Співвласниця Suziria Group Поліна Кошарна — про родинний бізнес, лідерство жінок та емпатію
"Ми масштабуємо любов до домашніх улюбленців", — так описує свій бізнес харків’янка Поліна Кошарна. Тендітна й чарівна Поліна — співвласниця сімейної компанії Suziria Group, яка понад 30 років разом із командою розвиває ринок зоотоварів в Україні. Поліна почала працювати у 14 років у магазині зоотоварів (який належав до невеличкої на той час мережі зоомагазинів у Харкові, заснованої її батьками), а сьогодні керує бізнесом, у якому працюють понад 2100 людей по всій країні та за її межами.
Любити те, що робиш, і закохувати інших у свій продукт — цінні уроки, яких її навчили батьки і яких Поліна Кошарна дотримується й сьогодні. У відвертій розмові з Vogue Leaders Кошарна ділиться власною історією, здатною надихнути багатьох.
Ми зустрічаємося з Поліною Кошарною в зумі у п’ятницю по обіді. Вона дає інтерв'ю просто з машини, адже на вихідні їде в рідний Харків, де розташований її сімейний будинок із домашніми улюбленцями ("два акваріуми з рибками та бенгальський кіт"), а також одне з виробництв та Suziria Group. Сьогодні 44-річна Поліна ділить життя між трьома містами: чотири тижні проводить у Празі, де навчається її молодша донька, працюючи віддалено, а два — живе й працює в Києві та Харкові.
Поліна Кошарна — співвласниця та голова наглядової ради групи компаній Suziria Group, до якої входить виробництво, дистрибуція з портфелем власних брендів та найбільша мережа зоомаркетів MasterZoo. Історія цієї сімейної компанії почалася 1993 року, коли батьки Поліни — інженери й наукові співробітники Харківського політехнічного університету Сергій і Тетяна Потапови — заснували невеликий зоомагазин у приміщенні харківського кінотеатру.
"Батьки завжди були фанатами своєї роботи. Але в дев’яності, як і багато інших українців, почали шукати нові можливості, адже інженерам було непросто. Пам'ятаю часи, коли батько мав таксувати, після того як наука зупинилась, а дача з городом була для нас суттєвим джерелом продуктів", — згадує Поліна.
Одного дня в родині з’явилась перська кішка, мама захопилася фелінологією, почала організовувати виставки для котів, а родина дізналася про нішу товарів для домашніх улюбленців — так почалася історія "Сузір’я". Поліна згадує, як перед відкриттям першого магазину, коли їй було 12, вони всією родиною розставляли на полицях корм — це була спільна справа, якою горіли всі. Із 14 років Поліна вже працювала на канікулах в магазині батьків, а згодом, навчаючись у Харківському державному економічному університеті, почала працювати перекладачкою на зустрічах батька з міжнародними постачальниками. У 22 роки вона прийшла в Suziria на посаду менеджерки з продажу та імпорту й відтоді працює в компанії.
"Є поширене запитання: що важливіше у формуванні людини — закладене чи набуте? У моєму випадку це баланс, адже набуте спиралося на закладене. Мені дуже пощастило з повною люблячою родиною, у якій дисципліна і трудоголізм були не чимось примусовим, а органічною частиною життя. Батьки обожнювали свою роботу, дідусь був завучем у школі, бабуся, хоча й на пенсії, постійно щось шила або працювала на городі. Я з дитинства була привчена працювати".
Сьогодні Кошарна керує бізнесом, де працює понад 2100 людей і який є лідером зооіндустрії в Україні. До головних батьківських уроків, окрім любові до труда, додає ще три: любити те, що робиш; мріяти, як стати краще; та закохувати інших у свій продукт. "І ще одне: ставитися до всього з оптимізмом", — усміхається Поліна.
Любити те, що робиш, та закохувати в свій продукт інших — цінні уроки, які дали мені батьки
Поліна зізнається, що окрім родини, її сформував і Харків, місто гарної освіти, сильних підприємців та духу конкуренції. "На четвертому курсі у нас умовно з десяти студентів працювало вісім. Більшість із них могли дозволити собі не працювати, але у Харкові так заведено: якщо ти амбітний та хочеш чогось досягти, маєш трудитися з юності".
У 2010 році після смерті батька Поліна Кошарна очолила компанію Suziria. Вона називає цей період найбільшим викликом для себе — не тільки через особисту втрату, але й через те, що саме тоді хоча й успішний, але все-таки закритий родинний бізнес, який працював вже 17 років, потребував логічного оновлення. "Коли я в 22 роки прийняла нову роль у компанії, мені не потрібно було доводити, що я не просто донька: всі бачили, що я пахарь. Коли не стало батька, все змінилось, але тиск був не лише зовнішній, а й внутрішній. Я намагалася всьому світу довести, що я не гірша, що я зможу. Вже потім я дізналась, що є такий термін "тінь другого покоління" — про відповідальність, яка тисне на дітей, що продовжують справу своїх батьків".
Відкритий діалог — одне з головних правил Поліни Кошарної як лідерки великого бізнесу. У Suziria, наприклад, використовують практику "Гравітація" — зустріч усіх співробітників компанії раз на місяць, на якій кожен може анонімно або відкрито поставити запитання або запропонувати ідею. Такий підхід демонструє, що в компанії немає незручних питань — є довіра й діалог.
