Що читати в лютому: нові книги про культуру

Традиційно розповідаємо про новинки українських видавництв, пов’язані з культурою. Цього місяця — роздуми про мистецтво й освіту після ковіду, український авангард і комікс про пам’ять.

Ця вишукана книжка про хисткий і непевний стан культури під час пандемії. В есеї дослідники описують зміни, які відбулися в суспільстві за час карантину. Як коронавірус вплинув на якість освіти, культуру й наші відчуття? Стислі рефлексії на все, що відбувається навколо останній рік в усьому світі. Книжка ілюстрована малюнками із циклу «Концепції близькості» амстердамської дизайнерки Лотти Лари Шредер, які вона створила спеціально для видання.

Філософія еротизму Жоржа Батая випередила свій час: 1951 року її зустріли критикою й скандалом. Але культова праця досі викликає цілий спектр емоцій: від захоплення геніальністю до шоку через відвертість. «Історія еротизму» — сміливий погляд дослідника, пророка сексуальної революції на еротичне в людській природі, трансгресії, порушення заборон, їхній вплив на культуру й історію людства.

Про український авангард останнім часом виходить досить багато книг. Однак здебільшого це статті мистецтвознавців і дослідників про період у культурі й мистецтві, голосу художників і художниць ми, на жаль, майже не чуємо. Саме тому нова книга така важлива: 34 представники українського авангарду говорять з нами через маніфести, листи й суперечки між собою. Ми ніби занурюємося в історію 1910—1930 років, від запалу революційних ідей до розчарування в них. Укладач — відомий український мистецтвознавець Дмитро Горбачов.

Нора — німкеня з невеликого містечка, що живе з усвідомленням провини за те, що народилася в Німеччині. В Америці, куди вона переїздить, її гризе сором за своє походження й водночас сум за батьківщиною. Щоб нарешті подолати ці відчуття, вона вирішує розібратися із сімейним минулим і дізнатися, ким були її дідусі й бабусі під час Другої світової. Вона пропадає в архіві, стукає у двері до далеких родичів, телефонує нащадкам євреїв з її міста й затято шукає правду. Комікс зроблений у стилі сімейного альбому з ностальгічними вклейками й архівними документами.

Тетяна Яблонська стала відомою після картини «Хліб», на якій зображені веселі селянки, що збирають урожай зерна. Ця картина стала такою популярною, що тиражувалася на календарях, репродукціях і була вдома майже в кожного жителя Радянського союзу. Яблонська відома сільськими мотивами й соцреалізмом, але картини періоду 60-х вражають яскравістю кольорів. Життя художниці таке ж цікаве й неоднорідне, як і її творчість. За своє життя вона бачила репресії над бойчукістами, дістала Сталінську премію, знала, як разюче відрізняються виступи митців на трибунах від їхніх справжніх думок, вона багато подорожувала та постійно експериментувала.

Видання Родоводу — це не тільки книга про долю художниці, історія українського мистецтва й погляд художника на світ. Це й можливість якнайповніше ознайомитися з творчістю Яблонської в одній книзі.

.