Паризький пересувник: квартира дизайнера Жана-Крістофа Ома

У квартирі дизайнера Жан-Крістофа Ома речі не затримуються на одному місці надовго: вони постійно кочують, а інтер'єр безперервно оновлюється.

До своїх інтер'єрів Жан-Крістоф ставиться перш за все як до лабораторії, майданчику для експериментів. Такий підхід, стверджує він, – наслідок профдеформаціі. "Будинок і робота в моєму випадку поняття невіддільні один від одного", – стверджує він. Ома є арт-директором власної компанії, влаштовує ефемерні святкування для преміум-брендів і розробляє під них декор. Перш ніж відкрити власну фірму – Singular, він відповідав за розробку фірмового стилю в Louis Vuitton часів Марка Джейкобса. Сьогодні серед його клієнтів – Céline, Dior і Boucheron. Запитайте про його найфантастичніші проекти, і він тут же згадає, як випустив стадо овець побродити по паризькому універмазі Printemps або як наповнив бутик John Galliano горою паперових обрізків. Часто предмети, задумані для чергового проекту, осідають у нього вдома. Яскравий приклад – рожева дерев'яна консоль в передпокої: вона була частиною декору на званій вечері одного паризького бренду.

Фото Жан-Кристофа с изображением классической скульптуры распечатано на синем плексигласе. Письменный стол 1950-х годов куплен на блошином рынке в Париже. Стул дизайна Marcel Gascoin приобретен на аукционе

Квартира у самому серці кварталу Пігаль – справжня знахідка. У XIX столітті тут жив маг-провидець. Сьогодні у житло площею 120 кв. м. можна потрапити по довгому коридору, який упирається в пишно декоровані двері. За ними коридор триває, а в його кінці знаходиться, власне, квартира. Увагу дизайнера привернув її своєрідний характер. "Тут все будується на контрастах, – запевняє він, – які надають цьому місцю особливої чарівності". Йдеться про типові для паризької архітектурної традиції мармурові каміни та прикрашені ліпниною стелі в поєднанні зі слуховим вікном і приголомшливими вітражами, завдяки яким в сонячну погоду яскраві фарби заливають все навколо і перетворюють квартиру в маленький собор. Тиха тераса – ще одне велике достоїнство житла. "Острівець спокою посеред жвавого кварталу, – каже Ома. – Пігаль останнім часом став популярним місцем тусовок".

Один з безсумнівних талантів Жан-Крістофа – тонка, оригінальна робота з кольором. Для простору між передпокоєм і вітальнею він обрав три різні відтінки, а полку над ліжком пофарбував у блакитний. Блакитний колір стін у їдальні настільки світлий, що на перший погляд здається білим. "Мені подобається грати з нюансами", – зізнається Ома.

Три белые керамические статуэтки на двух верхних полках приехали из сицилийских Сиракуз. Черная ваза – от Atelier DALO. Фото в рамке на нижней полке – работа Жан-Кристофа

Натхнення дизайнер черпав з найрізноманітніших джерел. Кухня та ванна, наприклад, нагадують традиційне грецьке житло. Середземноморські мотиви родом з дитинства Ома, що виріс в містечку Екс-ан-Прованс на півдні Франції, а численні арки і вигнуті лінії по всьому будинку – відображення форми вітражних вікон.

Винтажный дубовый стол работы Марселя Гаскойна. Кожаные стулья с медным каркасом 70-х годов прошлого века куплены в Брюсселе. Потолочный светильник привезен с парижского блошиного рынка. Слева от двери висит фото работы самого Жан-Кристофа

Практично всі меблі Ома залишив у колишній квартирі. Вийняток – шкіряні столові стільці 1970-х років з каркасом з міді, куплені на блошиному ринку в Брюсселі, і диван роботи Вінченцо Де Котіса у вітальні. "Він схожий на скульптуру, – не приховує захоплення сам господар. – Це справжня класика дизайну". Інша його пристрасть – кераміка – представлена цікавим предметом з серії Not a Sports Club датського гончара Фредеріка Нюструпа Ларсена, що складається з керамічних реплік відомих спортивних нагород. Ома привернула наївність образу: "Ніби дитина ліпила".

Навмисна недосконалість відчувається у всьому інтер'єрі. Твори мистецтва недбало звалені прямо на підлогу, "синє" дзеркало над каміном у вітальні має вигляд вирізаного нашвидкуруч. Нерівні краї насправді – задум автора. У кухні забарвлена лише частина стелі, але самому дизайнеру така незавершеність подобається, закінчувати фарбування він навіть не планує. З огляду на його пристрасть до змін, ніколи не знаєш, чого очікувати. Жан-Крістоф і сам визнає, що через півроку стеля цілком може стати яскраво-червоним.

Диван создал Винченцо Де Котис для Progetto Domestico. Черный столик 1950-х годов со столешницей из черного стекла и медными ножками дизайнер привез из Брюсселя

Текст: Иан Филлипс

Читайте також:

Різдвяний стіл: 46 ідей декору

Де жити в Парижі: готель 9Hotel Republique