Архівні розпродажі стали новою нормою в модній індустрії, переповнивши рекламою соціальні мережі. Водночас це явище відображає кілька важливих тенденцій. По-перше, бум на вінтажний шопінг і ресейл, де колекціонери розпродають найцінніші речі, а модні експерти проводять "детокс гардероба". По-друге, трансформація традиційних сезонних розпродажів: бренди дедалі частіше використовують популярність архівних моделей для переосмислення залишків власної продукції.
"На деяких дизайнерських розпродажах справді продають архіви, а на інших — поточні колекції", — зазначає дизайнерка Мара Гоффман, яка нещодавно дійсно провела архівний розпродаж із Vestiaire Collective після того, як закрила свій бренд, який існував 24 роки. "Для мене важливо брати відповідальність за створений інвентар і робити все можливе, щоб ці речі не потрапляли на звалище", — додає вона. Такий підхід дає покупцям змогу придбати одяг, який вони не встигли придбати або не могли собі дозволити раніше.
Виклики для рітейлу та нові тенденції
Популярність архівних розпродажів також відображає непросту ситуацію на ринку. Молоді дизайнери, які зазнали фінансових втрат через закриття Matches цього року, змушені шукати нові способи розпродажу залишків продукції. Щобільше, покупці все рідше орієнтуються на сезони. Сьогодні модний одяг — це інвестиція у якісні, довговічні речі, які витримають випробування часом.
Ця тенденція чудово відображена в підході Коннера Айвза, який створює свої колекції з перероблених вінтажних речей. Для нього архівний розпродаж — це не просто маркетинговий інструмент, а частина філософії бренду. "Ми використовуємо термін "архівний розпродаж" як реакцію на шалений темп роботи індустрії, — пояснює дизайнер. — Я не вважаю, що речі втрачають свою цінність після завершення сезону. Немає нічого поганого в тому, щоб продавати залишки".
Як архівні розпродажі допомагають екології?
Один із ключових аспектів архівних розпродажів — це відповідальний підхід до використання ресурсів. У бренді Айвза такі розпродажі часто стосуються речей із незначними дефектами. "Під час виробництва можуть траплятися дрібні пошкодження, наприклад, маленькі плями на вінтажних футболках чи ледь помітні дірки від зносу. Такі речі не можна продавати через рітейл-партнерів, але ми вважаємо марнотратством знищувати їх", — розповідає дизайнер.
Однак проблема перевиробництва в індустрії моди значно масштабніша. За деякими даними, від 15 до 45 мільярдів одиниць одягу щороку залишаються непроданими. Це результат застарілих моделей ведення бізнесу, які передбачають створення надмірних обсягів продукції. "Основна проблема в тому, що багато брендів наприкінці сезону залишаються з величезними запасами непроданого одягу, і це наслідок шкідливих звичок перевиробництва", — зазначає Гоффман.
Архівні розпродажі як новий етап
Попри те, що архівні розпродажі не розв'язують проблему перевиробництва, вони є важливим кроком до відповідального споживання. Переформатування залишків у "архівні колекції" змінює підхід покупців до шопінгу. Це допомагає уникнути марнотратства, а також робить моду доступнішою для тих, хто шукає унікальні або недосяжні раніше речі.
"Зрештою, яка різниця, як це називається, — зазначає Гоффман. — Все, що ми створюємо, рано чи пізно стає частиною архіву, чи не так?". Цей підхід відображає зміну акценту з кількості на якість, зі швидких тенденцій на довговічні, свідомі рішення. Архівні розпродажі — це не просто модний тренд, а спосіб перезавантажити систему споживання, роблячи її більш екологічною і відповідальною.
За матеріалом vogue.co.uk