Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Музей просто неба: маловідомі пам'ятки Рима

21 липня 2019

Рим – це взірцевий приклад мистецтва, що оточує нас всюди, та яке просто не помістилося в музеї. Крім всім відомих туристичних визначних пам'яток, у місті є безліч соборів, де і сьогодні можна побачити роботи Караваджо чи архітектурні елементи давньої Греції. На залитих сонцем площах приваблюють увагу троянські колони або гранітні єгипетські обеліски, а маленькі вулички не змінилися з часів карти Ноллі.
 

Кожна будівля церкви є унікальним відображенням свого часу, що дає можливість торкнутися історії в прямому сенсі слова, з її законами і традиціями. Італійці називають це словом сполія, «spolia» ( lat. spolis – «трофеї»), що означає сукупність різних елементів, різних стилів і часів в одному. Наприклад, Базиліка Санта-Марія-ін-Арачелі (Scala dell'Arce Capitolina, 12), що розміщена на верхівці Капітолійського пагорба, на тому самому місці, де одного разу гуси врятували Рим, втілює ідеальну сполію. Тут можна побачити давньогрецькі колони поруч з колонами з єгипетського порфіру, прикрашені грецькими і римськими капітоліями, що здіймаються до люстр, зібраних з середньовічних італійських палаццо.

Якщо вийти з церкви не через головний, а через південний вхід (він розміщений праворуч від головного вівтаря), то по Гемонієвим сходинкам (Via di S.Pietro in Carcere) можна спуститися до Піяцца-дель-Кампідольо (Piazza del Campidoglio) і Палацу Сенатів (Palazzo Senatorio), спроектованих 1536 року за проектами Мікеланджело. Із західного боку площі чудово видніється центр Рима, а зі східного можна помилуватися залишками Римського Форуму.
 

Церква Санта-Марія-ін-Космедін (Piazza della Bocca della Verita, 18) – це улюблена церква французького архітектора Ле Корбюзьє, що має у своїй лоджії античну плиту Вуста Правди (it. "Bocca della Verita"). За легендою її рот відкусить руку брехунові. У церкві Сан-Луїджі-дей-Франчезі (Piazza di S.Liugi de'Francesi) зібрані три роботи раннього Караваджо, а в базиліці Санта-Марія-дель-Пополо (Piazza del Popolo), що розміщена на однойменній площі з однією із знаменитих говірких скульптур Рима, можна побачити дві його пізні роботи.

Церква Санта-Марія-ін-Космедін

Церква Сан-Луїджі-дей-Франчезі

Дорогою до Колізею через Віа-деї-Форі-Імперіалі, проспекту, побудованого за наказом Беніто Муссоліні, можна звернути на північ до базиліки Сан-П'єтро-ін-Вінколі (Piazza di San Pietro in Vincoli, 4). Тут розміщена перша статуя Мойсея авторства Мікеланджело. Спочатку автор хотів символізувати промені світла замість звичного всім німба, але вдалися "роги", після чого всі наступні зображення святого мають цю характерну тільки йому рису.
 

Статуя Мойсея в базиліці Сан-П'єтро-ін-Вінколі


У місті можна побачити безліч іменитих палаццо, чиї фасади спроектовані за кресленнями відомих італійських архітекторів, серед яких: Мікеланджело, Рафаель Санті, Браманте і Антоніо да Сангалло-молодший. Палаццо особливі тим, що, на відміну від вілл, – це міські, а не заміські резиденції іменитих сімей. Біля річки Тибр, неподалік Віа Джулія (via Gullia), на вулиці, забудованій за наказом Папи Юлія II, красується Палаццо Фарнезе (Piazza Farnese, 67) над фасадом якого після смерті архітектора Антоніо да Сангалло-молодшого працював сам Мікеланджело.

Палаццо Фарнезе

Під час прогулянки під кронами римських платанів уздовж набережних Лунготевере (it. Lungotevere "уздовж Тибру"), потрібно обов'язково заглянути в Фарнезінську віллу (Via della Lungara, 230), в лоджіях якої збереглися фрески Рафаеля Санті та Джуліо Романо. Це єдиний приклад заміської резиденції періоду Ренесансу, розміщеної в центрі міста. До сих пір вона оточена вишуканими садами з усіх боків, проте велику частину втратили при розбудові міста для розширення набережної Тибру.
 

Фарнезінська вілла

Поруч розміщений відомий римський район Трастевере (Trastevere), де вздовж вузьких вимощених камінням вулиць збереглися середньовічні маленькі будиночки. Схожі можна знайти тільки по той бік річки і західніше від площі Навона (Piazza Navona), де у період Середньовіччя маленьким вуличкам не давали назв, адже це були місцеві короткі проходи по втрамбованому бруду з однієї вулиці на іншу. У час правління Муссоліні місто неабияк змінили і перебудували, але ця частина залишилася незайманою ще з часів карти міста, складеної Джамбаттистом Ноллі 1748 року. Тут можна гуляти просто вічно.

Одна з вуличок у районі Трастевере

Текст: Люся Захарова

путешествия ·

Ще в розділі Подорожі

Популярне