6 найцікавіших виставок жовтня 2021
Художній сезон у Києві мчить на всіх вітрилах. У жовтні на нас чекає так багато цікавих виставок, що очі розбігаються. Ми зібрали в одному місці кілька виставок, які потрібно неодмінно побачити в цьому місяці.
У Pinchuk Art Centre, з 25 вересня по 27 лютого
У Києві показують роботи 21 художника з усього світу, які стали призерами Премії, Future Generation Art Prize. Це міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва, яка відкриває нові імена й підтримує молодих художників. Цього року серед учасників — художники з Ефіопії, Південної Кореї. Франції, Польщі, Великобританії і не тільки, а серед найголовніших тем, які хвилюють молодих художників, — колонізація, питання ґендеру, військові конфлікти й вичерпання природних ресурсів.
У Павільйоні культури на ВДНГ, з 1 жовтня
"Павільйон культури" — новий художній простір з великими амбіціями і зоряним кураторським складом: у ньому Саша Андрусик, кураторки Маша Ланько й Ліза Герман, мистецтвознавиця і адвокатка створення Музею сучасного мистецтва Оля Балашова, художник Вітя Глущенко, засновники архітектурного бюро "Форма" Ірина Мірошникова й Олексій Петров. Мета "Павільйону" — створити експериментальне середовище, де зійдуться проєкти на стику архітектури, музики та сучасного мистецтва. Перша виставка називається "Корисні копалини: виставка опер у павільйоні спогадів" — це виставка трилогії сучасних опер "Вуха", які агентство зробило на замовлення Національної опери України в 2017-2018 роках.
Докладніше про виставку читайте в інтерв'ю однієї з кураторок Саші Андрусик.
У Щербенко Арт Центрі по 9 жовтня
"Вуаль" — персональний проєкт харківської художниці Тетяни Малиновської, дуже естетський і ніжний водночас. Великі живописні полотна художниці із зображенням яскравих губ, квітів, очей приховані повітряною тканиною, яка нагадує вуаль. "Вуаль" — це про часи, коли люди змушені покривати нижню частину обличчя своєрідною вуаллю. Коли губи втрачають свою буденність, набувають соціальної непристойності, втрачають голос. Коли бажання злитися із зовнішнім світом сягає піку своєї потужності, але його реалізація залишається мінливою.
У галереї "Лавра" з 1 по 15 жовтня
"Видовища" — складний концептуальний проєкт художниці Олени Домбровської. Виставка складається із серії картин і текстів, створених на основі архівних світлин. Вони належать до певного історичного періоду і мають негуманний зміст (на фото зображені загиблі люди). Як метод художниця використовує кольорову лінію, таким чином розмиває сюжет, перетворюючи його на абстрактну структуру. Зміст світлин розчиняється, і залишає за собою лише непізнавані обриси трагічних подій.
У центрі сучасного мистецтва М17 з 23 вересня до 24 жовтня
"На акваторії заводу купатися було заборонено" — масштабна презентація робіт художників, які в останні роки працювали на території колишнього Одеського судноремонтного заводу СРЗ-2, перетворивши простір колишнього заводу на унікальний культурний кластер. Серед учасників виставки — фотографи, скульптори, архітектори, музиканти; всі вони "оселилися" на ЗЗР, де створюють незалежні від будь-яких інституцій мистецькі проєкти. "Головна ідея виставки — показати трансформацію, те, як за пів року з розвалених, сирих, обдертих приміщень створили майстерні, які не хотілося залишати, — розповідає одна з учасниць проєкту, за сумісництвом кураторка Жанна Кадирова. — Я бачу СРЗ все ж як завод, який виробляє художні образи, музичні перформанси, вечірки, лабораторні експерименти. Цей настрій ми й хотіли передати у виставковому просторі М17".
У галереї "Художник" з 1 по 9 жовтня
У театральному світі Марія Левитська — легендарна особистість: понад 30 років Марія працює головною художницею Національної опери. Левитська створила сценографію та костюми до більш ніж 160 опер, балетів і драматичних вистав в Україні, Канаді, Словенії, Польщі, Японії. Художниця представить на виставці ескізи театральних костюмів до вистав Національної опери України останніх років. Один із найцікавіших експонатів — костюми до опери Дж. Верді "Набукко", створені для зірки світової оперної сцени Людмили Монастирської. Це вбрання створювалося вручну з використанням унікальних технік шиття. За словами художниці, театральні костюми — це вміння говорити мовою драматургії, де кожен елемент одягу — складова персонажа, тісно пов'язана з його характеристикою, а також зі зміною настрою або поведінки в спектаклі.