Популярність серіалів про справжні злочини та їхній вплив на суспільство

Зло зачаровує людей. Саме тому реальні історії убивць, грабіжників, шахраїв, членів банд чи навіть схиблених власників парку екзотичних тварин радше за все спробують імплементувати в попкультуру. Фільми, серіали, книги про справжні злочини стали популярнішими, ніж будь-коли, і це наводить на роздуми: чому суспільство захопив такий похмурий і тривожний жанр?

Еван Пітерс у серіалі "Дамер" від Neflix, 2022

Зацікавленість до криміналу була задовго до того, як Netflix невпинно почав випускати документалки та художні стрічки про різноманітні злочини. Скажімо, ще у ХІХ столітті люди могли придбати квитки на публічні повішення. Перемотаймо на кілька сотень років уперед – і побачимо, як на початку та в середині ХХ століття кримінальні романи та журнали, як-от "Справжній детектив" (True Detective), обслуговували інтереси любителів історій про злочини. А у 1980-х і 1990-х роках популярними стали телеканали на кшталт Court TV, що транслювали судові засідання. Цікаво, що в США 57 % населення дивилися вирок О. Джей Сімпсону в 1995 році.

Девід Швіммер і Куба Гудінг у серіалі "Народ проти О. Джея Сімпсона: Американська історія злочинів", 2016

Проте упродовж останніх п’яти років історії про справжні злочини стали опорою для найбільших стримінгових сервісів. Why Did You Kill Me, White Boy, This is a Robbery: The World’s Biggest Art Heist, Murder Among the Mormons, Crime Scene: The Vanishing at the Cecil Hotel — усі ці релізи потрапили до першої десятки найпопулярніших шоу на Netflix. Окремо згадаємо про два проєкти платформи про вбивцю Теда Банді 2019 року. Спершу вийшов чотирисерійний документальний фільм Conversations With a Killer: The Ted Bundy Tapes, який став найпопулярнішим документальним релізом платформи того року. За ним невдовзі була представлена художня стрічка із Заком Ефроном "Звабливий, Поганий, Злий", яка стала восьмим найпопулярнішим релізом Netflix у 2019-му.

Кадр з документального серіалу Conversations With a Killer: The Ted Bundy Tapes, 2019

Фільми та серіали про справжні злочини — це вже не прості монотонні оповіді, а вагома частина телевізійної та кіноіндустрії. Деякі з цих шоу, зрештою, викликають резонанс через неабиякий драматичний ефект. Їх періодично навіть критикують за те, що вони, здавалося б, гламурують вбивць та інших злочинців. Вони засновані на реальних історіях? Так. Але здебільшого всі ці серіали та фільми створені для того, щоб викликати емоції та інтерес глядача. Це призвело до сконструйованих ритмів оповіді, посилення драматизму та навіть додавання музики, щоб розбурхати кров людини по той бік екрану. Хай там як, фільми про справжні злочини створюють для того, щоб розважити аудиторію, навіть якщо про це не говорять прямо.

Кадр з документального мінісеріалу Murder Among the Mormons, 2021

Проте разом із цією підвищеною увагою до жанру, прийшов і підвищений контроль. Деякі критики стурбовані тим, що правда часто відступає на другий план, поступаючись драматизму. Можливо, найбільше занепокоєння викликає той факт, що історії справжніх злочинів часто експлуатують жертв, тих, хто вижив, і членів їхніх сімей — людей, які найбільше постраждали від цих жахливих подій, — й повторно травмують їх. До того ж, наповнення нашого мозку образами смерті, руйнування, злоби та відверто жорстоких дій через історії, які деякі називають "сміттєвою культурою", не може бути корисним для нашої психіки. Втім, є й певні переваги.

Кадр з документального серіалу Conversations with a Killer: The John Wayne Gacy Tapes, 2022

Психотерапевти стверджують, що перегляд кримінальних шоу, особливо про вбивць, дає глядачам відчуття здатності зазирнути всередину свідомості вбивці, таким чином створюючи психологічний захисний бар’єр. Іншими словами, розуміння того, як агресивні люди думають і діють, дає якісь шанси захистити себе. Принаймні так здається глядачам. Ми поринаємо у справжні кримінальні історії, щоб інстинктивно з’ясувати, "хто, що, коли й де", дізнатися, що спонукає злочинців, і краще захистити себе та своїх близьких.

Зак Ефрон у фільмі "Звабливий, Поганий, Злий", 2019

Перегляд справжніх кримінальних драм дає змогу зрозуміти структуру влади та сучасні ідеї навколо злочинності. Істоії про злочини дають нам зрозуміти певну культуру та норми, а також тривоги та цінності. Переглядаючи справжні кримінальні драми, ми відкриваємо наше природне бажання розгадувати головоломки й таємниці та можемо здогадуватися, чому злочинці можуть поводитися так, як вони діють.

Ці фільми та серіали також дозволяють нам досліджувати темні сторони людства з безпечної відстані, і вони привносять ще один важливий елемент – наше природне прагнення до справедливості. Люди емоційно захоплюються і хочуть, щоб тих, хто вчинив неправильно, спіймали та покарали.

Рікі Мартін у серіалі "Вбивство Джанні Версаче: Американська історія злочинів", 2018

Хоча існує ймовірність того, що вигадані кримінальні оповіді встановлюють нереалістичні очікування та повідомляють про неправильні уявлення про ролі в системі кримінального правосуддя та поліції, існує також багато позитивних причин, чому кримінальні драми можуть надихнути аудиторію на ширший інтерес до цієї сфери. Якщо люди достатньо надихнуться несправедливістю, зображеною в фільмах про справжні злочини, щоб почати кар’єру в системі кримінального правосуддя, потенційний позитивний вплив на суспільство може бути величезним. Активна роль у запобіганні та розкритті злочинів значною мірою сприяє тому, щоб люди почувалися безпечніше, хай то буде вдома, на роботі чи на вулицях, а також покращує якість життя всіх громадян.

Кадр з документального серіалу Conversations with a Killer: The Jeffrey Dahmer Tapes, 2022

Частиною багатьох справжніх історій про злочини є інтерв’ю з людьми, причетними до справ, у тому числі з працівниками правоохоронних органів, членами сім’ї жертви і навіть із самими жертвами, які вижили. Вони обговорюють травми, які вони пережили, і згадують події в жахливих подробицях. Для деяких людей перегляд кримінальних фільмів може бути терапевтичним досвідом. Для тих, хто пережив певні жахіття, перегляд історій інших людей, які також пережили щось подібне, може дивним чином функціонувати як пасивна група підтримки — так вони знають, що не самотні. Відчуття безпорадності, яке переслідує багатьох людей — когось роками, когось протягом кількох місяців, — можна змінити або навіть усунути, побачивши, як хтось говорить про власний біль і визнає це. Окрім того, деякі постраждалі відчувають, що історії про справжні злочини транслюють почуття та досвід, які не завжди широко обговорюються в нашому суспільстві.