Суцільний несмак: що французи думають про стиль у серіалі "Емілі в Парижі"
Серіал "Емілі в Парижі" став надміру популярним цього року щонайменше серед шанувальників "Сексу й міста". Легкий сценарій, кокетливий гумор і яскравий стиль головної героїні закохали в себе багатьох. Але не обійшлося і без звинувачень у перебільшенні, мовляв, у реальному житті рідко хто вдягається так яскраво й аляпувато. Ось, що французи думають про стиль головної героїні серіалу.
Photo: Courtesy of NetflixСпівзасновниця паризького креативного агентства Pictoresq Стефані Делпон відмовляється від сарказму на користь об’єктивнішого аналізу: "Кажучи простими словами, Емілі не в моєму стилі. Мені в принципі не подобаються речі, які вона носить. Саме поєднання й вибір речей — рожева хустинка, рожевий і фіолетовий капелюхи, завите волосся, поєднання принтів і шари яскравих кольорів". Делпон зазначає, що взяла на озброєння деякі окремі речі Емілі. Наприклад, колекцію яскравих сумок Chanel. Однак, як і більшість парижанок, вона б носила їх як ключовий елемент спокійного образу, а не частину яскравої головоломки. "Французький стиль — це наявність простору для дихання, створення голих зон, де краса й характер можуть виявлятися в природний спосіб", — каже Делпон.
Матильда Картон, головна редакторка French Grazia, зауважує, що образи Емілі не відповідають дійсності з погляду одягу та практичності. "Для світу моди вони занадто яскраві, ефектні, мультяшні й не досить універсальні, щоб їх можна було носити весь день", — каже Картон і додає, що туфлі на високих підборах, які щодня носить Емілі, позбавлені функціональності й практичності в такому пішохідному місті, як Париж, де постійні затори на дорогах раз по раз змушують спускатися в метро.
Дехто може запитати, чи було вбрання Емілі навмисне позбавленим смаку, щоб підкреслити різницю між нею й парижанками. "Її гардероб абсолютно не пов’язаний з її оточенням, як і її персонаж, який не дбає про те, щоб у нього вписатися", — каже Картон. Протилежністю Емілі в стилі є її сусідка Камілла, природний і свіжий вигляд якої подобається всім. "Від її чорного піджака в тонку смужку до срібної сукні й сукні в горох у поєднанні з платформами Dr. Martens — стиліст справді чудово попрацював над її зовнішнім виглядом", — стверджує паризька журналістка Стефані Шермон.
Крім боса Емілі, Сільві (яку критикують за сексуальні сукні, драматичні аксесуари й надміру владний образ), одяг інших персонажів вважається більш-менш прийнятним. Набагато більше критики дістається саме зображенню французів. "Я вважаю це ахіллесовою п’ятою серіалу", — каже Делпон, наполягаючи, що в серіалі французи змальовані як нерозумні, неосвічені та ще й расисти. "Французький портрет просто неточний і занадто карикатурний. Іноді це сприймається смішно й болісно", — пояснює Делпон.
Але є в серіалі й перетин з реальністю: зображення люксового боку індустрії моди, у якій відбулися помітні зміни. "У серіалі досить точно показали напруженість всередині індустрії, яка проявляється в сучасних медіа з боку захопленого використання інстаграму та консервативнішим підходом традиційних медіа, які створюють ілюзію таємниці й недосяжності", — каже Картон. Делпон, яка сама керує розкішним креативним агентством, визнає, що деякі сцени здаються досить правдивими: "Я теж була на зустрічах, де стикнулася з тими ж ситуаціями, що й Емілі. Протистояння чоловікам, які проєктують свої фантазії на клієнтів, бачать все через свої сексистські погляди й створюють багатомільйонні кампанії, до яких жінки не мають жодного стосунку".
У такому разі, чи можна захоплюватися ентузіазмом і відданістю Емілі тому, у що вона свято вірить, що стосується роботи та стилю? Тут думки розходяться. "У Франції ви не приходите на нове місце з упевненістю критикувати без розуміння й попереднього аналізу того, як тут все працює", — каже Картон і додає, що парижанам потрібен час, щоб відкритися новим людям, а особливо тим, хто не розуміє їхнього етикету. "Це зарозуміло й характерно. Не можна так поводитися в нашій крамниці лімозької порцеляни й очікувати, що ми захоплюватимемося вами", — каже Картон.
Інші зі схваленням ставляться до завзятості Емілі. "Це круто, що Емілі заступається за себе й далі працює, попри труднощі", — вважає Шермон і зазначає, що парижанки часто замкнені, сором’язливі й не мають такої впевненості, а Емілі "до кінця прямує за своїми ідеями й бажаннями".
"Я ціную й поважаю американський дух, цю імпульсивність, активність, сміливість і ентузіазм", — каже Делпон, яка завжди знаходить час, щоб повернутися до своєї "внутрішньої Емілі" (вигаданої під час роботи в Маямі), коли вона відчуває, що занурюється у французьку меланхолію. "І знаєте що? Це так приємно! Енергія цього стану набагато могутніша за мою паризьку версію!"
Напрошується висновок, що активація своєї "внутрішньої Емілі", схоже, не така вже й погана ідея, принаймні коли справа доходить до відносин зі світом. Але вдягатися як вона, — це зовсім інша історія.
Текст: Marina Khorosh
За матеріалами vogue.com
