RU UA

Журнал VOGUE

Підписатися
Продовжуючи перегляд сайту, ви погоджуєтесь, що ознайомились з оновленою політикою конфіденційності і погоджуєтесь на використання файлів cookie.
Погоджуюсь

Богиня Флора: як навчитися складати букети

05 січня 2020

Захоплення квітами популярне і цікаве хобі. Юлія Борисенко навчалась флористики в Лондоні і знайшла в цьому мистецтві приховані смисли.

Мене завжди оточують квіти, навіть якщо я живу в готелі. Коли приносиш додому живу рослину, гілку або квітку, – це змінює енергетику і атмосферу. Навесні в Нідерландах я вкотре здивувалася, як люди вплітають квіти у своє повсякденне життя. На відміну від України, де інтер'єр прийнято прикрашати рослинами в горщиках, там віддають перевагу зрізаним. А горщики завжди стоять надворі: на балконах, сходах, на ґанку. Не знаю, любов до квітучих рослин у місцевих жителів є у ДНК чи навіяна натюрмортами великих голландців, але в Нідерландах квіти всюди: в готелях, магазинах, кав'ярнях, музеях і на вулиці.

Мене це так надихнуло, що несподівано для себе я вирішила навчитися флористики. Коротке вивчення історії питання показало: світовий центр квіткового мистецтва розміщений не в Нідерландах, як я завжди гадала, а в Лондоні. З п'яти відомих шкіл британської столиці, про які знав Google, я вибрала London Flower School. Зупинилася на програмі, розрахованій на чотири тижні. Вона передбачала складання квіткових композицій, класичних англійських букетів, настільних прикрас і гірлянд, стін і водоспадів з квітів. До кінця курсу студентам обіцяли навчити їх квіткового дизайну будь-якої складності – хоч для особистих потреб, хоч для оформлення модних показів.

До школи може записатися будь-хто: іспитів немає, достатньо знати англійську. І викладачі, і студенти – з різних країн, від Бразилії до Нової Зеландії. Випадкових людей практично не буває: вартість навчання – близько 6 тисяч фунтів. У нас на курсі були люди з модної індустрії, професійні флористи, засновники івент-агентств. Заняття групові, проходять щодня, тривають по шість годин. У кожного студента – великий стіл для роботи; інструменти – ножиці і секатори; рукавички, щоб захистити руки, і фартухи. У групі може навчатися до 15 осіб, з ними займаються два-три викладачі. Іноді приєднуються студенти з інших курсів, щоб вивчити певну тему.

Швидко з'ясувалося, що робота флориста – не легка, а часом просто виснажлива. Оберемки квітів і зелені важать тонну, а переносити їх потрібно самотужки. Будь-яку композицію доводиться якийсь час утримувати на вазі, а якщо вона спадає – наприклад, зі стелі або підвісної конструкції, – то ще й на піднятих руках, балансуючи на драбині. Я у відмінній формі, але щодня після заняття ледве доходила до ліжка. Навантаження можна порівняти з тренуваннями в залі, але уроки так надихали, що після відпочинку я знову бралася складати букети – вже для власного задоволення.

Заняття включають теорію і практику. Кожному видають кошик з квітами – такий самий, як у викладача. Наставник демонструє техніку складання букета, а студенти намагаються це відтворити. Квіти можна вибирати інші, а от техніку важливо повторити. З першого разу, як правило, не вдається нікому. 

Завдання від заняття до заняття ставали все складнішими: спочатку прості букети, потім композиції у вазах і підвісні, канделябри, оформлення просторів. На уроці зі створення корон з квітів (як у Бейонсе і Ріанни на обкладинках Vogue) нам розповіли, що стародавні попередники таких корон – лаврові вінки, як у Гая Юлія Цезаря (символ зв'язку з Богом), і квіткові, як на картині «Весна» Боттічеллі (символ вічної юності).

«Весна», фрагмент, Сандро Боттічеллі. 1482. Галерея Уффіци, Флоренція

На занятті з весільного дизайну я дізналася, що британська королівська родина воліє каскадні букети – на зразок того, що був на весіллі у принцеси Діани. Щоб створити такий водоспад з квітів, потрібна складна дротова конструкція – вага такого букета може становити 3 кг. У кожен весільний букет додають гілочку мирту з королівського саду – за традицією, що склалася ще за королеви Вікторії в середині XIX століття.

Я дізналася, що поняття «дорогі квіти» в кожній країні своє. В Англії це хризантеми (7 фунтів за штуку), а в Японії – конвалії, крихітна в'язка яких може коштувати 40 фунтів. Існують і квіти-парії. Так, на пострадянському просторі люди часто нехтують гвоздиками – і даремно. Сьогодні їхніх різновидів так багато, а сама квітка така фактурна, що настав час переглянути свої погляди: гвоздики дуже гарні в композиціях.

Було цікаво дізнатися, що існують квіткові аукціони, які відкриваються вночі. У Лондоні флористи розміщують замовлення в 3 ранку, а в 6-ій квіти вже біля їхнього порогу. Біржа закривається до 11 години – і покриває потреби цілого світу. Цікаво, що під час роботи над оформленням весілля або будь-якого іншого заходу флорист ніколи не погоджує «поіменний» перелік квітів – просто тому, що в конкретний день їх може не бути на аукціоні. Замовник затверджує тільки палітру кольорів і бюджет, решту залишає фахівцям.