Поліна зізнається, що її надихають історії сильних жінок. Серед них — її мама Тетяна Потапова, хімікиня-інженерка за освітою, яка до сьогодні працює в компанії та є членкинею наглядової ради і безпосередньо керує окремим складним виробничим підприємством ветеринарних препаратів Provet; співзасновниця реабілітаційного центру Superhumans Ольга Руднєва, виконавча директорка Aspen Інституту Київ Юлія Тичківська та СЕО McDonald's Україна-Чехія Юлія Бадрітдінова. З іноземних лідерів-жінок — колишня СЕО компанії Coca-Cola Індра Нуї.
Я думаю, що жінка-лідерка — це насамперед про емпатію
"Я думаю, що жінка-лідерка — це насамперед про емпатію. Це людина, яка вміє відчувати контекст і стан у команді, її динаміку. А ще — обов’язкова мультизадачність. Це і дар, і, на жаль, покарання, адже часто призводить до перевантаження. Третє, що вирізняє жінок-лідерок, — м’яка сила. І я вірю, що саме вона працює в наших умовах".
Водночас Кошарна зізнається, що її оточення формують і люди, які не пов’язані безпосередньо з бізнесом. "Мене неймовірно надихають мої подруги-жінки зі студентства, які знайшли себе в інших сферах. Також у мене є близька подруга, з якою я познайомились під час першої вагітності і яка знайшла себе в материнстві. Із цими чудовими жінками я вчуся легкості та м’якості, вчуся не забувати про життєві пріоритети поза підприємництвом. Вони допомагають мені відчувати це життя повнішим — я переконана, що сучасній жінці важливо пам’ятати, що поза бізнесом існує цілий світ".
Поліна захоплюється жінками, які на вході додому вміють зняти погони. "Я дуже вдячна своїм дітям, що вони вміють це зробити й навіть жартувати з мене", — сміється вона. Поліна згадує, як раніше вони з чоловіком, який з 2010 року теж працює в Suziria, приходили додому, сідали вечеряти й знову починали говорити про роботу. "Діти швидко їли, вставали й ішли: "Ви знову про роботу"... А ми з чоловіком: "Стоп, поверніться, а як у вас справи?". Тоді ми домовилися, що деякі робочі питання можна відкладати до робочого часу".
Поліна проводить до восьми зустрічей на день, але відверто зізнається, що інколи може скасувати їх, якщо почувається виснаженою. "Я дуже довго трималася на молодості, енергії й активності, але згодом почалися проблеми зі здоров’ям. Так прийшло розуміння: коли я відновлена й у ресурсі, я корисніша для бізнесу, ніж коли працюю з останніх сил. Тому тепер я фанатка Oura Ring (розумне кільце, яке аналізує сон, пульс, активність і рівень стресу). Коли два дні поспіль мої показники нижчі за 60%, я просто скасовую деякі зустрічі, щоб відновитися". Щоб відпочити, Поліна гуляє з улюбленою мальтіпу Еммі, тримаючи телефон у кишені, а не в руках.
Відпочити й водночас наповнитись допомагають книги. Поліна зізнається, що до війни читала здебільшого бізнес-літературу, але вторгнення вплинуло на вподобання — почала багато читати про well-being, а також більше художньої літератури. "Нещодавно у відпустку взяла "Віднесені вітром", і мене неймовірно вразила ця книга. Головна героїня — це приклад зростання від інфантильної дівчинки до сильної жінки під час війни. Я замислилась, що з класики ще варто почитати чи перечитати і, звісно, насамперед почала з української. Почала з "Лісової пісні" Лесі Українки, "Катерини" Шевченка, а також "Тіней забутих предків" Коцюбинського. Зараз українська література — мій антистрес".
У 2025 році Поліна Кошарна здобула перемогу в номінації "Нові території" премії "Підприємець року 2025" від Forbes Ukraine. Ця перемога підкреслює лідерство Suziria Group і здатність Поліни Кошарної, яка відповідає за стратегічний розвиток компанії, бачити можливості там, де ринок стикається з викликами. Цікаво, що у щоденній роботі Кошарна любить найбільше?
Поліна відповідає миттєво: "Результат, який можна взяти в руки! Останній приклад — коли я бачу, як палети з кормами наших брендів з нашого нового виробництва, які пройшли всі тести й перевірки, нарешті завантажують і відправляють на продаж. Уявіть: ми самі з нуля створили новий для нас продукт — вологий корм для котів. І це під час війни. З моменту затвердження бізнес-плану наглядової радою ми запустили виробництво всього за 20 місяців. І ось вже готовий продукт з’являється й потрапляє на полиці!"
Я обожнюю приходити в MasterZoo як покупчиня. Люблю дивитись, що обирають інші клієнти, слухати їхні відгуки. Це мій дофамін
Один із найцінніших для Поліни проєктів Suziria Group — мережа зоомагазинів MasterZoo, яку вона заснувала у 2008 році, коли була потреба масштабуватися роздрібною мережею за межі Харкова. Сьогодні це понад 200 магазинів і мережа грумінг-салонів по всій країні, і якщо у вас є домашні улюбленці, ви точно хоча б раз заходили до них. Поліна каже, що, задумуючи MasterZoo, хотіла, щоб магазини не поступалися якістю обслуговування найкращим ритейлерам ринку, адже покупці мають бути впевненими, що продукти з мережі поліпшують та продовжують якість та час життя разом з домашніми улюбленцями. Серед клієнтів MasterZoo — і сама Поліна: тут вона купує корм для мальтіпу Еммі та кота Макса.
"Я обожнюю приходити в MasterZoo як клієнтка. Люблю дивитися, що обирають інші, слухати їхні відгуки. Коли чую: "Ох, йому так сподобалося, шерсть стала така блискуча", — я щаслива. Це мій дофамін".
