saint Laurent (YSL).

Як писав тоді The Wall Street Journal, в позовній заяві стверджується, що в Alibaba “свідомо заохочують продаж контрафактної продукції на своїх інтернет-платформах, сприяють їй і отримують від неї прибуток”. Також стало відомо, що пошуковик Alibaba пропонує заміну правильно надрукованої назви, наприклад, Gucci на Сucchi чи Guchi. І хоча в компанії стверджують, що витрачають багато мільйонів на боротьбу з контракфактом, глобально ситуація не змінюється. Однак позитивний момент в цьому все ж таки є - капіталізація Alibaba на торгах у Нью-Йорку в 2015 році скоротилася за кілька місяців більш ніж на 75 мільярдів доларів через звинувачення у просуванні підробок.

2012

П’ять років тому французькі будинки моди, серед яких Cartier, Chanel, Christian Dior, Lacoste Longchamp, Van Cleef & Arpels та Louis Vuitton, влаштували публічну прочуханку виробникам контрафакту. “Купи фальшивий Cartier — отримай справжню судимість», «За допомогою цього телефону ви можете подзвонити своєму адвокату!” і “Справжні пані не люблять підробки” — завдяки Comité Colbert та французькій митниці було випущено десять тисяч подібних плакатів, які розмістили в аеропортах та на вокзалах Франції; вони закликали громадян відмовитися від купівлі контрафакту. А виявлену фальшиву продукцію публічно знищували за допомогою спецільного обладнання.

За экспертними оцінками через підробки французька економіка тоді втрачала близько €6 млрд, а 85% контрафакту до Європи потрапляло з Китаю. Нині втрати компаній вимірюються мільярдами на один конкретний бренд. І, звичайно ж, від підробок завжди страждає репутація Будинку. Так, до прикладу, у 2005 році в Burberry були вимушені відмовитися від своєї фірмової “клітинки” через те, що тоді англійські сhavs (хлопці з околиць) дуже полюбили копії футболок та кепок, відзначених фірмовим принтом. Асоціації, які вони викликали, йшли, м’яко кажучи, в розріз з філософією бренду, причому відторгнення було настільки сильним, що в 2007 році Крістофер Бейлі зовсім відмовився від використання цього візерунка.  

Читайте також: 

Нова співпраця Джессіки Честейн з Prada

Шоу без шоу: презентація Vetements весна-літо 2018

Chanel · Louis Vuitton ·

Ще в розділі Бренд

Популярне