Як і дизайнери на модних показах, флористи працюють з mood- і color-бордами, аби максимально відчути атмосферу. Зробити мудборд не складно – треба відштовхуватися від теми і брифу. Наприклад, для сицилійського весілля вибирають картинки, які відображають все локальне: колорит, відтінки, традиції, історію. Тут неодмінно будуть лимони та інші цитрусові; соковиті, яскраві кольори – синій, червоний, жовтий; аромати трав і пишна зелень.

Фрагмент оформлення святкового столу в сицилійському стилі: амії, жоржини-далії, дельфіній, краспедія, фісташкові і оливкові гілки, лимони. Групове завдання в межах навчання в London Flower School

Допомагає увага до деталей: де люди познайомилися, що їх об'єднало, які квіти наречена любила в дитинстві, як пахло в саду у бабусі нареченого і так далі. Що стосується колірної гами, то на неї впливає освітлення, колір стін, сукні нареченої, краватки нареченого, час доби і багато іншого. Досягти ідеального результату допомагають скетчі – це збільшує витрати, але дає змогу уникнути невдач.

Фрагмент оформлення святкового столу в сицилійському стилі: амії, жоржини-далії, дельфіній, краспедія, фісташкові і оливкові гілки, лимони. Групове завдання в межах навчання в London Flower School

Непрості завдання – наприклад, оформлення вітрини для парфуму чи створення декору для грецького весілля – вимагали участі всієї групи. Глава команди (його вибирали рандомно) мав не просто стежити, щоб всі вклалися в дедлайн, а й організувати синхронну роботу і все контролювати. А до того ж оцінювати композицію і зверху, і знизу, і анфас – так, як її побачать глядачі. Насправді флористи рідко працюють поодинці – принаймні, коли треба створити щось масштабне. Так, на одному із занять ми оформлювали собор з готичними фасадами і каплицею з арками і стрілами. Ми перетворили його на дикий, трохи занедбаний, але дуже елегантний англійський сад: звели дерева, вистелили мохом, створили композиції, що візуально спадали і піднімалися.

Декор для готичного собору St.Michael: жоржини-далії, дельфіній, краспедія, фісташкові і оливкові гілки, лимони

З'ясувалося, що головне в роботі флориста – вчасно зупинитися, щоб не перестаратися з декором. Тут я нарешті зрозуміла, що мають на увазі парфумери, коли кажуть, що в композиції важливо вміти поставити крапку – і більше нічого не допрацьовувати, щоб не зіпсувати. Проблема в тім, що на початку роботи рідко уявляєш собі фінал, найчастіше це абсолютна імпровізація.

Мене полонило мистецтво ікебани, коли можна взяти всього три стебла, закріпити їх під різними кутами – і висловити тим самим думку, ідею чи настрій. Мистецтво ікебани завжди було цілою філософією, яку регулює звід правил. Є якась паралель зі створенням парфумів: ще не так давно «носом» міг стати тільки чоловік, народжений в Грассі, в родині парфумерів. Ікебаністом донедавна теж міг стати лише чоловік із забезпеченої сім'ї, в якій майстерність передавалася по чоловічій лінії. Зараз це японське мистецтво доступне кожному, ікебану найчастіше складають для себе, щоб привести до ладу думки і вгамувати неспокійний розум.

@pepperose.studio

Квіти дуже затребувані в моді. Чого вартий тільки показ Dries Van Noten, для якого Азума Макото, японський флорист і зірка №1 у цій сфері, два тижні створював величезні крижані скульптури з квітковими композиціями всередині.

Можна згадати і перше шоу Рафа Сімонса для Dior Couture 2012, де в оформленні використали близько 2 мільйонів живих квітів.

Перше шоу Рафа Сімонса для Dior Couture, 2012

У флористиці, як і в моді, є тренди. Головний з сьогоднішніх – робота з сезонними квітами. Достатньо скласти їх разом – і можна милуватися. У документальному фільмі Dries (2017) про Дріса ван Нотена відмінно зображено, як це буває на практиці: дизайнер зі своїм бойфрендом методично і неспішно складають букети для домівки з квітів і трав, зібраних у своєму саду. Не слід думати, що це розкіш, доступна тільки щасливим власникам власних угідь. Можна взяти звичайний кріп – ті самі пишні жовто-зелені парасольки, які використовують для соління огірків, поставити оберемок у вазу – і отримати розкішний букет.

І, до речі, це потрапляння ще в один тренд – коли в оформленні використовують лише зелень. Новачкам корисно знати, що будь-яка композиція має точні параметри: об'єм, колір і лінію. Можна взяти дві великі квітки (наприклад, гортензії) – вдасться колірний центр, додати стебла або гілки – вишикується вертикаль, а листя додадуть об'єму. Композиція готова. Головне почати. Чим більше практики, тим краще виходить. І це справжня медитація.

Зараз я розумію, що знання, отримані в школі, важливо нашаровувати на власний світогляд, на локальні традиції. Недостатньо просто освоїти техніку – врешті-решт, техніки можна навчитися за переглядом відео на YouTube, – потрібне своє бачення. Щоб його розвинути, корисно ходити в музеї, милуватися натюрмортами і пейзажами: великі художники знали, як створити глибину, пропорції, колір, як передати настрій за допомогою деталей. Важливо читати книжки, дивитися мистецькі альбоми, ходити в міські сади і парки, заглядати на ринки і в квіткові крамниці. І мені здається, такий спосіб сповільнюватися і шукати гармонію буде чудовим для всіх. 

В своем стиле ·

Ще в розділі Lifestyle

Популярне